Справа № 369/5519/19
Провадження №1-кс/369/2383/21
13.09.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110200004739 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України -,
В провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
09.09.2021 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 через канцелярію суду подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 .
Заява про відвід обґрунтована тим, що 02.09.2020 під час судового засідання у справі № 369/5519/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.296 КК України, суддя ОСОБА_6 знехтував засадами рівності, диспозитивності та змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та порушуючи вимоги частин 1,3 та 6 ст. 22, частин 6, 7 та 11 ст. 352, ч.11 ст.352, частини 2 ст. 353 КПК України, які встановлюють, що потерпілого допитує прямим допитом прокурор і не може при цьому ставити навідні запитання, особисто замість прокурора допитав потерпілого ОСОБА_7 , при цьому суддя ОСОБА_6 ставив потерпілому навідні питання.
Окрім того, суддя ОСОБА_6 02.09.2020 після проведення ним допиту потерпілого ОСОБА_7 , 02.09.2020 запропонував прокурору задавати потерпілому ОСОБА_7 запитання, тобто запропонував прокурору провести перехресний допит потерпілого під час якого прокурор стала задавала потерпілому навідні питання, що заборонено ст. 352 КПК України.
Крім того, у судовому засіданні 02.09.2020 під час перехресного допиту потерпілого ОСОБА_7 захисником ОСОБА_4 , суддя ОСОБА_6 став перешкоджати захисту та втручатися в допит захисника, перебивав захисника та надавав вказівки як захиснику треба формулювати питання, стверджував що деякі питання задавати не можна або передчасно та формулював і задавати потерпілому питання замість захисника, нівелюючі весь зміст перехресного допиту, який здійснювався захистом.
Так у заяві захисник ОСОБА_4 зазначає, що допит потерпілого ОСОБА_7 був проведений самим суддею, який навідними питаннями фактично підказував потерпілому, що йому треба казати та намагався нівелювати під час перехресного допиту незручні запитання захисту на які потерпілий, для створення уяви обґрунтованості обвинувачення відповідати на думку суду не повинен був. Такі дії судді ОСОБА_6 на обґрунтоване переконання сторони захисту є порушенням засад рівності, змагальності, безпосередності дослідження доказів та верховенства права.
Хоча допущені порушення процесуального закону є істотними та на думку захисту містили ознаки дисціплінарного проступку, захисником ОСОБА_8 , 30.09.2020 було лише заявлено відвід судді ОСОБА_6 , який суддя ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Проте, 12.04.2021, суддя ОСОБА_6 , на обґрунтоване переконання захисту саме з метою тиску на сторону захисту, яка займає активну процесуальну позицію у питанні доведення невинуватості обвинувачених та фальсифікації доказів звернувся до Київської КДКА з листом де зазначив, що адвокат ОСОБА_4 , 10.02.2021 не з'явився до суду для захисту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , і своєю неявкою умисно зірвав розгляд кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_4 акцентує увагу на те, що суддя ОСОБА_6 , якому нічого не було відомо про поважність чи неповажність причин неявки захисника та про те, чи він дійсно, взагалі не з'явився, чи може він стоїть перед приміщенням суду в черзі, яка виникла у зв'язку з епідемією СОVID-19 та відсутністю у суду поштових марок і не направлення судових рішень сторонам, чи може адвокат важко захворів на СОVID-19, а може вже і помер тощо, пише у своєму листі, що захисник умисно зірвав розгляд кримінального провадження.
Також, на думку адвоката, суддя ОСОБА_6 не з'ясувавши поважність чи неповажність причин неявки, просить у своєму листі голову Київської кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури з метою уникнення затягування розгляду кримінального провадження, вжити заходів для уникнення зриву судових засідань у зв'язку із неявкою захисника.
Звернення головуючого до Київської КДКА з листом в якому без наведення доказів стверджується про умисел (тобто форму вини) адвоката ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, заявник сприймає як незаконний тиск на захист для припинення якого ним подано скаргу до ВРП на суддю ОСОБА_6 , який на його переконання не лише знехтував засадами рівності, диспозитивності та змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, та порушив вимоги частин 1, 3 та 6 ст. 22 , частин 6, 7 та 11 ст. 352, ч.11 ст.352, частини 2 ст. 353 КПК України, а став здійснювати тиск за захисника.
За наявності викладених обставин, керуючись ст.75 КПК України, адвокат ОСОБА_4 просить відвести головуючого суддю ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримали, просили її задовольнити, з підстав викладених в заяві.
У судове засідання не з'явився прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , яка належним чином була повідомлена про розгляд заяви.
Виходячи з положень КПК України, судовий розгляд цієї заяви здійснювався за наявним складом учасників.
Вивчивши подану заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_6 , суддя приходить до наступного висновку.
Право подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її справи в суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.
В силу ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.75 КПК України та ст.76 КПК України.
Суддею встановлено, що відвід головуючому судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200004739 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України заявлено на підставі п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України у зв'язку з існуванням, на думку адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , обґрунтованих сумнівів в неупередженості головуючого судді.
У зв'язку з наведеним, суддя виходить з того, що об'єктивність та неупередженість суддів є складовою їх правового статусу, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - також і елементом права на справедливий суд, захищеним цією нормою. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, цей суд вважає потрібними докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки. Суб'єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості є, наприклад, висловлювання голови суду по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу ("Сандер проти Сполученого Королівства"); нереагування судді на расистські висловлювання присяжних ("Ремлі проти Франції") тощо. Так, у рішенні у справі "Бушемі проти Італії" було визнано порушення суб'єктивного критерію неупередженості суддів, адже голова суду, в якому мала розглядатися справа, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі.
Разом з тим, суддя дійшов висновку, що твердження адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про існування обставин, що здатні викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 , як підстав для відводу, передбачених ст. 75 КПК України, є безпідставними та такими, що не обґрунтовані ні фактично, ні юридично, протилежного адвокатом ОСОБА_4 не доведено.
Заява про відвід слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 по суті є незгодою захисника ОСОБА_4 з процесуальними діями цього судді, як головуючого у кримінальному провадженні №12018110200004739 , що об'єктивно не свідчить про його упередженість.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали заяви, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, суддя дійшов висновку, що заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200004739 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, є необґрунтованою, а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200004739 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1