Ухвала
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 200/18725/14-ц
провадження № 61-15450ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2021 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Постанова Дніпровського апеляційного суду прийнята 06 липня 2021 року, дата складання повного тексту рішення не зазначена.
У резолютивній частині касаційної скарги заявник просить поновити строк касаційного оскарження без наведення будь-яких доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. До касаційної скарги додано супровідний лист апеляційного суду про направлення заявникові 09 липня 2021 року копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2021 року; копію скрін-шоту вхідного листа Дніпровського апеляційного суду із вкладеннями на електронній пошті заявника від 14 липня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Як вбачається із інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2021 року зареєстрована 08 липня 2021 року, оприлюднена - 09 липня 2021 року, відповідно до копії скрін-шоту вхідного листа Дніпровського апеляційного суду із вкладеннями на електронній пошті заявника, останній отримав копію оскаржуваного рішення 14 липня 2021 року,тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 16 серпня 2021 року (із урахуванням вихідних днів). Касаційна скарга подана 17 вересня 2021 року.
Заявником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не наведено жодного обґрунтування для його поновлення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, із 14 липня 2021 року сторона відповідача мала можливість ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду.
Верховному Суду не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало заявнику ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції та подати належно оформлену касаційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання повного тексту цього рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для його поновлення.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі як на підставу для оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу).
Водночас, заявником не виконано в повній мірі вимог норми процесуального закону, оскільки формально зроблено посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України як підставу касаційного оскарження, без зазначення конкретного пункту частин першої, третьої статті 411 ЦПК України та наведення належного обґрунтування, у чому саме полягає порушення судами норм процесуального права.
При цьому, наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (невстановлення судом фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази), може бути підставою для скасування судового рішення лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
У поданій касаційній скарзі заявник не наводить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що дає підстави для висновку про невідповідність змісту касаційної скарги вимогам пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Таким чином, заявником не виконано вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на положення статті 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд роз'яснює заявникові положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що коректне зазначення заявником підстав касаційного оскарження та їх належне обґрунтування є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яке необхідне для вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
Враховуючи наведене, заявнику, окрім подання клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені підстави касаційного оскарження судового рішення, а також надіслати суду копії уточненої редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників.
За змістом частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 жовтня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо у зазначений строк заявник не наведе інших поважних причин пропуску строку касаційного оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак