Постанова
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 308/5733/21
провадження № 61-13169св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Пивовар Ганна Володимирівна,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписаною представником ОСОБА_3 , на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Фазикош Г. В.,
Зміст вимог скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Пивовар Г. В. (далі - державний виконавець Пивовар Г. В.), заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Скарга мотивована тим, що 26 січня 2021 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області видав виконавчий лист № 308/8677/20 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн і майнову шкоду в розмірі 276,60 грн.
Постановою державного виконавця Пивовар Г. В. від 03 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Разом з тим, станом на момент подання цієї скарги судове рішення про відшкодування йому моральної та майнової шкоди у справі № 308/8677/20 не виконане, у зв'язку з чим просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Пивовар Г. В., яка полягає у невжитті заходів примусового виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2020 року у справі № 308/8677/20 та виконавчого листа цього ж суду від 26 січня 2021 року № 308/8677/20;
- зобов'язати державного виконавця Пивовар Г. В. або іншу посадову особу усунути порушення (поновити порушене право), спричинені бездіяльністю, шляхом вжиття заходів примусового виконання рішення суду своєчасно та в повному обсязі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця відмовлено.
Відмова у відкритті провадження у справі мотивована тим, що спір з приводу оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у кримінальній справі, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки КПК України не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник ОСОБА_3 , оскаржив ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 2 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року залишено без руху та встановлено строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 454,00 грн.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року визнано неподаною та повернуто.
Апеляційний суд зазначив, що підставою повернення апеляційної скарги відповідно до статей 185, 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) стало невиконання ОСОБА_1 вимог суду щодо сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2021 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок повернення апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору за її подання він безпідставно був позбавлений гарантованого права на апеляційний перегляд судового рішення з огляду на те, що він звільнений від його сплати згідно з пунктом 2 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, він оскаржував бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання вироку суду про відшкодування на його користь майнової та моральної шкоди внаслідок завдання йому тілесних ушкоджень, а тому у нього не виникло обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Рух справи в суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п'яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги - не надав доказів сплати судового збору чи доказів на підтвердження підстав звільнення від його сплати, що є перешкодою для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з таких підстав.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження
№ 61-11131сво19) зазначено, що «виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Однак розгляд скарги на дії державного або приватного виконавця має наслідком виконання або невиконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу; такий розгляд є комплексом певних процесуальних дій його учасників, а тому такий розгляд підпадає під термін «провадження у справі».
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє зробити висновок про те, що звільнення позивачів у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, від сплати судового збору має відбуватися не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги, а також при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
У справі, що переглядається:
- вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2020 року у справі № 308/8677/20, зокрема, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 276,60 грн у рахунок відшкодування матеріальних витрат;
- 26 січня 2021 року на виконання зазначеного вироку Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області видав виконавчий лист № 308/8677/20;
- постановою державного виконавця від 03 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа;
- у травні 2021 року ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність державного виконавця, посилаючись на тривале невиконання судового рішення;
- ухвалою від 07 травня 2021 року суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця;
- в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції представник ОСОБА_1 наголошував на тому, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я. Додатково вказав, що провадження з виконання судових рішень є завершальною та невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається;
- ухвалою від 19 травня 2021 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та встановив строк для надання доказів сплати судового збору;
- 25 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали апеляційного суду від 19 травня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху;
- ухвалою від 29 липня 2021 року апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) виконавчого провадження по конкретній справі - у даному випадку вироку суду про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання скарги на бездіяльність державного виконавця.
Таким чином, апеляційний суд безпідставно поклав на ОСОБА_1 , який звернувся, як позивач у справі про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, обов'язок зі сплати судового збору та передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною і повернув її.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З огляду на недодержання судом апеляційної інстанції норм процесуального права касаційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу апеляційного суду - скасувати з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2021 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов