Ухвала
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа №750/3281/15
провадження №61-7651св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору позики, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником - ОСОБА_5 , на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2021 року,
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_6 та просила визнати за нею право власності на таке майно: шведську спортивну стінку, вартістю 1 200 грн; диван дитячий «Блест», вартістю 8 000 грн; мікрохвильову піч «Samsung», вартістю 600 грн; телевізор «Toshiba», вартістю 5 000 грн; комплект кухонних меблів, вартістю 7 000 грн; персональний комп'ютер, вартістю 6 000 грн; бойлер «Ariston», вартістю 1 500 грн; набір електроінструментів, вартістю
8 800 грн; годинник настінний із дерева, вартістю 450 грн; порохотяг «Zelmer», вартістю 2 500 грн; 1/2 частини грошових коштів, що перебувають на відкритому на ім'я ОСОБА_6 депозитному рахунку за договором № 772574/2014 у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк». Також позивач просила стягнути із ОСОБА_6 на її користь грошові кошти у сумі 160 900 грн як компенсацію належної ОСОБА_7 вартості частини легкового автомобіля «Hyundai i30», номерний знак НОМЕР_1 .
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_3 , ОСОБА_6 третя особа - ОСОБА_4 , та просила визнати недійсним договір позики від 29 червня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6
03 листопада 2015 року справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору позики об'єднано в одне провадження.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 квітня
2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики задоволено повністю. Визнано недійсним договір позики від 29 червня 2011 року на суму 152 900 грн, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя вартість 1/2 частки цього майна в розмірі 252 081 грн 50 коп. Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в сумі 55 260 грн 28 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2021 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 квітня
2020 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на грошові кошти в сумі 55 260 грн 28 коп. змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 55 260 грн 28 коп. компенсації її частки у спільному майні. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У травні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 квітня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовів. Заявник посилався на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилався на порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору позики, призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. С. Ткачук
А. А. Калараш
Є. В. Петров