24 вересня 2021 року
Київ
справа №640/24850/19
адміністративне провадження №К/9901/33074/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року
у справі №640/24850/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №640/24850/19, предметом розгляду якої є:
- визнання протиправним та скасування наказу від 15 листопада 2019 року №1569ц про звільнення позивача з посади прокурора відділу прийому громадян управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України;
- поновлення позивача на посаді прокурора відділу прийому громадян управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України;
- визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2019 року щодо неуспішного проходження позивачем атестації;
- стягнення з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 листопада 2019 року по день винесення судом рішення про поновлення, а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 13746,56 грн;
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №255 Кадрової комісії №1 від 04 листопада 2019 року про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 15 листопада 2019 року №1569ц про звільнення позивача з посади прокурора відділу прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 листопада 2019 року. Поновлено позивача на посаді прокурора відділу прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України з 21 листопада 2019 року. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 508622,72 грн. Допущено негайне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення позивача на посаді прокурора відділу прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України. Допущено негайне виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 36943,88 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:
«Поновити ОСОБА_1 на посаді аналогічній посаді прокурора відділу прийому громадян, розгляду звернень та запитів Генеральної прокуратури України з 21 листопада 2019 року в Офісі Генерального прокурора».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Аналіз матеріалів касаційної скарги також свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності сплату судового збору в повному обсязі.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами апеляційної інстанції задоволено три вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною та одну вимогу майнового характеру на суму 508 622 грн 72 коп.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (надалі - №3674-VI) у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1921 грн 00 коп.
Отже, судовий збір, який підлягає сплаті 13246,05 грн.
В матеріалах касаційної скарги міститься платіжне доручення на суму 4610,40 грн. Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно здійснити доплату судового збору у сумі 8635 грн 65 коп.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №640/24850/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду