23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 464/1877/17
адміністративне провадження № К/9901/17082/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №464/1877/17
за позовом Автогаражного кооперативу №19 «Калина» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови і припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Автогаражного кооперативу №19 «Калина» на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 6 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Рудакова І.П., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.,
У березні 2017 року Автогаражний кооператив №19 «Калина» звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправною та скасування постанови від 06.03.2017 №0006-вих.1212/28 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено штраф у сумі 28800,00 грн, та про скасування припису від 08.02.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким зобов'язано в двомісячний термін з дати отримання припису усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів та правил.
Позивач позовні вимоги обґрунтовував незаконністю та протиправністю оскаржуваних постанови та припису, оскільки, згідно з доводами позивача, висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам.
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові звернувся громадянин ОСОБА_1 з заявою від 14.01.2017, зареєстрованою у відділі ЦНАП 17.01.2017 за №3-Г-3228-0006, про перевірку законності зведення споруди на території Автогаражного кооперативу №19 «Калина» за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 272.
За результатами проведення перевірки, заступником начальника відділу інспекційної роботи складено акт від 08.02.2017 з якого вбачається, що головою Автогаражного кооперативу N919 «Калина» Каптієм Юрієм Яковичем самочинно облаштовано на фундаменті залізобетонний монолітний блок - вертикальний елемент ліфтової шахти під приміщення охорони без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ст.376 Цивільного кодексу України та п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
08.02.2017 року Інспекцією винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з вимогою в двомісячний термін з дати отримання припису усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Крім того, виявлені порушення представник Інспекції зафіксував у протоколі від 08.02.2017 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було винесено постанову від 06.03.2017 №0006-вих-1212/28 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 28800 грн.
Судами також установлено, що припис від 08.02.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності був виконаний позивачем до подачі позову.
Разом з цим, вважаючи вказані припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Факт наявності порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності підтверджено відповідачем, зокрема, матеріалами фотофіксації об'єкта.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Вказує на недоведеність суб'єктом владних повноважень наявності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначені Законом України від 20.05.1999 №687-ІV "Про архітектурну діяльність".
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.
Відповідно до п.п. 1,3 п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
З приписами пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктами 17, 18 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Частиною 5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону ї експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до абз.2 п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктом 2 частини 1 якої передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Судами установлено, що позивачем не дотримано такий порядок та самовільно розпочато будівельні роботи.
Судами також установлено, що в приміщенні охорони наявні фундамент, стіни та обрешітка криші. Це приміщення є єдиною цілісною конструкцію з чіткими геометричними та архітектурними формами.
За вказаних вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем самовільно розпочато будівельні роботи, а отже і наявність підстав для притягнення його до відповідальності.
За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з цим, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Автогаражного кооперативу №19 «Калина» - залишити без задоволення.
Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 6 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №464/1877/17 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду