24 вересня 2021 року
Київ
справа №420/12089/20
адміністративне провадження №К/9901/33146/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року у справі №420/12089/20 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії від 24 червня 2020 року №58 про неуспішне проходження ним атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 17 серпня 2020 року №1624к про звільнення його з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20 серпня 2020 року;
- поновити його в Одеській обласній прокуратурі та органах прокуратури на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та стягнути з Одеської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Третьої кадрової комісії від 24 червня 2020 року №58 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнано протиправним та скасовано наказ від 17 серпня 2020 року №1624к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області та з органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області;
- стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі: 247 246,88 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, керівник Одеської обласної прокуратури вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 3 вересня 2021 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року у справі №420/12089/20 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Вказує, що він вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2021 року його скаргу було повернуто з огляду на відсутність у ній передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження.
Покликаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, скаржник вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
З огляду на зазначене Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 7 липня 2021 року, повний текст виготовлено 8 липня 2021 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 3 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 19 серпня 2021 року первісну касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції 30 липня 2021 року, тобто в межах строку встановленого статтею 329 КАС України.
Ухвалу про повернення його первісної касаційної скарги позивач отримав 28 серпня 2021 року (реєстраційна картка поштового повідомлення 0102934551807 ) та повторно звернувся із касаційною скаргою у стислі строки - 3 вересня 2021 року.
Ураховуючи викладене Суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах касаційної скарги відсутній документ в підтвердження сплати судового збору.
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судом попередньої інстанції щодо однієї майнової вимоги (247 246,88 грн) і трьох вимог немайнового характеру.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 4944,93 грн (247 246,88 *1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 9989,73 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку керівником Одеської обласної прокуратури на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року у справі №420/12089/20 і поновити його.
Касаційну скаргу керівника Одеської обласної прокуратури на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2021 року у справі №420/12089/20 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду