22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 200/7030/20-а
адміністративне провадження № К/9901/32948/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками (далі - Східне міжрегіональне управління ДПС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі за адміністративним позовом Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» про стягнення податкового боргу,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, у задоволенні позовних вимог Східного міжрегіонального управління ДПС відмовлено.
30.08.2021 позивач подав касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС, якою передбачено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування вказаної вище підстави касаційного оскарження позивач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (пункти 42.1, 42.2 статті 42, пункти 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України) і процесуального права, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.
При цьому, як зазначено в касаційній скарзі, питання якого стосується касаційна скарга, а відтак і щодо якого наразі немає висновку Верховного Суду, полягає в тому, чи є факт відображення податкового обліку в інтегрованій картці платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями, податкові повідомлення-рішення щодо яких не оскаржені, правовою підставою для стягнення податкового боргу у судовому порядку. Східне міжрегіональне управління ДПС доводить хибність висновку судів першої та апеляційної інстанцій, що факт обліковування податкового боргу в інтегрованій картці платника за узгодженими податковими зобов'язаннями не є достатньою правовою підставою для стягнення податкового боргу в судовому порядку.
За змістом норми пункту 4 частини другої статті 330 КАС в касаційній скарзі підстава касаційного оскарження повинна бути зазначена у взаємозв'язку з підставами задоволення позову або відмови в задоволенні позову.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили факт податкового боргу в розмірі 25791760,05 грн у Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф. Засядька» за узгодженими податковими зобов'язаннями, який обліковується в інтегрованій картці платника.
Підставою для відмови у позові про стягнення з відповідача цього податкового боргу за рахунок грошових коштів на рахунках у банку та за рахунок готівки був встановлений судом факт, що податкова вимога відповідачу не направлялася.
Верховний Суд, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18, зазначив, що податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в тому числі і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 60 днів після направлення платникові податків податкової вимоги
Отже, довід Східного міжрегіонального управління ДПС щодо вказаної в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження не знайшов підтвердження.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко