22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 540/76/21
адміністративне провадження № К/9901/34414/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі №540/76/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги,
14.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі № 540/76/21.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Разом з тим, є безпідставним посилання скаржника на висновки, викладені у низці судових рішень Верховного Суду, а саме: від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19, від 04.12.2019 у справі №520/3939/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 20.03.2020 № 824/509/19-а та від 20.04.2020 у справі № 140/2475/19, предметом оскарження в яких є вимога податкового органу, адже в зазначених судових рішеннях висловлена правова позиція, яку застосовано судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд у зазначених судових рішення неоднаразово зазначав, що звільнення особи від обов'язку сплати ЄСВ під час одночасного перебування у трудових відносинах з роботодавцем, є факт не отримання такою особою-підприємцем доходу та не провадження нею господарської діяльності.
У даній справі судом встановлено, що позивач отримувала дохід як фізична особа-підприємець і як найманий працівник. Тобто, обставини у справі є відмінними від зазначених судових рішеннях Верховного Суду.
Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження додаткового рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі № 540/76/21.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у справі № 540/76/21 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко