20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/142/19
адміністративне провадження № К/9901/32637/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 620/142/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормник» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020.
Відповідач вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, але ухвалами від від 12.04.2021, від 09.06.2021, від 06.07.2021 Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у справі № 620/142/19 та документа про сплату судового збору.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Звертаючись до суду з касаційною скаргою втрете, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 06.07.2021. Судом було акцентовано увагу відповідача на те, що скаржником не доведено подібність правовідносин у цій справі зі справами № 21-1440а16, № 803/1923/13-а, які були предметом розгляду Верховним Судом України та Верховним Судом. Крім того, інші постанови Верховного Суду (справи № 825/1153/17, № 813/185/16, № 806/434/16, №802/475/17, № 826/3632/17), які зазначені у касаційній скарзі, то за результатами касаційного перегляду цих справ ухвалено постанови, якими рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи направлено на новий розгляд, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми (певних норм) у цих справах остаточно не сформовано.
Також подана в третій раз касаційна скарга фактично дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом (06.07.2021) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових у цій справі.
Системний аналіз положень статей 328, 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи, що скаржнику було роз'яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судового рішення у справі № 620/142/19.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 у справі № 620/142/19 повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяІ.А. Гончарова