23 вересня 2021 року
Київ
справа №480/340/20
адміністративне провадження №К/9901/33781/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №480/340/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
09.09.2021 до суду надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Північне МРУ ДПС), направлена поштою 06.09.2021.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано пункт 102.4 статті 102, підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101, пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і висновок щодо правильного застосування цих норм відсутній.
Визначена скаржником підстава обґрунтована тим, що:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» пропустило шестимісячний строк звернення до суду з позовом, встановлений статтею 122 КАС України, а тому позовну заяву належало залишити без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. При цьому, суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин пункт 56.18 статті 56 ПК України, яка визначає право платника податків на оскарження податкових повідомлень-рішень, в той час, як у цій справі предмет спору не пов'язаний із податковими повідомленнями-рішеннями.
2) позивач подав позов про списання як безнадійного податкового боргу, який виник за самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував (неправильно розтлумачив) пункт 102.4 статті 102, підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України, які встановлюють строк стягнення податкового боргу, який виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання нарахованого контролюючим органом. Враховуючи, що грошові зобов'язання у сумі 13558064,13 грн не були нараховані контролюючим органом, а визначені самостійно платником у поданій податкові декларації, до них не можуть бути застосовані норми пункту 102.1 ПК України, а отже, і норми підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України. Тобто, на переконання Північного МРУ ДПС, податковий борг у сумі 13558064,13 грн не є безнадійним і щодо нього законодавцем не встановлено строків стягнення.
Колегія суддів вважає достатнім приведене скаржником обґрунтування відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині вимог про списання як безнадійного податкового боргу, який виник за самостійно задекларованими зобов'язаннями у сумі 13558064,13 грн, однак, зі змісту судових рішень вбачається, що предметом спору було також списання як безнадійного податкового боргу, який виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань, нарахованих податковим органом, в сумі 413261,50 грн - штрафні санкції згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.01.2015 №0000111501 та № 0000121501.
Задовольняючи позов в цій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума штрафу у загальній сумі 413261,50 грн набула статусу податкового боргу з 26.08.2015 та не була погашеною самостійно або стягнутою в судовому порядку протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, тобто до 26.08.2018, а тому така сума заборгованості також підпадає під визначення безнадійного податкового боргу. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що у справі №818/613/16, на яку посилався відповідач, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог податкового органу, а у справі № 480/2026/19 до суми заявленого до стягнення боргу (25364187,49 грн) не увійшла в повному обсязі сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0000121501 від 22.01.2015, а за податковим повідомленням-рішенням № 0000111501 від 22.01.2015 взагалі не включалася.
Касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування норм права судом апеляційної інстанції в цій частині задоволених позовних вимог з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №480/340/20 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон О.В. Білоус Є.А. Усенко