23 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11866/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мартюк А. І., Алданова С. О., Зубець Л. П.
від 11.08.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО"
про стягнення заборгованості у розмірі 4 002 889,42 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" про стягнення заборгованості у розмірі 4002889,42 грн.
Позовна заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" при виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" договорів поставки, рахунків-договорів, не врахувало знижки, передбачені Генеральним дистриб'юторським договором № 21-Д-18 від 24.10.2017, що є боргом відповідача перед позивачем у розмірі 4 002 889,42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/11866/20 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" заборгованість у розмірі 4 002 889,42 грн.
Постановою від 11.08.2021 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/11866/20 та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" звернулося до Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/11866/20.
17 вересня 2021 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11866/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021, оскільки скаржником не зазначено підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачені частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та не сплачено судовий збір.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Водночас у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 2 102,00 грн та не більше 735 700,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн, а позов поданий у 2020 році.
Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви до Господарського суду міста Києва судовий збір підлягав сплаті у сумі 60 043,34 грн (1,5% від 4 002 889,42 грн).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/11866/20 судовий збір підлягав сплаті у сумі 120 086,68 грн, а саме 60 043,34 грн * 200%, де 60 043,34 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, проте у тексті та прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що згідно із постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка Вадима Вікторовича про арешт коштів боржника ВП № 66457058 від 10.08.2021, копія якої додана до касаційної скарги, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО", а отже скаржник не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, проте зобов'язується його сплатити після зняття арешту з рахунків.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, у Суду не має правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом:
- зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу;
- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/11866/20 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 120 086,68 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" проти відкриття касаційного провадження Судом відхиляються, оскільки наведені в них підстави, не є підставами відповідно до яких Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у розумінні статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/11866/20.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/11866/20 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНКРІС-АГРО", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
5. Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" проти відкриття касаційного провадження відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. М. Баранець