29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" вересня 2021 р. Справа № 924/948/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка
про стягнення 45671699,22 грн. боргу, з яких: 37521201,45 грн. основного боргу, 1740745,65 грн. пені, 351071,24 грн. 3% річних, 485536,32 грн. інфляційних втрат, 5573144,56 грн. штрафу
24.09.2021р. канцелярією господарського суду Хмельницької області зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про забезпечення позову, у якій просить суд застосувати захід забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення боргу в сумі 45671699,22 грн., визначений пунктом 1) частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Дочірньому підприємству "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Економічна, будинок 29; Код ЄДРПОУ: 39393136), в межах ціни позову в розмірі 45671699,22 грн., які знаходяться (обліковуються) на всіх рахунках Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує, що за даними АСВП наявність відкритого виконавчого провадження № 65941134 відносно Відповідача з примусового виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2021 у справі № 924/1195/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення 121236174,32 грн. З аналізу вказаних обставин вбачається, що Дочірнє підприємство "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" має велику заборгованість перед НАК "Нафтогаз України".
Заявник вважає, що наявність вказаного виконавчого провадження № 65941134, недостатність у Відповідача активів для виконання прийнятих на себе зобов'язань перед власними кредиторами, на переконання Позивача, свідчить про недобросовісне ставлення Відповідача до виконання прийнятих на себе зобов'язань перед кредиторами, перенаправлення Відповідачем потоків грошових коштів на закупівлю товарів для майбутніх періодів від інших постачальників, що в подальшому позбавить Відповідача можливості здійснити погашення боргових зобов'язань перед Позивачем. З огляду на вищезазначене вбачається, що між Позивачем та Відповідачем існує спір, а також наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову про стягнення боргу, про що було зазначено вище. Позивач просить не застосовувати заходи зустрічного забезпечення позову, оскільки можливе забезпечення позову жодним чином не буде впливати на можливість Відповідача вільно користуватися та володіти своїм майном, яке наразі знаходиться у Відповідача, понад суму боргових зобов'язань перед Позивачем. Накладення арешту на грошові кошти у порядку пункту 1) частин 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України буде стосуватися обмежень лише в частині розпорядження грошовими коштами в межах суми стягнення 45671699,22 грн. До того ж, таке обмеження буде стосуватися певного часу.
Таким чином, вважає позивач, найбільш ефективним та логічним в даній справі способом забезпечення позову, за своїм змістом по суті, буде накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення. Застосування саме цього виду забезпечення збереже об'єктивний баланс інтересів між Позивачем та Відповідачем. Метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, які не позбавляють права власності на майно, а лише направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, яким закінчується вирішення спору по суті, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди Заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Запропонований захід забезпечення позову не має дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, його застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів господарського судочинства.
Як зазначає позивач, невжиття запропонованого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання у майбутньому рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вже зазначалось, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на значну заборгованість відповідача за виконавчим провадженням №65941134 відносно відповідача з примусового виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2021р. у справі № 924/1195/20 в розмірі 121236174,32 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що наявність іншого судового спору, за наслідками розгляду якого відкрито виконавче провадження, у якому боржником є Дочірнє підприємство "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.
Посилання позивача на недобросовісне ставлення відповідача до виконання прийнятих на себе зобов'язань перед кредиторами не підтверджено відповідними доказами.
Суд також зазначає, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, що у подальшому могли б призвести до зменшення обсягів наявних грошових активів, що могло б призвести до ускладнення виконання судового рішення.
До того ж у суду відсутні підстави достеменно стверджувати, що виконання відповідачем своїх обов'язків перед іншими контрагентами призведе до такого зменшення активів Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", що вплине на здатність задовольнити вимоги позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання взятих на себе зобов'язань, без наведення відповідного обґрунтування з посиланням на документи чи докази - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що обставини, наведені ним у заяві, як підстави для забезпечення позову - належать до ризиків господарської діяльності, які несуть усі суб'єкти господарювання. В даному випадку позивач як кредитор та ймовірний стягувач мав проявляти розумну обачність при укладенні подібного договору постачання газу, без заходів забезпечення виконання договору чи застереження від невиконання його.
Закупівля газу в інших постачальників це право покупця в умовах вільного ринку. Продавець має очікувати на ризики своєї діяльності як складова підприємництва.
Отже, за висновками суду, позивачем не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для такого виду забезпечення позову.
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
При цьому сам по собі факт наявності невиконаного судового рішення не може бути підставою наявності обґрунтованого припущення невиконання рішення у разі задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, заявником у своїй заяві у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 136 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність саме станом на момент розгляду заяви обставин, передбачених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення позову, а саме, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Дочірньому підприємству "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (30403, Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Економічна, будинок 29; Код ЄДРПОУ: 39393136), в межах ціни позову в розмірі 45671699,22 грн., які знаходяться (обліковуються) на всіх рахунках Дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову не досліджується обґрунтованість позову, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала підписана 24.09.2021р., набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 - в матеріали, 2 - позивачу (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1),
3 - відповідачу (30403, Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Економічна, будинок 29). Рек. з повід.