ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
23 вересня 2021 року м. Херсон Справа № 923/977/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу
за позовом: Заступника керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача-1: Олешківської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ:04059941, адреса:75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 30)
позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150)
до: Споживчого кооперативу "Заготконтора" (75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Софіївська, 32, код ЄДРПОУ 38045294)
про стягнення 80580 грн. 28 коп.
без участі представників сторін
Заступник керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області 19.07.2021 звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської районної ради Херсонської області (надалі - позивач-1) та Південного офісу Держаудитслужби України (надалі - позивач-2) із позовною заявою до Споживчого кооперативу "Заготконтора" (надалі - відповідач), якою просить суд стягнути 80580 грн. 28 коп. безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.07.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановив відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 13 серпня 2021 року. Встановлено прокурору строк для подачі відповіді на відзив - не пізніше 20 серпня 2021 року. Позивачам запропоновано до 13.08.2021 подати письмові пояснення з викладенням правової позиції з приводу заявлених прокурором вимог та копії реєстраційних документів.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлялась сторонам.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення 11.08.2021 ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлені законом і судом строки не надав. Відповідно до приписів статті 165 ГПК України саме у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 21.09.2021 господарським судом здійснено заміну позивача-1 у даній справі - Херсонської районної ради Херсонської області на належного позивача - Олешківську міську раду Херсонської області.
Вивчивши матеріали справи, суд
Комунальною установою «Центр по обслуговуванню установ та закладів освіти району» Олешківської районної ради Херсонської області (далі Центр ОУЗОР) проведено відкриті торги щодо закупівлі продуктів харчування для загальноосвітніх навчальних закладів Олешківського району Херсонської області, переможцем яких визначено СК «Заготконтора» з ціновою пропозицією 802 370 грн та 21.12.2018 прийнято рішення укласти договір з переможцем.
04.01.2019 між Центром ОУЗОР (замовник) та СК «Заготконтора» (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 4 (далі - Договір) за умовами п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язувався передати (поставити) Замовнику товари, а замовник - прийняти і оплатити такі товари: м'ясо (свинина (свіжа чи охолоджена) без кістки), філе куряче (свіже чи охолоджене) та печінка свиняча (свіжа чи охолоджена).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відповідно до Специфікації до Договору визначена наступна ціна Товару: свинина (свіжа чи охолоджена) без кістки - 90,00 грн. за 1 кг., кількістю 3 400 кг., куряче філе (свіже чи охолоджене - 98 грн. за 1 кг., кількістю 4 729 кг. та печінка свиняча (свіжа чи охолоджена - 28, 00 грн. за 1 кг., кількістю 1 176 кг.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування.
Згідно п. 3.1 Договору загальна ціна товару становить 802 370 грн. з ПДВ.
25.01.2019 та 01.02.2019, мотивуючи наявність коливання цін на товари, що є предметом закупівлі, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» між сторонами укладено додаткові угоди, якими за рахунок збільшення вартості товару на 10 % зменшено обсяги постачання товару до закладів освіти району.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.11.2020 у справі № 923/586/20 за позовом Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олешківської районної ради Херсонської області, Управління освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Олешківської районної державної адміністрації до КУ "Центр по обслуговуванню установ та закладів освіти району" Олешківської районної ради Херсонської області, СК "Заготконтора" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 80 197 грн. 70 коп., позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано недійсними додаткові угоди № 1 від 25.01.2019 та № 2 від 01.02.2019 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 4 від 04.01.2019, укладену між комунальною установою "Центр по обслуговуванню установ та закладів освіти району" Олешківської районної ради та споживчим кооперативом "Заготконтора".
Стягнуто з Споживчого кооперативу "Заготконтора" в дохід Олешківської районної ради Херсонської області 80197,70 грн., які споживчий кооператив отримав в результаті виконання укладених додаткових угод №1 від 25.01.2019 та № 2 від 01.02.2019, до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 4 від 04.01.2019, укладеного між комунальною установою "Центр по обслуговуванню установ та закладів освіти району" Олешківської районної ради та споживчим кооперативом "Заготконтора"
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у цій справі рішення суду першої інстанції частково скасовано.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з Споживчого кооперативу "Заготконтора" в дохід Олешківської районної ради Херсонської області 80197,70 грн., які споживчий кооператив отримав в результаті виконання вище указаних додаткових угод.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини щодо визнання недійсними додаткових угод № 1 від 25.01.2019 та № 2 від 01.02.2019 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 4 від 04.01.2019, які встановлені рішеннями судів у справі № 923/586/20, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій бере участь особа, стосовно якої ці обставини встановлені.
На підставі указаних додаткових угод, сторони дійшли згоди зменшити кількість товару у зв'язку із підвищенням ціни за одиницю продукції.
Так, за додатковою угодою № 1 від 25.01.2019 сторони дійшли згоди щодо зменшення кількості товару у зв'язку із підвищенням ціни на одиницю продукції, а саме: свинина - на 263,1 кг, куряче філе - на 381,4 кг, у зв'язку із цим погодили нову редакцію п. 1.2 договору - найменування товару свинина -2144,5 кг, куряче філе - 4158 кг, печінка - 1009,49 кг.
Згідно додаткової угоди № 2 від 01.02.2019 сторони дійшли згоди щодо зменшення кількості товару у зв'язку із підвищенням ціни на одиницю продукції, а саме: свинина - на 194,5 кг, печінка - на 72,11 кг, у зв'язку із цим погодили нову редакцію п. 1.2 договору - найменування товару - 2626 кг, куряче філе - 4158 кг.
Таким чином, до закладів освіти поставлено менше свинини на 457,6 кг, філе курячого - менше на 381,4 кг, печінки на 72,11 кг.
В результаті укладення зазначених додаткових угод вартість одиниці м'яса свинини збільшилась на 20 % у порівнянні з ціною, визначеною у первісному договорі; вартість курячого філе - збільшилась на 9,2%, вартість печінки - на 7,1 %.
Даний факт було встановлено Олешківською окружною прокуратурою Херсонської області, прокурор зазначає, що зменшення кількості придбаного товару, збільшення вартості одиниці товару, що у вартісному вираженні становить 80 580,28 грн., у зв'язку із укладенням оспорюваних додаткових угод, є порушенням економічних інтересів держави, які, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, повинні бути захищені органами прокуратури шляхом здійснення представництва інтересів держави в суді шляхом пред'явлення та підтримання даного позову.
Правові приводи та підстави для захисту державних інтересів саме прокурором.
Статтею 131-1 Конституції України, закріплено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ГПК України (ст. 53 ГПК України).
Системне тлумачення положень указаних норм дозволяє дійти до обргунтованого висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках, зокрема якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.
Виконуючи указані вимоги, прокурором у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва у даному спорі.
Що стосується інтересів держави, які підлягають захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 закріплено, що державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Враховуючи вище указане не є правильним виключення діяльності органів місцевого самоврядування з такого поняття як «Інтереси держави» оскільки, виходячи із рішення Конституційного Суду України, законодавства, що регулює правовідносини у сфері публічних закупівель та правовідносини у сфері місцевого самоврядування, держава може вбачати інтереси і у діяльності органів місцевого самоврядування та навіть в діяльності приватних підприємств, товариств, закріплюючи на законодавчому рівні «межу» їх діяльності і порядок дій. У даному випадку порушено економічний інтерес держави, який захищається державою в особі уповноваженого органу - прокуратури.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, визначення інтересів держави та у чому вбачається їх порушення або загроза порушення, як на законодавчому рівні так і на рівні правової позиції судів, віднесена до компетенції прокурора і оцінюється судому кожному конкретному випадку звернення прокурора до суду.
Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Статтею 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє верховенство права.
Держава виступає гарантом реалізації та впровадження на території країни прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, тобто будь-які суспільно-правові відносини, які виникають, мають реалізовуватися виключно в правовому полі, в межах визначених чинним законодавством.
Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, місцевих органів, підприємств, установ.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У даному випадку, факт не повернення Відповідачем коштів у сумі 80 197,70 грн, наносить вагомий матеріальний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.
Держава, як гарант верховенства права в Україні гарантує, що укладення договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти відповідно до вимог законодавства про публічні закупівлі сприятиме ефективному, прозорому та цільовому використанню бюджетних коштів. Реалізація вказаних гарантій впроваджується через діяльність спеціально уповноважених органів.
Окрім того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
З положень ч. ч. 1,2 ст. 53 Конституції України Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 25 Закону України «Про освіту», ст. ст. 22, 25, 37 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» витікає, що указаний інтерес держави є так званим «охоронюваним законом інтересом».
Тому, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є пряме порушення економічних інтересів держави внаслідок здійснення правочину усупереч правовим нормам, чим завдано шкоди бюджету.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Частиною 3 ст. 37 Закону України «Про загальну середню освіту» на органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту учнів (вихованців).
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.
Фінансування закладів освіти району відбувається згідно кошторисів, із районного бюджету, джерелами якого є як кошти власних надходжень бюджету так і кошти освітньої субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» районні ради затверджують районні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.
Пунктом 6-2 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, щодо прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
- повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);
- районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;
- бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Залишки коштів (у тому числі боргові зобов'язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.
З метою реалізації адміністративно-територіальної реформи, як складової реформи децентралізації 17.11.2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» № 1009 (далі - Закон 1009), яким розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 6-2, за яким районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом.
Рішенням II сесії першого скликання № 14 від 23.12.2020 «Про початок реорганізації Білозерської та Олешківської районних рад Херсонської області шляхом злиття у Херсонську районну раду Херсонської області» - здійснено державну реєстрацію створення Херсонської районної ради шляхом злиття Білозерської та Олешківської районних рад, розпочато процедуру їх реорганізації (припинення) шляхом злиття у Херсонську районну раду.
Пунктом 3 вказаного рішення також визначено, що Херсонська районна рада Херсонської області є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Олешківської районної ради.
Рішенням Херсонської районної ради №33 від 19.01.2021р. «Про передачу майна та юридичних осіб із складу спільного майна територіальних громад району, які мають перейти у власність Олешківської територіальної громади та вихід Херсонської районної ради зі складу їх засновників» Херсонська районна рада вийшла з числа засновників Центру ОУЗОР та передала комунальну установу до Олешківської територіальної громади -Олешківській міській раді, яка прийняла Центр ОУЗОР до комунальної власності Рішенням Олешківської міської ради Херсонської області IX сесії міської ради VIII скликання №184 від 12.03.2021р. «Про прийняття до комунальної власності Олешківської територіальної громади об'єкту спільної власності територіальних громад Херсонського району Центру ОУЗОР».
Тому уповноваженим органом, у даному випадку, на якого покладено обов'язок здійснювати функції у спірних правовідносинах є Олешківська міська рада.
Таким чином, Олешківська міська рада, як правонаступник усього майна, прав та обов'язків Херсонської районної ради, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах та не здійснила захисту законних інтересів держави у цій сфері є уповноваженим органом, у зв'язку з чим, прокурор звернувся з даним позовом в її інтересах.
Проводячи відкриті торги на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, спеціально уповноважені органи, які здійснюють закупівлі, а також контролюють їх законність, мають забезпечити реалізацію вимог законодавства України «Про державні закупівлі» в частині законності, прозорості, добросовісності конкуренції тощо. При цьому вказані вимоги мають реалізовуватися не лише на стадії укладення основного договору про закупівлю товару, а й під час внесення відповідних змін до договору, аж до повного його виконання сторонами.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутись до суду в інтересах держави.
Згідно з п.п. 3,4,9 ч.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності осіб, а сам: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використання коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17)
Таким чином, Південний офіс Держаудитслужби України є органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, проте вказаним суб'єктом владних повноважень з моменту набрання рішенням суду законної сили, яким визнано недійсними угоди №1 та №2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 4 від 04.01.2019, до теперішнього часу не вжито належних заходів щодо стягнення коштів отриманих на виконання вказаної угоди, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладено на прокуратуру.
Судом враховано, що Олешківською окружною прокуратурою направлено лист №53-1021вих21 від 24.05.2021 до Південного офісу Держаудитслужби України в якому повідомлено про виявлені порушення законодавства та запитувалася інформація щодо заходів, які вживалися для стягнення коштів отриманих внаслідок виконання додаткових угод, які визнані судом недійсними.
Разом з тим, і цей суб'єкт владних повноважень з моменту визнання судом вказаних угод недійсними та до часу звернення прокурора з позовом, не дивлячись на те, що прокурором інформовано Південний офіс Держаудитслужби України (лист від 24.05.2021) про наявні порушення вимог законодавства при укладенні додаткових угод та застосування заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову щодо стягнення коштів отриманих в наслідок виконання вказаної угоди, не вжито належних заходів щодо стягнення коштів до бюджету, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладено на прокуратуру.
Своїм листом Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області №152125-14/1861-2021 від 08.06.2021 прокурора повідомлено про те, що органом контролю не планується звертатись з позовом до суду про стягнення з відповідача в дохід Херсонської районного ради 80 197,70 грн.
Отже, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у даному випадку виконує субсидіарну роль, оскільки Олешківською міською радою (правонаступником Херсонської районної ради Херсонської області) та Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області усупереч вимог закону не здійснено захисту таких інтересів.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У ч. 1 ст. 36 Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
За приписами ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик.
Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК).
Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. У п. 12.9 Договору передбачено, що усі зміни до Договору оформлюються письмово та підписуються повноважними представниками сторін.
Центр, який мав беззаперечне право на отримання продукції по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції СК «Заготконтора» про збільшення ціни підписав додаткові угоди № 1,2 внаслідок чого ціна одиниці товару збільшилася на 5,2% відсотків, а обсяг поставки продукції за Договором істотно зменшився (на 911,11 кг).
Це призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Адже цінові пропозиції переможця і інших учасників торгів відрізнялися між собою несуттєво (на 967,98 грн, на 0,1 %) - відповідно СК «Заготконтора» - 802 370 грн, ПП «Нікольтрейд» - 803 337,98 грн. У своєму листі СК «Заготконтора» гарантував, що зможе поставити виконати вимоги замовника та умови договору на загальну суму 802 370 тис. грн.
Таким чином, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але продукція по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати товар за ціною, вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.
Суд враховує, що додаткові угоди визнано недійсними і відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін, а тому правовідносини з постачання продукції між Центром та СК «Заготконтора» за період з 04.01.2019 по 31.12.2019 регулюються Договором від 04.01.2019.
Так, за договором, постачальник зобов'язується протягом 2019 року поставити замовнику товари, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі товари: свинина - 3400 кг за ціною 90 грн за кг; куряче філе - 4729 кг за ціною 98 грн за кг; печінку - 1176 кг ціною 28 кг.
Однак поставило: свинини - 2942,4 кг, філе курячого - 4347,6 кг, печінки - 1103,89 кг, що підтверджується накладними, які оформлювались відповідно до п. 4.1, п. 4.2 договору.
Платіжними дорученнями, які долучено до матеріалів справи замовником сплачено 799015,89 грн. Тобто замовником проведено оплату у повному обсязі але продукції отримано менше. Сума зайво сплачених коштів складає 80 580,28 грн, з них: 41184 грн. свинина - (457,6 кг * 90 грн); 37377,2 грн філе куряче (381,4 кг*98 грн); 2019,08 грн печінка (72,11 кг*28 грн).
За своєю суттю договір № 4 про закупівлю товарів за державні кошти від 04.01.2019 є договором постачання.
У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
У п. 11.1. Договору встановлено, що Договір діє до 3 грудня 2019 року але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Нікчемність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором. Відповідно до Договору СК «Заготконтора» повинно було поставити Центру протягом 2019 року такі товари: свинина - 3400 кг за ціною 90 грн за кг; куряче філе - 4729 кг за ціною 98 грн за кг; печінку - 1176 кг ціною 28 кг, а поставило свинини - 2942,4 кг, філе курячого - 4347,6 кг, печінки - 1103,89 кг. Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 80 580,28 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.
З метою реалізації адміністративно-територіальної реформи, як складової реформи децентралізації 17.11.2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» № 1009 (далі - Закон 1009), яким розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 6-2, за яким районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 4 рішення Херсонської районної ради № 14 від 23.12.2020 розпочато процедуру реорганізації Олешківської районної ради, що припиняється шляхом злиття у Херсонську районну раду Херсонської області.
Пунктом 5 вказаного рішення визначено, що Херсонська районна рада Херсонської області є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Олешківської районної ради.
За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі за текстом - Реєстру) Херсонська районна рада Херсонської області, як юридична особа, створена 24.12.2020 про що до Реєстру внесено відомості за №1004991340000023805.
Однак, рішенням Херсонської районної ради №33 від 19.01.2021р. «Про передачу майна та юридичних осіб із складу спільного майна територіальних громад району, які мають перейти у власність Олешківської територіальної громади та вихід Херсонської районної ради зі складу їх засновників» позивач-1 вийшов з числа засновників Центру ОУЗОР та передав комунальну установу до Олешківської територіальної громади -Олешківській міській раді, яка прийняла Центр ОУЗОР до комунальної власності Рішенням Олешківської міської ради Херсонської області IX сесії міської ради VIII скликання №184 від 12.03.2021р. «Про прийняття до комунальної власності Олешківської територіальної громади об'єкту спільної власності територіальних громад Херсонського району Центру ОУЗОР».
З урахуванням викладеного, безпідставно отримані СК «Заготконтора» кошти мають бути повернуті в дохід бюджету Олешківської територіальної громади -Олешківській міській раді.
Суд погоджується із твердженнями прокурора, що обставини справи свідчать про не здійснення захисту державних інтересів суб'єктом владних повноважень, а дана позовна заява пред'явлена як захід прокурорського реагування в інтересах Херсонської районної ради Херсонської області (та Олешківської міської ради як правонаступника) у зв'язку з тим, що уповноважений орган не здійснює захист законних інтересів держави у цій сфері, що призвело до порушення інтересів держави.
Отже, суд приходить до висновку, що прокурором належним чином доведено підстави для представництва, а вимоги заявлені до відповідача обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Споживчого кооперативу "Заготконтора" (75100, Херсонська обл., м.Олешки, вул. Софіївська, 32, код ЄДРПОУ 38045294) на користь Олешківської міської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ:04059941, адреса:75100, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 30) безпідставно отримані кошти у сумі 80580,28 грн (вісімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 28 копійок).
3. Стягнути з Споживчого кооперативу "Заготконтора" (75100, Херсонська обл., м.Олешки, вул. Софіївська, 32, код ЄДРПОУ 38045294) на користь Херсонської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за реквізитами: одержувач - Херсонська обласна прокуратура: вул. Михайлівська, 33, м. Херсон; ЄДРПОУ-04851120; р/рахунок- UA568201720343100004 000002291; банк - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО: 820172; призначення платежу: відшкодування судового збору відповідно до рішення суду.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Л.М. Немченко