Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2016/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1
до Акціонерного товариства "Турбоатом", 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
25.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Турбоатом" про визнання рішень (протоколів) Дирекції № 5-Н від 20.01.2021 року та Наглядової ради 26.01.2021 року № 2-НР АТ "Турбоатом" недійсними, зобов'язання відповідача провести незалежну оцінку ринкової вартості акцій (емісійних цінних паперів) АТ "Турбоатом" суб'єктом оціночної діяльності.
Підставою звернення з даним позовом Позивач зазначає те, що Дирекцією та Наглядовою радою відповідача визначено ринкову вартість акцій АТ Турбоатом, яка не відображає дійсний стан щодо їх реальної ціни (для здійснення їх викупу на вимогу акціонерів товариства відповідно до ст.68 - 69 Закону України Про акціонерні товариства) та зазначає про необхідність встановлення ринкової вартості цінних паперів АТ Турбоатом для здійснення їх подальшого викупу. Дії Відповідача щодо викупу акцій за упередженою вартістю у розмірі 8,2000 грн за акцію, без урахування висновку незалежного оцінювача, є недотриманням положень ст.13 Цивільного кодексу України щодо прав інших акціонерів. Як наслідок, АТ «Турбоатом» може опинитися у стані банкрутства, у зв'язку з чим порушується право позивача на стабільне та систематичне отримання дивідендів товариства, передбачене ст.116 Цивільного кодексу України та ст.25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою суду від 27.05.2021 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.
Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 також було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Відповідачу здійснювати викуп емісійних цінних паперів (акцій) АТ "Турбоатом" на вимогу акціонерів Товариства відповідно до ст. ст. 68-69 Закону України "Про акціонерні товариства" .
Ухвалою суду від 27.05.2021 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 ухвалу господарського суду Харківської області від 27.05.2021 про забезпечення позову у справі №922/2016/21 було скасовано.
09.08.2021 Відповідач в підготовчому судовому засіданні надав суду клопотання про поновлення (продовження) строку на подання відзиву на позовну заяву.
Протокольною ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 09.08.2021, було задоволено клопотання Відповідача та продовжено йому строк на подання відзиву.
09.08.2021 в підготовчому засіданні Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні.
Також, 09.08.2021 від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №18466) відповідно до якої він просить суд захистити права акціонера ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) шляхом визнання рішень (протоколів) Дирекції № 5-Н від 20.01.2021 р. та Наглядової ради 26 січня 2021 року № 2-НР Відповідача - Акціонерного товариства “Турбоатом” (код ЄДРПОУ 05762269) недійсними.
В обґрунтування змінених вимог, Позивач вказує, що під час проведення цих зборів йому, як акціонеру і одночасно з цим працівнику Відповідача, який знаходиться з останнім в трудових відносинах, стало відомо, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2021 р. по справі № 595з-21 AT «Турбоатом» заборонено здійснювати виплату дивідендів за простими акціями за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2019,2020 роки. У зв'язку з цим, загальні збори акціонерів Відповідача не приймали рішення з зазначеного питання. Як наслідок, позивача позбавлено дивідендів за 2019 - 2020 роки, чим порушено право на їх отримання, передбачене ст. ст. 25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 116 Цивільного кодексу України.
Дослідивши заяву позивача, суд встановив, що вона подана з дотриманням вимог, встановлених ГПК України та підлягає прийняттю.
Протокольною ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 09.08.2021, було прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та продовжено розгляд справи з її урахуванням.
Ухвалою суду від 09.08.2021було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився.
До справи Позивачем подано клопотання (вх. №17350 від 26.07.2021) про розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи статуту, протоколу засідання наглядової ради №2-НР від 26.01.2021, протоколу засідання дирекції №19-Н від 10.03.2021, протоколу засідання дирекції №5-Н від 20.01.2021.
Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників позивача та відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 13.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом було підписано скорочене рішення (вступну та резолютивну частини рішення) без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, судом зазначає наступне.
Стаття 13 Цивільного кодексу України встановлює, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Так, відповідно до ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що акціонерам надається однакова сукупність прав, включаючи право на:
1) участь в управлінні акціонерним товариством;
2) отримання дивідендів;
3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;
4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Одночасно з цим, розділом 17 Статуту Відповідача передбачено створення та наявність у складі АТ «Турбоатом», як господарського товариства, наглядової ради - незалежного колегіального органу, що здійснює захист прав акціонерів Відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» у публічних акціонерних товариствах та банках створення наглядових рад є обов'язковим.
Згідно ч. ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також регулює діяльність виконавчого органу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 18.19. Статуту Відповідача Дирекція здійснює керівництво та вирішує всі питання поточної діяльності Відповідача, крім тих, що чинним законодавством, Статутом та рішеннями Загальних зборів віднесені до компетенції загальних зборів та/або Наглядової ради.
Таким чином, Відповідач в особі Дирекції та Наглядової ради, повноваження яким фактично делеговані Загальними зборами акціонерів Відповідача, повинен діяти виключно у спосіб та порядок, передбачені Законом України «Про акціонерні товариства» та установчими документами Відповідача.
Так, ухвалою від 26.04.2021 у справі № 595з-21 (суддя Лаврова Л.С.) судом задоволено заяву Компанії з обмеженою відповідальністю «БІСКОУН ЛІМІТЕД» (BISCONE LIMITED) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони AT «Турбоатом» здійснювати виплату дивідендів за простими акціями за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2019, 2020 роки.
Як вбачається з ухвали суду у цій справі, однією з підстав для її задоволення є той факт, що 22 січня 2021 року Відповідачем були проведені позачергові загальні збори акціонерів AT «Турбоатом». Порядок денний зазначених загальних зборів акціонерів Відповідача включав, окрім іншого, питання про надання згоди на вчинення значних правочинів.
Даного висновку можна дійти й з протоколу засідання наглядової ради №2-НР від 26.01.2021 та протоколу засідання Дирекції №5-Н від 20.01.2021.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.
Акціонерне товариство у такому випадку зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
На позачергових загальних зборах акціонерів Відповідача, які відбулись 22.01.2021 року, ряд акціонерів АТ «Турбоатом», в тому числі Компанія з обмеженою відповідальністю «БІСКОУН ЛІМІТЕД» (BISCONE LIMITED), проголосували проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів.
У зв'язку з цим, відповідно до ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» Відповідач протягом не більш як п'яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повинен повідомити акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням, крім іншої інформації, ціни викупу акцій.
Протоколом № 5-Н від 20.01.2021 р. Дирекція Відповідача ініціювала звернення до Наглядової ради Відповідача з пропозицією затвердження ринкової вартості акцій АТ «Турбоатом».
Протоколом від 26 січня 2021 року № 2-НР Наглядова рада АТ «Турбоатом» затвердила ринкову вартість емісійних цінних паперів АТ «Турбоатом» на рівні 8, 2000 гривень за акцію.
Одночасно з цим, підпунктом 3 пункту 17.4. Статуту Відповідача передбачено, що до повноважень Наглядової ради належить виключно визначення ціни викупу акцій Товариства у разі наявності у акціонера (акціонерів) Товариства права вимагати у Товариства здійснити обов'язковий викуп належних йому (їм) акцій.
Тобто, установчим документом передбачено право Відповідача в особі Наглядової ради затверджувати ціну викупу акцій, а не ринкову вартість емісійних цінних паперів Відповідача.
До повноважень Дирекції Відповідача взагалі не відноситься функція (компетенція) визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів Відповідача.
Отже, дії Відповідача у вигляді встановлення ринкової вартості емісійних цінних паперів є перевищенням повноважень, наданих статутними документами, та, відповідно, недотриманням положень ст. 13 ЦК України відносно прав інших акціонерів.
Таким чином, рішення Наглядової ради АТ «Турбоатом» від 26 січня 2021 року № 2-НР та рішення Дирекції від 20.01.2021 р. № 5-Н Дирекція є такими, що прийняті поза межами повноважень Відповідача.
Крім того, слід зазначити, що в даному випадку повинно бути проведення незалежної оцінки ринкової вартості акції виключно суб'єктом оціночної діяльності, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законодавством, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; оподаткування майна згідно з законом; визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Так, Відповідач наказом Фонду державного майна України № 764 від 08.06.2018 р. включений до переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягають приватизації, прийнятого у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 358-р від 10.05.2018 р.
Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено ряд обмежень у здійсненні господарської діяльності суб'єктом (підприємством), щодо якого розпочато процедуру приватизації на весь період її проведення, а також особливий порядок розпорядження його майном, тому в цій частині виникає необхідність застосовувати ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» шляхом залучення саме незалежного суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості акції АТ «Турбоатом».
Одночасно з цим, відповідно до положень п. 2 ст. 31 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону.
Це є чіткою законодавчою забороною на здійснення виплати дивідендів.
Як вбачається з вищевикладеного, Відповідачем порушена процедура викупу акцій відповідно до статті 68 Закону України «Про акціонерні товариства».
Отже, суд погоджується з тим, що дії Відповідача, у своєму подальшому взаємозв'язку, порушують право Позивача, як акціонера, на отримання дивідендів Товариства, передбачене ст. 116 ЦК України та ст. ст. 25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
Також, з наданих Відповідачем доказів, а саме, витягу з Протоколу засідання Дирекції АТ "Турбоатом" №19-Н від 10.03.2021, судом було встановлено, що рішення Дирекції від 20.01.2021 р. № 5-Н визнано таким, що втратило чинність.
Оскільки предметом спору у справі є недійсність рішення Дирекції від 20.01.2021 р. № 5-Н і таке рішення визнається недійсним з моменту його прийняття, визнання на засіданні Дирекції АТ "Турбоатом" №19-Н від 10.03.2021 рішення Дирекції від 20.01.2021 р. № 5-Н таким, що втратило чинність не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати рішення (протоколів) Дирекції № 5-Н від 20.01.2021 р. та Наглядової ради 26 січня 2021 року № 2-НР Акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269) недійсними.
Стягнути з АТ «Турбоатом» (61037, м. Харків, пр-т Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн. за подання позовної заяви.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
Відповідач - АТ «Турбоатом» (61037, м. Харків, пр-т Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269).
Повне рішення складено "23" вересня 2021 р.
Суддя С.А. Прохоров