Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2703/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" (61106, м. Харків, просп. Московський, 305, код ЄДРПОУ 41905174) , Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент номер НОМЕР_1 )
про стягнення 10 527,55грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за договором від 05.08.2020 в розмірі 10 527,55грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 10 000,00грн., заборгованості за відсотками з користування кредитом в розмірі 497,55грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 30,00грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем умов договору банківського обслуговування від 05.08.2020, укладеного між сторонами шляхом підписання першим відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку, та на договір поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020, укладеного між позивачем та другим відповідачем, предметом якого є надання поруки другим відповідачем за виконання зобов'язань першого відповідача, які випливають з договору банківського обслуговування від 05.08.2020.
Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Перший та другий відповідачі своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, відзив на позов не надали.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.07.2021 направлена судом на адресу першого та другого відповідача, які збігаються із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи першого відповідача та місцем реєстрації фізичної особи другого відповідача.
Проте, ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.07.2021, які направлялись на адресу першого та другого відповідача, повернуті на поштову адресу суду з відмітками: адресат відсутній за вказаною адресою.
За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання першим та другим відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала господарського суду Харківської області від 26.07.2021, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано першому та другому відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 28.07.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отримавши позовну заяву перший та другий відповідач не були позбавлені можливості дізнатися в господарському суді Харківської області про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомитись з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на 23.09.2021 від першого та другого відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення першого та другого відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
05.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та відкриття поточного рахунка.
Підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг разом із заявою на відкриття рахунка, перший відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті httр://privatbank.ua, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
За твердженнями позивача, банком був наданий кредитний ліміт в розмірі 10 000,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 , в підтвердження чого позивач надав Довідку про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко".
Позивачем до матеріалів справи надано витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в частині послуги "Кредитний ліміт", на які останній посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до п.3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, відповідно до п.3.2.1.1.8 Умов, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі "Угода").
Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інші факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п.3.2.1.1.6 Умов).
Також із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (кредитором) та Фізичною особою ОСОБА_1 (другий відповідач, поручитель) укладено договір поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020, відповідно до умов якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов'язань за договорами-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.1.4.2 "Угоди-1" - 16,5% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.2 "Угоди-1" - 33% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.4.13 "Угоди-1" в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту, відповідно до п.3.2.1.4.1 "Угоди-1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10 000,00грн.
Якщо під час виконання "Угоди-1" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності другого відповідача, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою-1" в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п.1.1.2 договору поруки до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті: процентної ставки за користування кредитом; за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.2.2 "Угоди-2" - 13% річних; винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в "Угоді-2" по кредиту в розмірі 5 000,00грн.
За умовами п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою-1" та "Угодою-2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до п.1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У п.4.1 договору, сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за угодою цей договір припиняє свою дію.
Вказаний договір підписаний з боку поручителя ОСОБА_1 електронним підписом та скріплений печаткою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором б/н від 05.08.2020, укладеного між Банком та клієнтом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" станом на 01.06.2021, відповідно до якого у першого відповідача наявна заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 10 000,00грн., загальний залишок заборгованості за простроченими процентами становить 497,55грн., заборгованість за простроченою комісією 30,00грн. Всього заборгованість за кредитом - 10 527,55грн.
Також, в матеріалах справи наявні виписки по рахунку № НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" з 07.08.2020 по 01.06.2021, в якій вихідний залишок Актив -10 000,00грн.;
Виписка з 07.08.2020 по 01.06.2021, Рахунок № 20680036710181 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко", в якій: вихідний залишок Актив - 497,55грн.;
Виписка з 07.08.2020 по 01.06.2021, Рахунок № 20688026711147 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко", в якій: вихідний залишок Актив - 30,00грн.;
Виписка з 07.08.2020 по 01.06.2021, Рахунок № 29099006707493 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко", в якій: вихідний залишок Актив 0,00грн.;
Виписка з 05.08.2020 по 01.06.2021, Рахунок № 26002026714553 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко", в якій: вихідний залишок Актив 0,00грн.;
Відповідно акту-звірки, підписаному в односторонньому порядку з боку позивача, за кредитним договором № б/н від 05.08.2020 станом на 01.06.2021 заборгованість за наданим кредитом складає 10 527,55грн., яка складається з наступного:
- 10 000,00грн. - заборгованість за кредитом;
- 497,55грн. - заборгованість зі сплати відсотків;
- 30,00грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 10 527,55грн., яка підлягає солідарному стягненню з першого та другого відповідача з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, а також виходячи з положень ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.
Предметом позову є вимога Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" та Фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.08.2020 в розмірі 10 527,55грн.
Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За твердженням позивача, підставою для нарахування зазначеної заборгованості є укладений договір банківського обслуговування, в межах якого було встановлено кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, а також копією виписки по рахунку, на якому обліковується прострочена заборгованість за кредитом.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 05.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та відкриття поточного рахунка.
За приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленні законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 Цивільного кодексу України).
За твердженнями позивача, першим відповідачем було підписано Заяву про приєднання до умов та правил користування банківських послуг, відповідно до якої останній приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (розміщені в мережі Інтернет на сайті privatbank.ua) Тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).
Заборгованість за користування кредитом, а також заборгованість по відсоткам та комісії в розмірі 10 000,00грн. обґрунтована посиланням банку на розділ 3.2.1.1.16 "Умов та правил надання банківських послуг".
Суд зазначає, що наявний в матеріалах справи витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не є документом, оскільки не містить інформацію про те, ким саме і коли затверджені ці умови та правила. Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із першим відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин, а заява про відкриття поточного рахунку та про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не містить домовленості сторін про сплату відсотків та комісії за користування кредитними коштами, наданими банком.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, та споживач послуг банку приєднався саме до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту Приватбанку не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Позивачем до матеріалів справи взагалі не надано наказів про затвердження Умов та правил надання банківських послуг та внесення до них змін (доповнень) в разі їх наявності, інформації щодо періоду чинності наданої до матеріалів справи редакції Умов та правил надання банківських послуг. Позивачем не подано доказів того, що надані до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг (Витяг) діяли на момент укладення першим відповідачем заяви (договору) - 05.08.2020, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження та підписання першим відповідачем Умов та правил надання банківських послуг в редакції, чинній саме на момент підписання заяви (договору).
Суд вважає, що копія умов та правил надання банківських послуг, яка надана банком в роздрукованому варіанті до матеріалів справи № 922/2703/21 не є доказом у розумінні ст.ст.73-76, 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" розумів перший відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання першим відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку не містить підпису першого відповідача, а тому не можна розцінювати його як частину договору, укладеного між сторонами 05.08.2020 шляхом підписання заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови договору.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення та коригування кредитного ліміту.
З наявної в матеріалах справи копії довідки банку від 08.06.2021 № 00807К8R5S01G про розміри встановлених кредитних лімітів по рахунку першого відповідача № 26002026714553, не є первинним документом, що підтверджує наявність у першого відповідача заборгованості за кредитом перед банківською установою.
При цьому, згідно з ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Будь-які операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Особа вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами.
Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст.11 вказаного Закону на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.
Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.
Позивачем не надано до суду належних доказів в підтвердження надання кредитних коштів та їх заборгованість, оскільки первинні документи бухгалтерського обліку, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України повинні формуватися за підписом керівника та головного бухгалтера.
З наданих позивачем виписок по рахунку першого відповідача, судом вбачається, що у виписках містяться рахунки, які не співпадають з рахунком, зазначеним у Анкеті-заяві.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог не подано до суду жодного первинного документу, який підтверджує надання першому відповідачу кредитних коштів за укладеним між сторонами договором; доказів часткової сплати першим відповідачем суми кредиту, зазначеної у розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч.1, с.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Приписами ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У даній справі, позивачем не надано належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. На підставі доданих до позовної заяви документів неможливо встановити факт надання кредитних коштів першому відповідачу за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування, здійснення часткової оплати першим відповідачем суми кредиту, залишок боргу на час вирішення даного спору, а, отже, перевірити наведений позивачем розрахунок заборгованості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено укладення між сторонами договору банківського обслуговування № б/н від 05.08.2020, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також черговість погашення заборгованості та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань,
Що стосується укладеного між позивачем та другим відповідачем договору поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020, суд встановив наступне.
Як вже було встановлено вище, між позивачем та другим відповідачем (поручитель) 10.11.2020 був укладений договір поруки № Р1604999368185279460.
Враховуючи, що порука є похідним зобов'язанням від основного, суд дійшов висновку, що в даній справі необхідно встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме основне зобов'язання забезпечене порукою, у якому обсязі та на яких умовах.
Дослідження цих обставин має суттєве значення для висновку суду, чи поручався другий відповідач, укладаючи договір поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020, за виконання грошових зобов'язань саме в межах кредитного ліміту сумі 10 000,00грн. і саме за кредитним договором, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна Ко" 05.08.2020, стягнення заборгованості за яким і є предметом даного позову, яке конкретно зобов'язання забезпечувалось договором поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020 та чи наявні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.08.2020 солідарно з відповідачів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 922/970/19.
Часиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За умовами п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).
В матеріалах справи відсутні "Угода 1" та "Угода 2", умови яких регулюють виконання зобов'язання боржником та відповідальність поручителя перед кредитором за вказаним договором поруки.
Дослідивши зміст договору поруки, укладеного між позивачем та другим відповідачем, судом вбачається, що з укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та другим відповідачем договору поруки № Р1604999368185279460 від 10.11.2020 неможливо встановити, яке саме основне зобов'язання забезпечено порукою, оскільки відсутні посилання та номери відкритих рахунків та основний правочин, що унеможливлює ідентифікувати, які саме зобов'язання та за яким договором забезпечені порукою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами обставини, викладені ним у позовній заяві, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов є цілком необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.
Повне рішення складено "23" вересня 2021 р.
Суддя Т.А. Лавренюк