65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1674/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/1674/18
За позовом: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
До відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова”, ОСОБА_1
Про визнання додаткової угоди недійсною
Та за позовом Національного антикорупційного бюро України
до відповідачів: Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України ,Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система"
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова”, ОСОБА_1
про визнання додаткової угоди недійсною
Представники:
від прокуратури: Біховська М.Ю., за посвідченням
від Міністерства оборони України: Добров Ю.І., самопредставництво
від Національного антикорупційного бюро України: Максим'як А.В., самопредставництво
від відповідача Південного управління капітального будівництва МОУ: Ромашкін С.В., адвокат за ордером
від відповідача ТОВ „УВГП-Система”: Золотоверх М.С., адвокат за ордером
від третьої особи Колективного підприємства „Будова”: Новак Л.А., адвокат за довіреністю
від третьої особи ОСОБА_1 : Ільїн Р.В., паспорт, Костинчук В.В., адвокат ордер
Встановив: Заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання додаткової угоди до договору недійсною.
Позовні вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України направлено на визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Предметом Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей є фінансування та будівництво в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 35 тис. кв.м на земельній ділянці загальною площею орієнтовно 2,5 га в м. в м.Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1674/18. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективне підприємство „Будова”. Підготовче засідання призначено на 29 серпня 2018р. об 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2018р. відкладено підготовче засідання на "14" вересня 2018р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 14.09.2018р. о 10:30.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2018р. відкладено підготовче засідання на "20" вересня 2018р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.09.2018р. о 10:00.
19.09.2018р. до суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення на позовні вимоги прокурора. (а.с. 83-86, т.1).
20.09.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було подано клопотання про залучення доказів.
20.09.2018р. до суду прокурором було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.
20.09.2018р. до суду Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було подано заяву про продовження процесуального строку, яку 20.09.2018р. задоволено судом.
20.09.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю " УВГП-Система" було подано клопотання про продовження строку на подання відзиву, яке 20.09.2018р. було задоволено судом.
20.09.2018р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано клопотання про продовження строку на подання пояснень, яке 20.09.2018р. було задоволено судом.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2018р. відкладено підготовче засідання на "05" жовтня 2018р. о 10:00. Клопотання та заяву представників відповідачів від 20.09.2018р. за вх. ГСОО №19187/18 та № 19186/18 про продовження строку на подання відзиву задоволено, клопотання представника третьої особи від 20.09.2018р. вх. ГСОО №19188/18 про продовження строку подання пояснень на позовну заяву задоволено. Продовжено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України до 01.10.2018р. Продовжено третій особі строк на подання пояснень на позовну заяву відповідно до ст. 168 ГПК України до 01.10.2018р. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 05.10.2018р. о 10:00.
01.10.2018р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано пояснення щодо позову прокурора. (а.с. 139-141, т.1).
01.10.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було подано відзив на позовну заяву п рокурора. (а.с. 156-160, т.1).
02.10.2018р. до суду Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було надано відзив на позовну заяву прокурора та клопотання про продовження строку для подання відзиву. (а.с. 199-202, т.1)
03.10.2018р. за вх. №ГСОО 2-4984/18 Національним антикорупційним бюро України було подано до суду клопотання про об'єднання в одне провадження справ №916/1674/18 та №916/2094/18, яке обґрунтовано тим, що дані справи пов'язані поданими доказами, предметом: оспорюваною додатковою угодою, та пред'явлені до одних і тих самих відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система”.
04.10.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було подано заяву про залишення позовної заяви прокурора без руху.
05.10.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю " УВГП-Система" було подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
05.10.2018р. прокурором було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.
Ухвалою суду від 05.10.2018р. відкладено підготовче засідання на "11" жовтня 2018р. о 11:00 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 11.10.2018р. о 11:00.
Ухвалою суду від 10.10.2018р. справу № 916/2094/18 прийнято до свого провадження. Присвоєно справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною №916/1674/18. Повідомлено Національне антикорупційне бюро України, Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про те, що справа №916/1674/18 розглядається за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "11" жовтня 2018 р. о 11:00 год.
11.10.2018р. до суду Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України були подані пояснення. (а.с. 121, т.2).
11.10.2018р. до суду прокурором було подано відповідь на відзиви відповідачів у справі. (а.с. 123-126, т.2).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1674/18 на 30 днів - до 15.11.2018р. Відкладено підготовче засідання "18" жовтня 2018 р. об 11:00. Викликано учасників справи та представника прокуратури у підготовче засідання, призначене на 18.10.2018р. об 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. зупинено провадження у справі №916/1674/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1673/18.
29.10.2018р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було подано відзив на позовну заяву Національного антикорупційного бюро України. (а.с. 173-182, т.2).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. у справі №916/1674/18 скасовано, справу №916/1674/18 направлено до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства “Будова” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2018 у справі №916/1674/18.
Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.18 у справі № 916/1674/18.
Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою колективного підприємства "Будова" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №916/1674/18. Касаційну скаргу колективного підприємства "Будова" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2108р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 у справі № 916/1674/18. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 у справі № 916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Також, Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” про роз'яснення ухвали Господарського суду Одеської області від 15.08.2018 у справі №916/1674/18 - без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система”.
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №916/1674/18. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі №916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
19.04.2019р. матеріали господарської справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області.
31.10.2018р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано пояснення щодо позову Національного антикорупційного бюро України. (а.с. 203-208, т.3).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "15" травня 2019 р. о 13:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 15.05.2019р. о 13:45.
14.05.2019р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було подано клопотання про зупинення провадження, відповідно до якого заявник просив суд зупинити провадження до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справи за конституційною скаргою Акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів” щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України”. (а.с. 184,186, т.4). На розгляді зазначеного клопотання представник відповідача в подальшому не наполягав, клопотання не підтримував під час подальшого слухання справи.
15.05.2019р. до суду прокурором були надані пояснення у справі. (а.с. 199-205, т.4).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. позовну заяву Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова” про визнання додаткової угоди до договору недійсною - залишено без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст.226 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. відкладено підготовче засідання у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною на "27" травня 2019 р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання.
22.05.2019р. до суду Національним антикорупційним бюро України було подано додаткові пояснення. (а.с. 9-12, т.5).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2019р. відкладено підготовче засідання на "05" червня 2019 р. о 10:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2019р. провадження у справі №916/1674/18 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. у справі №916/1674/18 в порядку апеляційного провадження.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Південного регіону України, м.Одеса на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.05.2019 року у справі №916/1674/18 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Одеської області від 15.05.2019 року у справі №916/1674/18 - залишено без змін.
11.11.2019р. матеріали справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області з апеляційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "22" листопада 2019 р. о 10:00. Запропоновано сторонам у справі надати письмові пояснення щодо суті спору станом на момент розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2019р. провадження у справі №916/1674/18 зупинено до перегляду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. у справі №916/1674/18 в порядку касаційного провадження.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.08.2020р. касаційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України задоволено. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Одеської області від 15 травня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року у справі за № 916/1674/18 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10.09.2020р. матеріали справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області з касаційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2020р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "13" жовтня 2020 р. о 10:00. Залучено до участі у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективне підприємство „Будова”.
09.10.2020р. до суду прокурором були надані пояснення. (а.с. 31-38, т. 7).
09.10.2020р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” було подано клопотання про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
09.10.2020р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано клопотання про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
09.10.2020р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано пояснення щодо позову Національного антикорупційного бюро України. (а.с. 72-81. т. 7).
09.10.2020р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” були надані пояснення.
09.10.2020р. до суду Колективним підприємством „Будова” були надані пояснення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1674/18 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "03" листопада 2020р. о 12:00.
15.10.2020р. до суду Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України були надані пояснення, відповідно до яких позов прокурора було визнано в повному обсязі. (а.с. 122-124, т. 7).
29.10.2020р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” було подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
02.11.2020р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” було подано пояснення. (а.с. 186-198, т.7).
02.11.2020р. до суду Колективним підприємством „Будова” було подано пояснення. (а.с. 214-266, т.7).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. відкладено підготовче засідання на "11" листопада 2020р. о 12:00.
09.11.2020р. до суду від Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшли заперечення в порядку ст. 169 ГПК України. (а.с. 5,6. т.8).
11.11.2020р. до суду прокурором були надані пояснення.
11.11.2020р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2020р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/1674/18: Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про судове засідання, яке відбудеться "12" листопада 2020 р. о 12:00.
12.11.2020р. до суду прокурором було надано к лопотання про залучення до матеріалів справи документів, відповідно до якого прокурор просив суд поновити процесуальний строк для залучення документу та залучити до матеріалів справи копію листа Військової прокуратури Південного регіону України від 09.08.2018р. №05/3-3615вих-18.
У судовому засідання 12.11.2020р. судом було залучено наданий прокурором доказ до матеріалів справи на задоволення заявленого клопотання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. позовну заяву Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова” про визнання додаткової угоди до договору недійсною залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. відкладено підготовче засідання на "18" листопада 2020 р. о 16:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. провадження у справі №916/1674/18 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. в порядку апеляційного провадження.
18.11.2020р. до суду Міністерством оборони України було подано клопотання про залучення його до участі у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
В подальшому зазначене клопотання представником Міністерства не підтримувалось та залишено без розгляду, за відсутністю підстав для його розгляду у зв'язку з подальшим скасуванням ухвали суду ввід 12.11.2020р., винесення якої було покладено в наявність підстав залучення Міністерства третьою особою.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021р., яка постановою Верховного Суду від 09.06.2021р. залишена без змін, апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.11.2020 про залишення позову без розгляду у справі №916/1674/18 скасовано. Справу №916/1674/18 направлено до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2021р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі призначено на "12" серпня 2021 р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1674/18. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "16" серпня 2021р. о 12:00.
16.08.2021р. судом було оголошено перерву по справі №916/1674/18 до 18.08.2021р. о 12:45.
18.08.2021р. до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 як третьої особи про вступ у справу.
18.08.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу, відповідно до якої було зазначено, що відповідно до ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
18.08.2021р. судом було оголошено перерву по справі №916/1674/18 до 19.08.2021р. о 12:00.
19.08.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до якої він просив суд поновити строк на подання заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглянути заяву та задовольнити її та залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система" та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
19.08.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в порядку ст.50 ГПК України, відповідно до якої він просив суд постановити ухвалу, якою повернутися до підготовчого провадження у справі №916/1674/18 та залучити ОСОБА_1 до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система" та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2021р., зокрема, заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021р. вх. № ГСОО 22050/21 про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подання заяви про вступ у справу та прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021р. № ГСОО 22053/21 про вступ у справу. Заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021р. №ГСОО 22053/21 про вступ у справу задоволено частково. Залучено Ільїна Руслана Володимировича до участі у справі №916/1674/18 за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2021р. повідомлено учасника справи №916/1674/18 ОСОБА_1 про судове засідання, яке відбудеться "07" вересня 2021р. о 10:00.
19.08.2021р. судом було оголошено перерву по справі №916/1674/18 до 07.09.2021р. о 10:00.
30.08.2021р. до канцелярії суду надійшли заяви від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поновлення пропущеного процесуального строку та про вступ у справу.
06.09.2021р. до суду від ОСОБА_1 надішли пояснення щодо позову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та Національного антикорупційного бюро України, відповідно до яких третя особа просила суд відмовити у задоволенні позову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону та Національного антикорупційного бюро України. (а.с. 144-146, т.10).
07.09.2021р. судом було оголошено протокольну ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, забезпечуючи доступ до суду, не маючи ніяких інших документів на спростування тієї інформації, яка покладена в прохальну частину щодо поновлення строку на подання заяв, крім тієї яка зводиться до того, що тільки в серпні особи дізналися про наявність цієї справи, суд вважав за доцільне все ж таки розглядати ці заяви по суті.
Відповідно до ст. 118,119 ГПК України заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, судом задовольняється і суд розглядає заяви по суті про вступ у справу.
Протокольно без виходу до нарадчої кімнати, дослідивши документи, які подані до заяв, суд оголосив ухвали, зазначивши, що не вбачає ніяких належних доказів, які б підтверджували, що розгляд справи і рішення суду може вплинути на права та обов'язки зазначених осіб. Відповідно до ст. 50 ГПК України, ніяких обставин суду заявниками не підтверджено, у зв'язку з чим в засіданні 07.09.2021р. залишено без задоволення заяви про вступ у справу від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
07.09.2021р. судом було оголошено перерву по справі №916/1674/18 до 08.09.2021р. о 15:00.
08.09.2021р. судом було оголошено перерву по справі №916/1674/18 до 15.09.2021р. о 14:00.
У судовому засіданні 15.09.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.09.2021р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, Національного антикорупційного бюро України та представників Міністерства оборони України, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, Колективного підприємства „Будова” та ОСОБА_1 за час розгляду справи, суд встановив.
Як було зазначено у позовній заяві, Рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 12.10.1950р. „Про відвід військовій частині НОМЕР_1 земельної ділянки по Ботанічній вулиці та 1-му артилерійському провулку для будівництва військового містечка” за клопотанням командувача Одеським військовим округом військової частини НОМЕР_1 , відведено земельну ділянку до 6 га по Ботанічній вулиці (на цей час проспект Гагаріна) та 1-му артилерійському провулку для будівництва військового містечка та на земельній ділянці, яка перебуває на обліку квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, дотепер розташовано військове містечко №186 із наявними на його території об'єктами нерухомості військового майна.
Ґрунтуючи поданий позов, прокурор посилався на ст.ст. 18, 19, 77, ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України та зазначав, що згідно зі ст.ст. 13, 77, 84 Земельного кодексу України та ст. ст. 9,14 Закону України „Про Збройні Сили України” та зазначав, що земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_2 , розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21, відносить до категорії земель оборони та належить на праві власності державі в особі Кабінету Міністрів України.
Як з'ясовано судом та як було зазначено прокурором, 25 листопада 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” (Пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) було укладено Договір №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (надалі - Договір).
Предметом даного Договору є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами (надалі - Об'єкт), орієнтованою загальною площею 35 тис.кв.м, на земельній ділянці загальною площею орієнтовано 2,5 га в м. Одеса по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186), в тому числі: перша черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - перший квартал 2007р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - 2007р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - 2008р. (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.4. Договору, розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 20% від загальної площі житла Об'єкту (черги Об'єкту), що на момент укладання угоди орієнтовано складає 7000 кв.м Пайовику 80% від загальної площі Об'єкту (черги Об'єкту) що на момент укладання угоди орієнтовно складає 28000кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.
Положеннями п. 3.4.1. Договору сторони погодили та встановили, що умови, порядок, терміни будівництва конкретних секцій, що входять до складу Об'єкт, строки та умови передачі житла, що передається Пайовиком Замовнику для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, визначаються цим Договором та можуть уточнюватися шляхом укладання відповідних додаткових угод, що є додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами.
Сторони узгодили та встановили, що Пайовик має право у відповідності з проектно-кошторисною документацією за узгодженням з Замовником визначити черговість будівництва окремих складових частин Об'єкту у межах узгоджених сторонами строків.
Сторони узгодили та встановили, що загальна площа житлових приміщень Об'єкту остаточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде виготовлена Бюро технічної інвентаризації. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки Замовника, але у будь-якому випадку процентне співвідношення часток, встановлене п. 3.1.1. цього Договору не підлягає зміні.
Відповідно до п. 3.7. Договору, Пайовик має право надавати Замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в м. Одесі в обсязі частки Замовника, визначеної в п. 3.4. Договору в термін до кінця 2007 року.
Надалі 02 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №1/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 1. якої з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об'єкта (шифр- О-186. група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м у м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21) згідно умов Договору №227/УПБ - 70Д від 25.11.2004р. передбачено чергами на 2007-2008р. Сторони домовились про те, що Пайовик передає в 2005 році Замовнику за його згодою квартири у інших будинках.
25 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №2/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 3. Якої, п. 3.7. викладено у наступній редакції: Пайовик достроково передає Замовнику квартири відповідно до п.3.4. Договору загальною площею 7008,20 кв.м, у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м у м. Білгород-Дністровському, Одеської області по вул. Пирогова, 2-А, згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди у строк до 20.12.2008р., 74 квартири в м. Одесі (пос. Котовського), смт. Хлібодарське, Одеської області, у м. Теплодар орієнтовною площею 4439,7 кв.м згідно додатку №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м.Одесі у строк до 20.12.2009р. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини Пайовика та/або затримки погодження КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки.
У подальшому 16 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено спірну Додаткову угоду №3/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 1 якої визначено, що у зв'язку зі зміною проектної організації та генерального підрядника, для оптимізації проекту, Сторони дійшли згоди внести зміни у п. 2.1. Договору №227/УПБ-70Д „Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” від 25.11.2004р. та викласти абзац перший п. 2.1. у наступній редакції: „Предметом цього Договору є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у вставленому порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами - надалі Об'єкт, орієнтовною загальною площею 85000 кв.м на земельній ділянці загальною площею орієнтовно 2,5 га, в м. Одеса, по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186).
Також, відповідно до п. 4 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., у зв'язку з суттєвими змінами в економіці держави та на ринку нерухомості, беручі до уваги незалежну оцінку земельної ділянки та нерухомого майна військового містечка №186, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, 19-21, Сторони домовились викласти п. 3.4. Договору у наступній редакції: „Розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 7735 кв.м Об'єкту, Пайовику - решта площі Об'єкту, а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, не залежно від ТЕП Об'єкту. Зміни до цього Договору, зокрема, зміна проектної документації, зміна загальної площі Об'єкту не впливають на розподіл Об'єкту між сторонами.”.
Згідно до п. 8 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р., п. 3.7. Договору викладено у редакції: „На дату укладання цієї Додаткової угоди Пайовик належним чином виконав частину зобов'язання передбаченого п. 3.4. цього Договору, а саме шляхом передачі 2616,4 кв.м. Пайовик має право надавати Замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в. м. Одеса, які погоджені Сторонами, в обсязі залишку частки Замовника (загальною площею 5118,6 кв.м.), з урахуванням загальної площі визначеної п. 3.4. Договору, в строк до кінця 2017 року.”.
Ґрунтуючи позовні вимоги, прокурором було зазначено, що Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить вимогам законодавства та відповідно до ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України повинна бути визнана судом недійсною.
За поясненнями прокурора, з урахуванням внесених додатковою угодою від 16.10.2015р. № 3/70СП змін до основного Договору, частку держави в загальній площі житла об'єкта фактично зменшено із 17 тис. м2 (20 % від 85 тис. м2 - збільшеної загальної площі об'єкта) до 7735 м2 (фіксована площа визначена в новій редакції п. 3.4 договору № 227/УПБ-70Д, що складає лише 9 % від загальної площі об'єкта).
Крім того, за твердженням прокурора, Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить вимогам ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно з якими в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
У подальшому, відповідно до наданих пояснень від 11.10.2018р., прокурором було додатково зазначено суду, що оскаржувана додаткова угода була укладена між Південним Управлінням капітального будівництва та товариством з обмеженою відповідальністю „УВГС-Система” без погодження з Міністерством оборони України, на порушення вимог наказу Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641. (а.с. 123, т.2).
Також прокурором було зазначено суду, що відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття „інтерес держави”.
Отже, як зазначає прокурор, з жовтня 2015 року Міністерству оборони України стало відомо про факт порушення інтересів держави внаслідок укладення оскаржуваної додаткової угоди № 3/70СП. Разом з тим, Міністерство оборони України з жовтня 2015 року, усвідомлюючи порушення законних інтересів держави внаслідок неотримання у державну власність житла через укладення між Південним УКБ та ТОВ „УВГП-Система” додаткової угоди № 3/70СП від 16.10.2015 до договору № 227/УБП-70Д, не здійснювало захист інтересів держави та за їх захистом до суду не звернулось. Відтак, Військова прокуратура Південного регіону України у межах трирічного строку позовної давності у серпні 2018 року, з урахуванням нездійснення Міністерством оборони України щодо захисту інтересів держави, відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до суду з вказаним позовом.
Відповідно до п. 9 ст. 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України забезпечує представництво інтересів Міноборони в судових та інших органах.
Згідно з п. 4 „Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 №1040 (далі - Загальне положення), основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.
Відповідно до п. 1 розділу III „Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України”, затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 (далі - Інструкція), для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів Міноборони та Збройних Сил під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат державі відповідними юридичними службами за участю фінансової (фінансово-економічної) служби та відповідальних підрозділів проводиться позовна робота.
Водночас, на порушення вимог п.п. 4, 10 Інструкції Міністерством оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави на житло не вжито.
Щодо застосування до посадових осіб Міністерства оборони України заходів за нездійснення відповідних повноважень для захисту інтересів держави суду було зазначено наступне. З 22.02.2017р. Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Південного УКБ, Міністерства оборони України, зокрема під час укладення та погодження додаткової угоди № 3/70СП від 16.10.2015.
Отже, на думку прокурора, нездійснення службовими особами Міністерства оборони України заходів щодо захисту інтересів держави та визнання недійсною додаткової угоди №3/70СП від 16.10.2015р. може бути пов'язане із зловживанням ними владою або службовим становищем, чому буде надана оцінка під час досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000134.
З урахуванням викладеного, наразі Військовою прокуратурою Південного регіону України не вживались заходи кримінально-правового реагування за фактом нездійснення посадовими особами Міністерства оборони України відповідних повноважень для захисту інтересів держави, які порушені внаслідок укладення додаткової угоди № 3/70СП від 16.10.2015р.
Відповідно до наданих письмових пояснень від 19.09.2018р., Міністерством оборони України було зазначено суду, що безпідставне укладання будь-яких господарських угод щодо земельних ділянок, що належать до земель оборони, завдає шкоду інтересам держави та порушує права держави в особі Міністерства оборони України та пояснено, що Додаткова угода від 16.10.2015р. №3/70 СП суперечить вимогам законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною.
За поясненнями Міністерства оборони України, з урахуванням внесених спірною додатковою угодою змін до основного договору частку держави в загальній площі житла об'єкта фактично зменшено із 17 тис. кв.м. (20% від 85 тис кв.м. - збільшеної загальної площі об'єкта) до 7735 кв.м (фіксована площа визначена в новій редакцій п. 3.4. Договору №227/УПБ-70Д, що складає лише 9% від загальної площі об'єкта), також було зазначено суду, що укладання спірної додаткової угоди позбавить можливості Міністерство оборони України отримати житло загальною площею 9265 кв.м. та в подальшому розподілити його між безквартирними військовослужбовцями Збройних Сил України.
Надаючи пояснення щодо позову прокурора, Колективним підприємством „Будова” було зазначено суду, що третя особи не погоджується з позовом прокурора, заперечує щодо наведених обставин та правових підстав позову.
Колективним підприємством „Будова” було пояснено суду, що позивач вбачає недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства під час укладення відповідачами Додаткової угоди від 16.10.2015р. № 3/70СП з визначенням в ній умов щодо збільшення площі об'єкта будівництва, нових умов розподілу цього об'єкта, та обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК України та зазначено, що позивач наводить в позовній заяві власне бачення того, у чому полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, а саме - „мета укладення додаткової угоди від 16.10.2016 №3/70 СП і її наслідки полягали у тому, щоб шляхом внесення змін до основного договору зменшити частку держави в загальній площі житла об'єкта із 17 000 м2 до 7735 м2, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства”, але, як стверджує Колективне підприємство „Будова”, умовами договору не було передбачено надання 17000 кв.м державі, як це зазначає позивач.
За поясненнями Колективного підприємства „Будова”, протиправні наслідки укладання спірної додаткової угоди відсутні, оскільки внаслідок її укладення площа квадратних метрів, яку отримує держава, була збільшена. Так, в п.4 додаткової угоди від 16.10.2015р. № 3/70СП викладено нову редакцію п. 3.4. Договору та встановлено частку Замовника в розмірі 7735 кв.м об'єкту. До укладення додаткової угоди від 16.10.2015 № 3/70СП передбачалась частка замовника, що орієнтовно складала 7000 кв.м. При цьому жодного збільшення витрат з боку держави не відбулось. Збільшення площі об'єкта будівництва передбачено на тій же земельній ділянці за рахунок збільшення поверховості об'єкта. Позивач не надав жодних доказів про настання протиправних наслідків внаслідок укладення вищезазначеної додаткової угоди. Навпаки, вищезазначена угода свідчить про те, що кількість квадратних метрів, що належать до передачі державі, збільшена, що спростовує твердження позивача про суперечність вказаної додаткової угоди інтересам держави і суспільства.
Також було пояснено суду, що позивач не навів жодної норми законодавства, яка б встановлювала певний порядок регулювання правовідносин, передбачених додатковою угодою, що оскаржується, та який би, відповідно, був би порушений внаслідок укладення вказаної додаткової угоди та зазначено, що правовідносини, врегульовані додатковою угодою, дійсність якої оскаржується, не регламентовані окремими нормами законодавства, які б встановлювали певні обмеження умов, які визначені сторонами в цій додатковій угоді.
Колективним підприємством „Будова” зазначалось, що відсутність протиправних наслідків укладання спірної додаткової угоди обумовлює і відсутність наміру (умислу) певних осіб щодо настання протиправних наслідків та позивачем також не надано жодних доказів про наявність наміру (умислу) певних осіб щодо настання протиправних наслідків укладання спірної додаткової угоди.
Надаючи відзив на позовну заяву прокурора, Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було зазначено суду, що зміст Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла у порядку пайової часті для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей та Додаткової угоди до нього від 16.10.2015р. №3/70 СП становлять умови (пункти), визначені згідно чинного законодавства України на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до норм чинного законодавства України.
Відповідачем було зазначено суду, що згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України, наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів, однак позивач, як вказує відповідач, не надав жодних доказів наявності завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети укладання угоди.
За поясненнями відповідача, для визнання правочину недійсним мають бути встановлені протиправні наслідки та настання таких протиправних наслідків. Однак, такі наслідки щодо спірної додаткової угоди відсутні.
Також було зазначено суду, що позивач не навів жодної норми законодавства, яка би встановлювала певний порядок регулювання правовідносин, передбачених додаткової угодою, що оскаржується, та який би відповідно, був би порушений внаслідок укладання такої угоди.
За поясненнями відповідача, для визнання правочину недійсним необхідно встановлення вини сторін у формі умислу, однак, позивачем не доведено невідповідності спірної додаткової угоди інтересам держави і суспільства та наявності обставин, які є обов'язковими до встановлення для визнання правочину недійсним.
Крім того, відповідачем було зазначено суду, що на виконання доручення Міністра оборони України від 10.11.2014р. до 13634/з згідно акту службового розслідування, затвердженим Міністром оброни України 10.11.2014р., Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України доручено провести експертну оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186. А за результатами проведення вказаної експертизи, після отримання дозволу та на виконання рішення Міністра оборони України від 06.10.2015р. до 13634/з для збільшення площі житла на суму різниці визначеною експертною оцінкою було укладено Додаткову угоду від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла у порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей. Завдяки проведенню за дорученням Міністра оборони України експертизи та укладання додаткової угоди, держава, в особі Міністра оборони України отримає 7735кв.м житла, замість 7000 кв.м., як зазначено в договорі до укладання спірної додаткової угоди, а отже, як пояснює відповідач, площа збільшилась.
Відповідно до наданого відзиву Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було зазначено суду, що відповідач заперечує проти задоволення позову та пояснено суду, що було укладено Договір №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. та надалі було укладено ряд додаткових угод, а також зазначено, що на момент підписання договору доля Міністерства оборони України складала 7000 кв.м.
Відповідачем було пояснено суду, що відповідно до Додаткової угоди №1/70СП від 02.12.2005р. було визначено, зо з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей пайовик передає замовнику за його згодою квартири в інших будинках. Додатковою угодою №2/70СП від 25.12.2008р. був визначений перелік квартир, які пайовик передає замовнику.
Відповідачем було зазначено суду, що відповідно до Рішення Міністра оборони України від 23.09.2008р. пайовик повинен передати у 2008р. замовнику 30 квартир у м.Білгород-Дністровському Одеської області, та 74 квартири у м. Теплодар Одеської області. Цим рішенням було доручено Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України внести зміни у Договір та провести експертну оцінку будівель та споруд, які підпадають під забудову та права користування земельної ділянки.
За поясненнями цього відповідача, в 2009 році згідно п. 3 Додаткової угоди від 25.12.2008р. до Договору, відповідно до Акту №3 від 21.10.2009р. Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України від Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" були прийняті 30 квартир під заселення у м. Білгород-Дністровський. У 2014 році був складений акт службового розслідування, з затверджений Міністром оборони, де було доручено Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України здійснити експертну оцінку у військовому містечку №186 та внести відповідні зміни у договір та директором Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України було доручено Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України здійснити оцінку та внести зміни у Договір. У 2015 році Південне Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України здійснило оцінку нематеріального активу, а саме - право користування земельною ділянкою площею 2.5 га.
За твердженнями відповідача, після проведення оцінки права користування земельною ділянкою та доповіді з боку Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, директор останнього звернувся до Міністра оборони України за погодженням внесення змін до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про зміну долі замовника, де доля складала 7735 кв.м та визначений обов'язок передачі квартир не в м.Теплодар, а у м. Одесі.
Після цього директору Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України було доручено Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України підготувати відповідну додаткову угоду до Договору.
Також було прийнято рішення Міністра оборони України №13634/з від 06.10.2015р., яке Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було отримано супровідним листом заступника директора-начальника фінансово-економічного відділу Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 09.10.2015р. та на виконання цього рішення Міністерства оборони України, Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України була складена спірна додаткова угода та направлена до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України. (а.с. 228, т.1).
Відповідачем було зазначено суду, що н а момент здійснення відповідної експертної оцінки нематеріального активу - вартості права користування земельної ділянки не була визначена чітка площа земельної ділянки в зв'язку з тим, що землевпорядна документація ще не була оформлена, тому експресна оцінки проводилась виходячи з орієнтованої площі, визначеної у Договорі №227-УПБ-70Д від 25.11.2004р., а саме 2, 5 га. Вартість оцінки права користування земельної ділянки склала 39718250,00 грн., а вартість споруд, розташованих на неї склала 13692800,00 грн., всього 53411050,00 грн. Опосередкована вартість 1 кв.м на момент проведення оцінки за даним Міненергобуд України складала 6905,00 грн. за 1 кв.м, таким чином кількість квадратних метрів, які повинен був передати пайовик замовнику становила 7735 кв.м.
Після оформлення землевпорядної документації у 2016 році були визначені чіткі межі та розмір земельної ділянки, який становив 2,9225 га. У 2016 році Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України здійснило оцінку вартості різниці у 0,4225 га, відповідно до експертного висновку розрахунок квадратних метрів, які необхідно додатково передати від пайовика замовнику склав 502 кв.м.
Відповідний обов'язок щодо передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 502 кв.м зазначена та закріплена у мировій угоді, яка затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 03.05.2017р.
Також відповідачем було зазначено суду, щ о відповідно до Постанови КМУ №715 від 06.07.2011р. був визначений Порядок організації будівництва житла для військово службовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони, яким передбачалось визначення розрахункової частки житла з урахуванням результатів експертної грошової оцінки земельної ділянки, що належить до земель оборони, та незалежної оцінки майна, що на ній розташоване, проведених у встановленому порядку суб'єктами оціночної діяльності, кон'юнктури ринку виходячи із щільності забудови земельної ділянки, місяця її розташування, максимальних показників висотності будівель відповідно до генерального плану забудови території, а також інформації про забудову аналогічних земельних ділянок за результатами проведених конкурсів.
Відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що квартири які будуть передаватися для забезпечення житлом військовослужбовців будуть знаходитись не в Одеській області, а в місті Одеса, а це вже інші вартісні показники квадратного метру житла.
Ґрунтуючи подані заперечення Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було зазначено суду, що спірна додаткова угода не суперечить інтересам держави та суспільства та зауважено, що Міністерство оборони України само ініціювало внесення відповідних змін у Договір, після проведення оцінок земельної ділянки.
Відповідно до поданих пояснень 02.10.2018р., відповідачем було зазначено суду, що наказом Міністра Оброни України №202 від 28.08.209р. функції замовника, у тому числі і по військовому містечку №186 було знов покладено саме на Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
Надалі, а саме 15.10.2020р. були надані пояснення, відповідно до яких Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було визнано вимоги прокурора в повному обсязі та зазначено суду, що спірна додаткова угода не відповідає положенням законодавства України та підлягає визнанню недійсною.
Надаючи відповідь на відзиві відповідачів у справі, прокурором було зазначено суду, що вказані відзиви, пояснення є необґрунтованими, міркування, викладені в них - надуманими, обставини, викладені в запереченнях відповідачів, третьої особи не підтверджені належними та допустимими доказами.
За поясненнями прокурора, відповідно до умов договору № 227/УБП-70Д, розподіл об'єкту між сторонами та визначення їх часток здійснюється у відсотковому співвідношенні - 80/20 від остаточної загальної площі житла об'єкту. Разом з тим, з урахуванням внесених додатковою угодою від 16.10.2015р. змін до основного договору, загальну площу об'єкта збільшено до 85 тис кв.м, а частку держави в загальній площі житла об'єкта зменшено із 17 тис. кв.м (20 % від 85 тис, кв.м - збільшеної загальної площі об'єкта) до 7735 кв.м(фіксована площа визначена в новій редакції п. 3.4 договору №227/УПБ-70Д, складає лише 9 % від загальної площі об'єкта) та додатковою угодою встановлено, що наступні зміни до цього договору, зокрема, зміна проектної документації, зміна загальної площі об'єкта, не впливають на розподіл об'єкта між сторонами.
Посилаючись на ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 17 Конституції України, Закон України „Про соціальних захист військовослужбовців та членів їх сімей”, було зазначено суду, що укладення вказаної додаткової угоди позбавить можливості Міністерство оборони України забезпечити соціальний захист безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей шляхом надання їм житла загальною площею 9265 кв.м (різниця між 17 тис. кв.м, які мало б отримати оборонне відомство відповідно до умов договору № 227/УБП-70Д після збільшення площі об'єкту до 85 тис. кв.м та 7735 кв.м - фіксована площа визначена в новій редакції п. 3.4 договору № 227/УПБ-70Д після укладення спірної додаткової угоди).
За поясненнями прокурора, мета укладення додаткової угоди від 16.10.2015р. полягає у тому, щоб шляхом внесення змін до основного договору (зокрема в частині зміни принципу розподілу часток сторін на житлову площу об'єкту) зменшити частку держави в загальній площі житла об'єкта із 17 000 кв.м до 7735 кв.м, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства
Як було вказано прокурором, згідно інформації начальника Головного квартирно- сплуатаційного Збройних Сил України (лист від 07.08.2018 № 303/8/30/958 долучений до матеріалів справи) Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України проект оскаржуваної і додаткової угоди від 16.10.2015 на погодження до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України не надавався.
Відповідно до листа начальника Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України від 13.10.2015р. №52 вже укладена додаткова угода була направлена до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України для реєстрації. Оскаржувана додаткова угода була укладена між відповідачами без погодження з Міністерством оборони України.
З урахуванням викладеного, за поясненнями прокурора, додаткова угода від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д суперечить вимогам ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК країни, ч. 1 ст. 207 ГК України та підлягає визнання недійсною.
03.10.2018р. за вх. №ГСОО 2-4984/18 Національним антикорупційним бюро України було подано до суду клопотання про об'єднання в одне провадження справ №916/1674/18 та №916/2094/18, яке було обґрунтовано тим, що дані справи пов'язані поданими доказами, предметом: оспорюваною додатковою угодою, та пред'явлені до одних і тих самих відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система”.
Ухвалою суду від 10.10.2018р. справу № 916/2094/18 прийнято до свого провадження. Присвоєно справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною №916/1674/18.
Позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України направлено на визнання недійсною Додаткової угоди від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д та обґрунтовано наступним.
Посилаючись на ч. 1 ст. 1 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України”, позивачем було зазначено суду, що Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню них.
Посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 16 та на п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України „Про Національне антикорупційне бюро України” детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000134 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, а саме на ст. 1130, ст. 1132, ст.1133, ст. 1134 та на положення ст. 1139 Цивільного кодексу України, позивачем було зазначено суду, що враховуючи зміст Договору та норми, що вище перелічені, за по посиланням позивача, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір, є договором про спільну діяльність.
Також позивачем було зазначено суду, що Додаткова угода від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д укладена від імені Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Позивачем було зазначено суду, що Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011 (чинного на час укладання спірної додаткової угоди) затверджено Положення про Міністерство оборони України, та п. 2 такого положення визначено, що Міністерство оборони України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, а також цим Положенням.
Водночас, як зазначає позивач, наказом Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641 „Про посилення контролю за здійсненням функцій замовника будівництва” визначено, що керівники організацій, які належать до сфери управління Міністерства оборони України і які наділені правами здійснювати функції замовника будівництва, мають право змінювати істотні умови договорів, предметом яких є будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та членів їх сімей, виключно за попереднім погодженням з Міністром оборони України.
За поясненнями позивача, в результаті укладання Додаткової угоди від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д, відповідачі змінили предмет договору в частині збільшення будівництва та було змінено умови Договору в частині строків введення об'єкта в експлуатацію, також змінено порядок розрахунків.
Національним антикорупційним бюро України було зазначено суду, що Додаткова угода від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д не була погоджена Міністром оборони України, як того вимагалось наказом Міністра оборони України від 21.10.2005р. № 641 „Про посилення контролю за здійсненням функцій замовника будівництва”.
Також, посилаючись на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013р. №666-р, позивачем зазначалось суду, що начальник Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України Мироненко А.Г. мав право укласти додаткову угоду виключно за наявності погодження Кабінету Міністрів України.
За ґрунтуванням позивача, Додаткова угода від 16.10.2015р. до Договору №227/УБП-70Д укладена від імені Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та з порушенням процедур, передбачених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013р. №666-р та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.20201р. №296.
Крім того, Національним антикорупційним бюро України було зазначено суду, що Додаткова угода від 16.10.2015р. до Договору № 227/УБП-70Д суперечить інтересам держави та суспільства.
Позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України направлено на визнання недійсною Додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Надаючи відзив щодо позову Національного антикорупційного бюро України, Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" було зазначено суду, що матеріали справи свідчать про наявність попереднього погодження Міністра оборони України на укладання Додаткової угоди 3/70СП від 16.10.2015р., та пояснено суду, що у 2014 році був складений акт службового розслідування та вказаний акт службового розслідування затверджено саме Міністром оборони України та на ньому міститься штрих код „до №13634/3 від 10.11.2014р.”.
У вказаному Акті встановлено процедуру отримання дозволу щодо внесення відповідних змін до Договору шляхом надання директором Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України проекту саме листа, а не додаткової угоди.
За поясненнями відповідача, Департаментом капітального будівництва Міністерства оборони України після опрацювання п.3 пропозиції Акту службового розслідування Міністру оборони України наданий лист від 25.09.2015р. № 227/3/2938. (а.с. 226 Т.1).
Зазначений лист №227/3/2938 погоджено Міністром оборони України Генерал-майором Полтораком С.Т., з проставленням штрих коду, та зазначене погодження Міністра надійшло до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України 07.10.2015р. вх. № 2759 (14р.) (а.с.224 Т.1).
Відповідачем було зауважено, що в жодному з наведених документів не зазначено про необхідність надання проекту додаткової угоди на узгодження Міністерству оборони України.
За ґрунтуванням Товариства з обмеженою відповідальністю " УВГП-Система", наявні у справі докази підтверджують наявність погодження Міністром оборони України на укладання додаткової угоди з умовами щодо встановлення частки Міністерства борони України у фіксованому розмірі - 7735,13 кв.м.
Також відповідачем було зауважено, що порядок розрахунків в частині передачі квартир був змінений в 2008 році додатковою угодою №2/70СП від 25.12.2018р., та права та обов'язки сторін Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. , які змінені додатковою угодою №3/70СП від 16.10.2015р.., не є істотними умовами.
За посиланням відповідача, наказ Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641, на якій посилається позивач, не зареєстрований в Мінюсті та не є нормативно-правовим актом, отже не може бути застосований в даному випадку.
Також відповідачем було зазначено суду, що в матеріалах справи відсутні докази щодо обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" або можливості знати про обмеження повноважень щодо представництва Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України у зв'язку з наявністю наказу Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641 , та пояснено, що наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності у Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України на укладання спірної додаткової угоди підтверджується Положенням про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оброни України №231 від 16.06.2003р.
Рішенням Міністра оборони України від 09.11.2004р. Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України було надано право замовника на проектування та забудову військового містечка Міністерства оборони України №186 за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 19-21, надалі повноваження Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, як замовника будівництва на території військового містечка Міністерства оборони України №186 , зазначається у наказі Міністра оборони України №202 від 28.04.2009р.
Відповідач зазначав, що Договір №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. є змішаним та в даному випадку не відбулось зміни істотних умов договору про спільну діяльність, відповідно, Порядок №296 від 11.04.2012р. в даному випадку не належить до застосування.
Також було зауважено, що позивач не надав доказів наявності завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети укладання угоди та протиправні наслідки укладання спірної додаткової угоди відсутні, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність наміру (умислу) певних осіб щодо настання протиправних наслідків укладання спірної додаткової угоди.
Надаючи пояснення щодо позову Національного антикорупційного бюро України, Колективним підприємством „Будова” було зазначено суду, що матеріали справи свідчать про наявність попереднього погодження Міністра оборони України на укладання Додаткової угоди 3/70СП в ід 16.10.2015р . та пояснено суду, що у 2014 році був складений акт службового розслідування та вказаний акт службового розслідування затверджено Міністром оборони України та на ньому міститься штрих код „до №13634/3 від 10.11.2014р.”. У акті встановлено процедуру отримання дозволу щодо внесення відповідних змін до Договору шляхом надання директором Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України саме проекту листа, а не проекту додаткової угоди.
Третьою особою було зазначено суду, що Департаментом капітального будівництва Міністерства оборони України після опрацювання п.3 пропозиції акту службового розслідування , Міністру оборони України направлений лист від 25.09.2015р. № 227/3/2938. Зазначений лист №227/3/2938 погоджено Міністром оборони України Генерал-майором Полтораком С.Т. з проставленням штрих коду та зазначене погодження Міністра надійшло до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України 07.10.2015р.
За поясненнями третьої особи, наявні у справі докази підтверджують наявність погодження Міністром оборони України на укладання додаткової угоди з умовами щодо встановлення частки Міністерства борони України у фіксованому розмірі - 7735,13 кв.м.
Крім того, третьою особою було зазначено суду, що Договір №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. є змішаним та в даному випадку не відбулось зміни його істотних умов, і відповідно Порядок №296 від 11.04.2012р. в даному випадку не належить до застосування.
Надаючи додаткові пояснення, Національним антикорупційним бюро України було зазначено суду, що відповідачами надано ряд документів, які нібито підтверджують попереднє погодження Міністра оборони України на укладання Додаткової угоди №3, однак, вказані документи жодним чином не підтверджують тих обставин, що Міністр оброни України попередньо погодив саме зміну таких істотних умов.
Також було зазначено суду, що станом на момент вчинення оспорюваного правочину, п.2 Розпорядження КМУ від 22.05.2013р. №666-р був чинний, а відтак обов'язковий до виконання.
Національним антикорупційним бюро України було зазначено суду, що порядок укладання державними підприємствами, установами організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою КМУ від 11.04.20212р. №296 є обов'язковим до виконання, а відтак зміни в Договорі були внесені Додатковою угодою №3 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України та з порушенням процедури, визначеної цим Порядком.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, Національного антикорупційного бюро України та представників Міністерства оборони України, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, Колективного підприємства „Будова” та ОСОБА_1 , проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальною засадою цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Надаючи оцінку доводам, викладеним в позові, та обґрунтуванням позовних вимог, зазначеним Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону в позовній заяві в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, та направленим на визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 25 листопада 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” (Пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) було укладено Договір №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (надалі - Договір).
Предметом даного Договору є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами (надалі - Об'єкт), орієнтованою загальною площею 35 тис.кв.м, на земельній ділянці загальною площею орієнтовано 2,5 га в м. Одеса по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186), в тому числі: перша черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - перший квартал 2007р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - 2007р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м) термін введення до експлуатації - 2008р. (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору, кошторисна вартість будівництва „Об'єкту складає 52710000 грн., загальна площа житла уточнюється після одержання проектно-кошторисної документації шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору. Остаточне визначення загальною площі „Об'єкту” здійснюється після проведення технічної інвентаризації, отримання довідки інвентаризації з Одеського міського бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 3.4. Договору, розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 20% від загальної площі житла Об'єкту (черги Об'єкту), що на момент укладання угоди орієнтовано складає 7000 кв.м Пайовику 80% від загальної площі Об'єкту (черги Об'єкту) що на момент укладання угоди орієнтовно складає 28000кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.
Положеннями п. 3.4.1. Договору сторони погодили та встановили, що умови, порядок, терміни будівництва конкретних секцій, що входять до складу Об'єкт, строки та умови передачі житла, що передається Пайовиком Замовнику для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, визначаються цим Договором та можуть уточнюватися шляхом укладання відповідних додаткових угод, що є додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами.
Сторони узгодили та встановили, що Пайовик має право у відповідності з проектно-кошторисною документацією за узгодженням з Замовником визначити черговість будівництва окремих складових частин Об'єкту у межах узгоджених сторонами строків.
Сторони узгодили та встановили, що загальна площа житлових приміщень Об'єкту остаточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде виготовлена Бюро технічної інвентаризації. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки Замовника, але у будь-якому випадку процентне співвідношення часток, встановлене п. 3.1.1. цього Договору не підлягає зміні.
Відповідно до п. 3.7. Договору, Пайовик має право надавати Замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в м. Одесі в обсязі частки Замовника, визначеної в п. 3.4. Договору в термін до кінця 2007 року.
Надалі 02 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №1/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 1. якої з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об'єкта (шифр- О-186. група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м у м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21) згідно умов Договору №227/УПБ - 70Д від 25.11.2004р. передбачено чергами на 2007-2008р. Сторони домовились про те, що Пайовик передає в 2005 році Замовнику за його згодою квартири у інших будинках.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1/70 СП від 02.12.2005р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., загальна площа квартир, які передаються Пайовиком Замовнику відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди, вираховується з загальної площі житла, яка входить до частки Замовника, відповідно до п.3.4. Договору.
25 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №2/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 3. Якої, п. 3.7. викладено у наступній редакції: Пайовик достроково передає Замовнику квартири відповідно до п.3.4. Договору загальною площею 7008,20 кв.м, у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м у м. Білгород-Дністровському, Одеської області по вул. Пирогова, 2-А, згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди у строк до 20.12.2008р., 74 квартири в м. Одесі (пос. Котовського), смт. Хлібодарське, Одеської області, у м. Теплодар орієнтовною площею 4439,7 кв.м згідно додатку №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м.Одесі у строк до 20.12.2009р. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини Пайовика та/або затримки погодження КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки.
При цьому, на площу квартир, отриманих Замовником, за вказаними адресами відповідно зменшується площа квартир в долі Замовника в Об'єкті, визначена п. 3.4. Договору, та на таку ж площу збільшується площа квартир в долі Пайовика в Об'єкті.
Замовник приймає зазначені квартири та на протязі першого кварталу 2009 року здійснює відселення сімей військовослужбовців, що зареєстровані на момент укладання Договору та мешкають у приміщеннях, розташованих на будівельному майданчику у м.Одесі по проспекту Гагаріна, 19-21.
У подальшому 16 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено спірну Додаткову угоду №3/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., відповідно до п. 1 якої визначено, що у зв'язку зі зміною проектної організації та генерального підрядника, для оптимізації проекту, Сторони дійшли згоди внести зміни у п. 2.1. Договору №227/УПБ-70Д „Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” від 25.11.2004р. та викласти абзац перший п. 2.1. у наступній редакції: „Предметом цього Договору є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у вставленому порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами - надалі Об'єкт, орієнтовною загальною площею 85000 кв.м на земельній ділянці загальною площею орієнтовно 2,5 га, в м. Одеса, по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186).
Згідно до п. 3 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р., абзац перший п. 2.2. Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. викладено у наступній редакції: „Кошторисна вартість будівництва об'єкту визначається Пайовиком у відповідних кошторисах, та не впливає на зобов'язання сторін передбачені у пункті 3.4. цього Договору”.
Також, відповідно до п. 4 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., у зв'язку з суттєвими змінами в економіці держави та на ринку нерухомості, беручі до уваги незалежну оцінку земельної ділянки та нерухомого майна військового містечка №186, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, 19-21, Сторони домовились викласти п. 3.4. Договору у наступній редакції: „Розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 7735 кв.м Об'єкту, Пайовику - решта площі Об'єкту, а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, не залежно від ТЕП Об'єкту. Зміни до цього Договору, зокрема, зміна проектної документації, зміна загальної площі Об'єкту не впливають на розподіл Об'єкту між сторонами.”.
Згідно до п. 8 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р., п. 3.7. Договору викладено у редакції: „На дату укладання цієї Додаткової угоди Пайовик належним чином виконав частину зобов'язання передбаченого п. 3.4. цього Договору, а саме шляхом передачі 2616,4 кв.м. Пайовик має право надавати Замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в. м. Одеса, які погоджені Сторонами, в обсязі залишку частки Замовника (загальною площею 5118,6 кв.м.), з урахуванням загальної площі визначеної п. 3.4. Договору, в строк до кінця 2017 року.”.
17 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №303/36/2 до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р.
Додатком №1 до Додаткової угоди №303/36/2 від 17.02.2017р. було визначено перелік квартир для Міністерства оборони України.
10 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Колективним підприємством „Будова” було укладено Додаткову угоду №303/36/4 до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., за якою генпідрядником було визначено Колективне підприємство „Будова”.
11 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №303/36/5 до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р.
Додатком №1 до Додаткової угоди №303/36/5 від 11.08.2017р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. було визначено перелік квартир для Міністерства оборони України.
Відповідно до актів списання будівлі (споруди) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, затверджених Міністерством оборони України, судом встановлено, що з метою запланованого нового будівництва на території військового містечка №186, згідно з рішенням Заступника Міністра оборони України від 07.08.2017р. №7835/з/1 та з окремого доручення заступника начальника Головного КЕУ ЗС України від 27.10.2017р. вих. №303/22/1/1583 про будівництво нових об'єктів на території військового містечка №186, будівля штаб за генеральним планом №5 списано і розібрано в зв'язку з її плановим знесенням для звільнення території містечка під майданчик планової забудови, було списано будівлі №4, 6, 38, 44, 47, 3, 5, 35 військового містечка №186 по проспекту Гагаріна, 19-21. (а.с. 180-187, т. 1).
Суд зазначає про встановлення за час розгляду справи обставин, в підтвердження погодження спірної Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. з боку Міністерства оборони України, щодо захисту права якого подано даний позов прокурором, з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що у 2014 р. за результатами проведення службового розслідування, був складений Акт службового розслідування від 10.11.2014р., затверджений Міністром оборони України генерал-полковником Полторак С.Т., за яким згідно якого було доручено Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України провести експертну оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186; після проведення зазначеної експертної оцінки доповісти заступнику Міністра оборони України відповідно розподілу повноважень та підготувати проект листа на Міністра оборони України з метою отримання дозволу щодо внесення встановленим порядком змін до Договору від 17.11.2004р. №227/УПБ-70Д „Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройний Сил України та членів їх сімей” в частині збільшення площі житла на суму різниці визначеною експертною оцінкою, яка передається в рахунок виконання договірних взаємовідносин щодо отримання квартир в інших регіонах України та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” передати житлову площу в регіонах України, за рахунок власних коштів провести розбирання (демонтаж) будівель та споруд, які підпадають під пляму забудови та передати новозбудоване житло до комунальної власності міста, провести розрахунки з органами місцевого самоврядування. (а.с.219-222 Т.1).
З листа Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 13.11.2014р. вих. № 227/3/3611, який було направлено Начальнику Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України А.Г.Мироненку, вбачається, що на виконання доручення Міністра оборони України від 10.11.2014р. до 13634/з згідно з актом службового розслідування, затвердженим Міністром оборони України 10.11.2014р., Південному управлінню Міністерства оборони України, доручено провести експерту оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186. За результатами проведення зазначеної експертизи доповісти до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України для подальшої підготовки листа заступнику Міністра оброни України та проект листа на Міністра оборони України з метою отримання дозволу щодо внесення змін до вищевказаного договору в частині збільшення площі житла на суму різниці визначеною експертною оцінкою, яка передається в рахунок виконання договірних зобов'язань. (а.с. 225, т.1).
Відповідно до листа Департаменту капітально будівництва Міністерства оброни України від 25.09.2015р. вих. № 227/3/2938 до №13634/з від 10.11.2014р., що скеровувався Міністру оборони України, зазначено, зокрема, що на виконання пункту 3 Акту службового розслідування, Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України проведено експерту оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186 (далі - Експертна оцінка). Загальна сума експертної оцінки склала 53411050,00 грн., завдяки чому частка Міністерства оборони України складає 7735,13 кв.м, що більше ніж 700 кв.м від загальної площі квартир (близько 11 квартир) за діючими умовами Договору.
Також у вказаному листі визначено, що між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством досягнуто домовленостей щодо передачі квартир в м. Одеса, а не в м. Теплодар, Одеської області за діючими умовами Договору та зазначено, що планується до кінця 2015 року отримати біля 1000 кв.м житла у м. Одеса.
В листі зазначено також, що враховуючи те, що збільшилась частка Міністерства оборони України в частині збільшення площі житла на суму різниці визначеною Експертною оцінкою, яка передається в рахунок виконання договірних зобов'язань та погодження Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо доцільності отримання житла у м. Одеса, пропонується погодитися з пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” щодо отримання зазначеного житла, шляхом укладання Додаткової угоди до Договору відповідно до чинного законодавства. (а.с. 226, т.1).
Відповідно до листа заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ-начальника фінансово-економічного відділу Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, який скерований на адресу Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України 08.10.2015р. вих. №227/3/3070 - надсилається рішення Міністра оборони України від 06.10.2015р. до №13634/з стосовно отримання житла у м. Одеса від Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” в рахунок виконання договору від 25.11.2005р. №227/УПБ-70Д шляхом укладання додаткової угоди до зазначеного договору. (а.с. 228, т.1)
У листі від 13.10.2015р. вих. № 521, що було скеровано начальником Південного УКБ Міністерства оборони України на ім'я тво директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, зазначалось, що на виконання рішення Міністра оборони України №13634/з від 06.10.2015р. направляється для реєстрації додаткова угода в трьох екземплярах (один екземпляр для Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України) до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. „Про будівництво житла в порядку пайової часті для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей”. (а.с 228 т.1).
Аналізуючи вище зазначені докази, листування що відбувалось між особами, підпорядкованими Міністерству оборони України, рішення Міністра оборони України, оформлене листом, направленим до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (вх. №2759 (14р.) від 07.10.2015р.), за підписом генерал-полковника Полторака С.Т., який зареєстрований в Міністерстві (штрих код від 06.10.2015р.), суд дійшов до висновку, що укладання спірної додаткової угоди було погоджено Міністерством оборони України, яке було обізнане про усі події, що передували укладанню такої спірної угоди.
Щодо ґрунтувань прокурора, що Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить вимогам законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно зі ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Як встановлено судом, 16.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, з погодженням з МОУ, було укладено спірну Додаткову угоду №3/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Суд зазначає, що аналізуючи умови та зміст Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р., можливо дійти висновку, що сторонами було узгоджено умови такого правочину згідно з законодавством України, з урахуванням наданого сторонам права на свій розсуд погоджувати умови та положення відповідного договору, з урахування того, що вони не суперечать законодавству України.
Також, ґрунтуючи поданий позов прокурор посилався на положення ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України та зазначав, що в разі недодержання вимоги щодо невідповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Приписами ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічні приписи містяться в частині 1 статті 208 ГК України.
Як було з'ясовано судом, предметом Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами.
У подальшому, Додатковою угодою №3/70 СП від 16.10.2015р. до вказаного договору були внесення відповідні зміни, що було волевиявленням сторін під час господарських відносин, що були між ними.
Суд зазначає, що оцінка доказів це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв'язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.
Суд зазначає, що обґрунтовуючи поданий позов та надаючи певні ґрунтування та докази, на підтвердження викладених обставин, прокурором не було доведено належними та допустимими доказами, що Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить інтересам держави та суспільства.
Приймаючи до уваги зазначені судом обставини, які були встановлено за час розгляду справи, судом не приймаються до уваги твердження прокурора, з посиланням на ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, що спірна додаткова угода не відповідає інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, як такі, що є необґрунтованими, недоведеними та визнаються судом безпідставними.
Також, у поданому позові прокурор посилався на приписи ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (яка існувала станом на момент виникнення спірних відносин) , де визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Проте, як було з'ясовано судом, прокурором не було обґрунтовано яким саме нормам законодавства не відповідає спірна додаткова угода, та які норми було порушено сторонами такого договору, при укладання спірного правочину, у зв'язку з чим доводи прокурора у даній частині судом не приймаються.
Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів про настання відповідних негативних наслідків для Міністерства Оборони України після укладення Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р.
Також, прокурором не наведено суду норм законодавства, які б встановлювали певний порядок регулювання відносин, що визначені спірною додатковою угодою, та, відповідно, не доведено суду, що такий порядок порушено сторонами додаткової угоди, що оскаржується.
Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
Суд зазначає, що відсутність протиправних наслідків укладання спірної додаткової угоди свідчить про відсутність наміру (умислу) сторін такого правочину, направленого на настання таких наслідків, та прокурором, подаючи даний позов до суду, не було надано жодних доказів, які б засвідчували та надавали змогу встановити обставини, які б підтверджували наявність наміру (умислу) сторін договору щодо настання у подальшому протиправних наслідків укладання спірної Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, не підлягають задоволенню судом у зв'язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв'язку з чим, в задоволенні позову судом відмовляється.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1762,00 грн. покладаються на прокуратуру, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам, викладеним в позові, та обґрунтуванням позовних вимог, зазначеним Національним антикорупційним бюро України в позовній заяві, та направленим на визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Національного антикорупційного бюро України, позивач посилався на те, що спірна додаткова угода була укладена від імені Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності. Також Національним антикорупційним бюро України було зазначено, що під час зміни істотних умов Додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 р. сторонами не було дотримано положення процедури, визначеної Порядком №296, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р.Додатково було зазначено у позові Національний антикорупційним бюро України, що спірна додаткова угода суперечить інтересам держави та суспільства.
На спростування зазначених тверджень позивача, суд зазначає, що судом вже встановлено факт погодження Міністерством оборони України укладання Додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей.
Як вже було з'ясовано судом, з листа Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 13.11.2014р. вих. № 227/3/3611, який було направлено Начальнику Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України А.Г.Мироненку, вбачається, що на виконання доручення Міністра оборони України від 10.11.2014р. до 13634/з згідно з актом службового розслідування, затвердженим Міністром оборони України 10.11.2014р., Південному управлінню Міністерства оборони України, було доручено провести експерту оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186. За результатами проведення зазначеної експертизи - доповісти до Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України для подальшої підготовки листа заступнику Міністра оброни України та проект листа на Міністра оборони України з метою отримання дозволу щодо внесення змін до вищевказаного договору в частині збільшення площі житла на суму різниці визначеною експертною оцінкою, яка передається в рахунок виконання договірних зобов'язань. (а.с. 225, т.1).
Відповідно до листа Департаменту капітально будівництва Міністерства оброни України від 25.09.2015р. вих. № 227/3/2938 до №13634/з від 10.11.2014р., що скеровувався Міністру оборони України, зазначено, зокрема, що на виконання пункту 3 Акту службового розслідування, Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України проведено експерту оцінку нематеріального активу - вартості права користування земельною ділянкою та вартості будівель і споруд, які підпадають під пляму забудови у військовому містечку №186 (далі - Експертна оцінка). Загальна сума експертної оцінки склала 53411050,00 грн., завдяки чому частка Міністерства оборони України складає 7735,13 кв.м, що більше ніж 700 кв.м від загальної площі квартир (близько 11 квартир) за діючими умовами Договору.
Також у вказаному листі визначено, що між Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством досягнуто домовленостей щодо передачі квартир в м. Одеса, а не в м. Теплодар, Одеської області за діючими умовами Договору та зазначено, що планується до кінця 2015 року отримати біля 1000 кв.м житла у м. Одеса.
В листі зазначено також, що враховуючи те, що збільшилась частка Міністерства оборони України в частині збільшення площі житла на суму різниці визначеною Експертною оцінкою, яка передається в рахунок виконання договірних зобов'язань та погодження Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо доцільності отримання житла у м. Одеса, пропонується погодитися з пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” щодо отримання зазначеного житла, шляхом укладання Додаткової угоди до Договору відповідно до чинного законодавства. (а.с. 226, т.1).
Відповідно до листа заступника директора Департаменту капітального будівництва МОУ-начальника фінансово-економічного відділу Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, який скерований на адресу Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України 08.10.2015р. вих. №227/3/3070 - надсилається рішення Міністра оборони України від 06.10.2015р. до №13634/з стосовно отримання житла у м. Одеса від Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” в рахунок виконання договору від 25.11.2005р. №227/УПБ-70Д шляхом укладання додаткової угоди до зазначеного договору. (а.с. 228, т.1)
У листі від 13.10.2015р. вих. № 521, що було скеровано начальником Південного УКБ Міністерства оборони України на ім'я тво директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України, зазначалось, що на виконання рішення Міністра оборони України №13634/з від 06.10.2015р. направляється для реєстрації додаткова угода в трьох екземплярах (один екземпляр для Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України) до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. „Про будівництво житла в порядку пайової часті для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей”. (а.с 228 т.1).
Отже, як вже зазначалось судом, аналізуючи обставини, що відбувалися та передували укладенню спірного правочину, листування що відбувалось між особами, підпорядкованими Міністерству оборони України, судом було встановлено, що укладання спірної додаткової угоди було погоджено Міністерством оборони України, яке було обізнане про події, що передували укладанню спірної угоди, у зв'язку з чим судом відхиляються доводи та твердження Національного антикорупційного бюро України у даній частині. Крім того, суд зазначає, з урахуванням вже встановлених обставин, про відсутності обов'язку представлення на узгодження Міністру оборони України саме проекту додаткової угоди, про що свідчить відповідне листування між сторонами.
Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивач також посилався на наказ Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641 „Про посилення контролю за здійсненням функції замовника будівництва” та зазначав, що відповідно до нього визначено, що керівники організацій, які належать до сфери управління Міністерства оборон України і які наділені правами здійснювати функції замовника будівництва мають право змінювати істотні умови договорів, предметом яких є будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та членів їх сімей, виключно за попереднім погодженням з Міністром оборони України.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Досліджуючи дані доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що заслуговують на увагу твердження відповідача, що до відома Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГС-Система” не було доведено інформацію щодо обмеження повноважень представництва Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, у зв'язку з наявністю наказу Міністра оборони України від 21.10.2005р. №641 „Про посилення контролю за здійсненням функції замовника будівництва”.
Однак, незважаючи на такі доводи, доцільним слід наголосити на тому, що погодження процедури, яка передувала укладенню спірної додаткової угоди з Міністерством оборони України, мало місце, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і вже встановлено судом вище.
Наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України на укладання спірної додаткової угоди підтверджується рішенням Міністра оборони України від 09.11.2004р. про надання права замовникам капітального будівництва Міністерства оборони України на проектування та забудову територій військових містечок Міністерства оборони України у місті Одесі, за яким було визначено, зокрема, Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України.
Також суд зазначає, що в подальшому такі повноваження підтверджено наказом Міністра оборони України від 28.04.2009р. № 202 „Про виконання функцій замовника будівництва”, згідно якого, з метою вдосконалення організації будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, забезпечення контролю за раціональним використанням земель оброни, наказано покласти на Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України виконання функцій замовника будівництва по об'єктам, будівництво яких здійснюється за позабюджетні кошти, зокрема, за адресою: м. Одеса, пр. Гагаріна, 19-21 (шифр О-186). (а.с. 183 Т.2).
Крім того, в матеріалах справи міститься лист начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 09.12.2016р. №303/8/32/1369, за яким зазначено, що Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України розглянуто доручення Міністра оборони України від 11.11.2016р. №15480 щодо вирішення питання відселення осіб, що підлягають відселенню за умовами Договору від 25.11.2004р. №227/УПБ-70Д „Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей” (додаткові угоди від 02.12.2005р. №1/70СП, від 25.12.2008р. №2/70СП та від 16.10.2015р. №3/70СП), який укладено між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” та вказано, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України в КЕВ м. Одеса сформовані списки осіб, проживаючих в будівлях та спорудах військового містечка №186, розташованого в м. Одесі по вул. Гагаріна, 19-21.
За вказаним листом було висловлено прохання щодо надання для військовослужбовців житла в рахунок виконання Додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП.
З урахуванням встановлення зазначених обставин, суд зазначає, що доводи позивача в даній частині не відповідають дійсності, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами за час розгляду даної справи.
Щодо доводів Національного антикорупційного бюро України про те, спірна додаткова угода не була погоджена Кабінетом Міністрів України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013р. №666-р, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.05.2013р. №666-р (редакція, що існувала на момент виникнення спірних відносин), визначено: Міністерству оборони подавати Кабінету Міністрів України у десятиденний строк: інформацію про результати проведених конкурсів з відбору пропозицій щодо будівництва житла; для погодження проекти договорів (додаткових угод до них) про будівництво житла на зазначених у пункті 1 цього розпорядження земельних ділянках.
Суд зазначає, що відповідний обов'язок, що був визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013р. №666-р. покладено саме на Міністерство оборони України.
Поряд з цим, сторонами спірної додаткової угоди є Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариство з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, та, відповідно, особисто у таких сторін відсутній обов'язок щодо погодження укладення додаткових угод з Кабінетом Міністрів України.
Також позивач зазначав суду, що спірна додаткова угода укладена в порушення процедури, що визначена Порядком укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариства, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №296 та посилався на п. 1, 2-4 та п.5 і п. 6 такого порядку.
Так, відповідно до п. 1 Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №296 (у редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) визначено, що цей Порядок визначає механізм укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків (далі - суб'єкт господарювання), договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.
Пунктами 2-4 Порядку визначено, що суб'єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб'єкту управління об'єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з такими документами. ( відповідно до переліку, що визначений у даному пункті).
Орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб'єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін'юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України.
Орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку.
Зміни до укладених договорів у частині істотних умов вносяться в порядку, передбаченому цим Порядком для їх укладення.
Також позивачем було визначено правову природу оспорюваного договору, як договору про спільну діяльність, однак, суд не погоджується з даними доводами позивача, з огляду на наступне.
На думку суду, Договір №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та інвестиційного договору та не є договором про спільну діяльність, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. (ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України).
Умови Додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей - не містять положень про спільні дії сторін та про загальну мету та в положеннях саме спірної додаткової угоди не містяться положення щодо врегулювання координації спільних дій учасників або ведення спільних прав, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь в результаті спільних дій.
Отже, приймаючи до уваги, що за спірною додатковою угодою не відбулось зміни істотних умов основного Договору, відповідний Порядок від 11.04.2012р. №296 не належить до застосування.
Також, за текстом поданого позову позивач посилався на положення ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України та зазначав, що додаткова угода суперечить інтересам держави та суспільства.
Як вже зазначалось судом, предметом Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами. Та у подальшому, Додатковою угодою №3/70 СП від 16.10.2015р. до вказаного договору були внесення відповідні зміни, що було волевиявленням сторін під час господарських відносин, що були між ними.
Суд зазначає, що обґрунтовуючи свій позов та надаючи певні докази, на підтвердження викладених обставин, Національним антикорупційним бюро України не було доведено належними та допустимими доказами, що укладення сторонами Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечило інтересам держави та суспільства.
У урахуванням усіх доказів та обставин, які були встановлено за час розгляду справи, судом не приймаються до уваги твердження Національного антикорупційного бюро України, з посиланням на ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, що спірна додаткова угода не відповідає інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, оскільки вони не знайшли свого відображення та не відповідають дійсності, як такі, що є необґрунтованими і недоведеними.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Підсумовуючи вищевикладене, надавши відповіді на доводи учасників справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а вимоги позивача у даній справі є необґрунтованими та не підтвердженими наданими доказами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Національного антикорупційного бюро України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання недійсною Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 1762,00 грн. покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.В позові Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання недійсною Додаткової угоди № 3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” - відмовити.
2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покласти на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
3.В позові Національного антикорупційного бюро України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання недійсною Додаткової угоди № 3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” - відмовити.
4.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покласти на Національне антикорупційне бюро України.
Повний текст рішення складено 24 вересня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Суддя Т.Г. Д'яченко