23 вересня 2021 року Справа № 916/703/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Астахової С.І.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства “АГРОФІРМА “РОДНІЧОК” (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Миколаївське, вул. І.Франка, 13А, поштова адреса: 54004, м. Миколаїв, пр. Миру, 34, 6 поверх; ідентифікаційний код 19292651, e-mail: o.klesova@inagro.ua)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНЬ-ВІДРОДЖЕННЯ” (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 93; ідентифікаційний код 41933055, e-mail: A1.mayack@ukr.net)
про: стягнення 469123,54 грн.
16.03.2021 Приватне сільськогосподарське підприємство “АГРОФІРМА “РОДНІЧОК” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою б/н від 15.03.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНЬ-ВІДРОДЖЕННЯ” про стягнення 469123,54 грн., у т.ч. основного боргу у розмірі 425409,57 грн., пені в сумі 14038,52 грн., 3% річних у розмірі 5760,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 23914,89 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором суборенди землі від 01.09.2019, а саме несплату суборендної плати.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 916/703/21 та визначено головуючим у справі суддю Літвінова С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2021 у справі № 916/703/21, з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 06.04.2021, передано вказану позовну заяву за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021, головуючим у справі визначено суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 19.04.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
29.04.2021 до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 19.04.2021, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н та б/дати (вх. № 6594/21), до якої додано уточнену позовну заяву б/н та б/дати (вх. № 6595/21).
Ухвалою суду від 30.04.2021 прийнято позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства “АГРОФІРМА “РОДНІЧОК” до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2021 о 10:30.
27.05.2021 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 21.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання у справі призначено на 27.07.2021 об 11:00.
Ухвалою суду від 27.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021 о 14:00.
Ухвалою суду від 18.08.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 23 вересня 2021 року о 13:00.
24.05.2021, 26.07.2021, 16.08.2021 та 20.09.2021 від позивача до суду надійшли заяви б/н та б/дати (вх. № 7823/21), № РД/Ис-384 від 23.07.2021 (вх. № 11441/21) та № РД/Ис-460 від 16.08.2021 (вх. № 12448/21), б/н та б/дати (вх. № 14155/21) про розгляд справи без участі його представника у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 30.04.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; ухвалу суду від 30.04.2021 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 11.05.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400143455145. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, мав тривати до 26.05.2021 включно.
23.09.2021 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили.
При цьому суд зазначає, що через відсутність асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції, Господарський суд Миколаївської області тимчасово зупинив поштову відправку кореспонденції.
У зв'язку з цим сторони були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом направлення копії ухвали суду від 13.09.2021 на адреси електронної пошти, наявні в матеріалах справи.
Крім того, про час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено телефонограмою від 14.09.2021.
При цьому, суд враховує, що як вище було наведено копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2021 у справі № 916/703/21 відповідач отримав 15.05.2021. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про наявність у провадженні Господарського суду Миколаївської області справи № 916/703/21, в якому товариство має статус відповідача, тоді як сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі “Пономарьов проти України”.
Також суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Отже, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги заяви позивача про розгляд справи без участі його представника, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 23.09.2021 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.
01.09.2019 між Приватним сільськогосподарським підприємством “АГРОФІРМА “РОДНІЧОК” (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНЬ-ВІДРОДЖЕННЯ” (суборендар) було укладено договір суборенди землі № 10/01-09-19 (далі - Договір), за умовами якого орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області. Орендар користується земельними ділянками на підставі договорів оренди, які зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. (п. 1 Договору).
Згідно п. 17 Договору, передача земельної ділянки суборендарю здійснюється за актом її приймання - передачі.
Відповідно до п. 18 Договору, після припинення дії Договору суборендар повертає орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки огрендарю провадиться у 10-денний термін з дня закінчення строку договору, але у будь-якому випадку не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на суборендованій земельній ділянці. Орендар у разі погіршення корисних властивостей суборендованої земельної ділянки, пов'язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до п. 8 Договору, суборендна плата нараховується за весь час користування земельною ділянкою починаючи з 01.09.2019 року.
Розмір річної суборендної плати за земельні ділянки становить - 425409,57 грн., в тому числі ПДВ - 70901,60 грн. в рік. Суборендна плата за період з 01.09.2019 по 01.09.2020 виплачується до 01.10.2020 року (п. п. 8.1, 8.2 Договору).
Відповідно до п. 25 Договору, орендар має право вимагати від суборендаря, зокрема, своєчасного і в повному обсязі внесення суборендної плати.
Пунктом 28 Договору передбачено, що суборендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, розраховуватись з орендарем по суборендній платі в повному обсязі та у встановлений строк.
Згідно п. 10 Договору, у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7 Договору він діє до 01.09.2020 починаючи з моменту його державної реєстрації. З урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Пунктом 32 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 469123,54 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 425409,57 грн., пені в сумі 14038,52 грн., 3% річних у розмірі 5760,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 23914,89 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За встановленими обставинами справи відповідач, підписавши Договір, прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (п. 1 Договору).
Прийняття майна в суборенду зумовлює виникнення обов'язку зі сплати орендних платежів та відшкодування інших витрат, обумовлених Договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на погоджений сторонами у п. 8.2 Договору порядок розрахунків, граничним строком виконання грошового зобов'язання було 01.10.2020. Таким чином, з 02.10.2020 грошове зобов'язання вважається простроченим.
За даними позивача, відповідач суборендну плату за договором суборенди землі №10/01-09-19 від 01.09.2019 не здійснив.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем з суборендної плати за договором суборенди землі № 10/01-09-19 від 01.09.2019.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 425409,57 грн. зазначено правильно, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.
Щодо вимоги про стягнення інфляційний втрат та 3% річних, слід зазначити наступне.
Позивачем заявлено до стягнення, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суму основного боргу 425409,57 грн. інфляційні втрати в сумі 23914,89 грн. за період з 02.10.2020 по 15.03.2021 та 3% річних в сумі 5760,56 грн. за період з 02.10.2020 по 15.03.2021.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично правильними, а тому позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимогу про стягнення пені, слід зазначити наступне.
Позивачем заявлено до стягнення 14038,52 грн. пені, нарахованої за період з 02.10.2020 по 15.03.2021, на підставі п. 10 Договору, у розмірі 0,02% від несплаченої суми 425409,57 грн. за кожен день прострочення.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, установлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України).
У відповідності з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
Сторони у договорі встановили строк дії договору до 01.09.2020. У цей же строк, до 01.09.2020 відповідач зобов'язався виконати господарські зобов'язання, а саме внести суборендну плату. Тобто, сторонами погоджено, що закінчення строку дії укладеного між ними договору і останній строк виконання господарського зобов'язання зі сплати грошових коштів співпадають. Такі умови укладеного сторонами договору, з урахуванням наведених вище положень ч. 1 ст. 631 ЦК України, суд визнає як обставини, що підтверджують погодження сторонами в договорі припинення господарських зобов'язань відповідача щодо оплати суборендної плати після 01.09.2020.
Законодавством передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 3 ст. 631 ЦК України).
Оскільки позивачем пред'явлено вимоги про стягнення з відповідача пені за період, який розпочався після закінчення строку дії договору, а саме з 02.10.2019 по 15.03.2021, то суд визнає, що такі вимоги не основані ані на договорі, ані на законі, і тому в їх задоволені належить відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З огляду на результати вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 6826,28 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНЬ-ВІДРОДЖЕННЯ” (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Ювілейна, буд. 93; ідентифікаційний код 41933055) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “АГРОФІРМА “РОДНІЧОК” (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Миколаївське, вул. І.Франка, буд. 13А; ідентифікаційний код 19292651, на р/р НОМЕР_1 , в AT "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) заборгованість в сумі 455085,02 грн., з яких: 425409,57 грн. - основного боргу, 5760,56 грн. - 3% річних, 23914,89 грн. - інфляційних втрат, а також 6826,28 грн. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 23.09.2021.
Суддя В.С. Адаховська