22 вересня 2021 року Справа № 915/1610/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Кнауб А.А.
та представників сторін:
від позивача ? Смоляк О.А.;
від відповідача ? Багдасарова Г.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1610/20
за позовом приватного підприємства фірми “Сідкорн”,
вул. Чигрина, 157, м. Миколаїв, 54055;
до фізичної особи-підприємця Кравченка Ігоря Володимировича,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення грошових коштів у сумі 376843 грн.
Приватним підприємством фірмою (ППФ) “Сідкорн” пред'явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Кравченка Ігоря Володимировича в порядку ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224-226 ГК України грошових коштів у сумі 376843 грн. - збитків, завданих нерухомому майну позивача внаслідок самовільного врізання відповідачем каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу будівлі, власниками котрої є ППФ “Сідкорн” та підприємець Кравченко.
ППФ “Сідкорн” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 27.01.2021 відкрито провадження в даній справі
На розгляді суду перебуває клопотання відповідача від 22.07.2021 про призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
На вирішення експерта відповідач просить поставити такі питання:
1) визначити причину виникнення дефектів на окремих конструктивїшх елементів адміністративної будівлі літ. “А-3” та підвальних приміщеннях літ. “Апд” за адресою: аул. Погранична, 157 в м. Миколаєві;
2) встановити вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів на окремих конструктивних елементах адміністративної будівлі літ. “А-3” та підвальних приміщеннях літ. “Апд” за адресою: вул. Погранична,157 в м.Миколаєві;
3) чи можливо утворення на окремих конструктивних елементах адміністративної будівлі літ. “А-3” та підвальних приміщеннях літ. “Апд” за адресою: аул. Погранична, 157 в м. Миколаєві внаслідок відсутності системи зливу дощової води та підтоплення будівлі дощовими водами?
Проведення експертизи відповідач просить доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Клопотання мотивоване тим, що позивачем в якості доказу на підтвердження збитків, завданих нерухомому майну ППФ “Сідкорн”, подано акт обстеження приміщення від 21.01.2020 та висновок судового експерта від 27.02.2020 № 125-009, який відповідач вважає таким, що не може братися до уваги.
Відповідач пояснює, що під час проведення експертом вказаного вище дослідження не було враховано, що над частиною будівлі (підвального приміщення), яке зі слів керівника позивача підтоплюється, відсутня систему зливу дощової води; експертом також не було досліджено в повному обсязі усю технічну документацію з приводу водопостачання та водовідведення даної будівлі та приміщень, які належать сторонам у справі, як співвласникам; не було запрошено представника відповідача, ? тобто, дослідження проведене поверхнево.
За такого відповідач вважає, що висновок від 27.02.2020 № 125-009 викликає сумніви щодо його правильності та законності.
Відповідач посилається на те, що, згідно акту обстеження будівлі, складеного 15.03.2021 комісією підприємця Кравченка, визначити факт самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу шляхом візуального огляду (як зазначено у висновках експертного дослідження), ? неможливо, оскільки сам чавунний трубопровід знаходиться під землею, а над частиною будівлі (спірне підвальне приміщення) відсутня система зливу дощової води; станом на 15.03.2021 позивачем зруйновано із внутрішньої сторони підвального приміщення будівлі, стіну, яка підтоплювалася; під час обстеження відсутній будь-який зловонний запах, схожий на каналізаційні води.
Позивач у запереченнях від 21.09.2021 зазначив, що не вважає доцільним призначення в даній справі експертного дослідження, запропонованого підприємцем Кравченком, оскільки позивачем вже проводилися та проводяться будівельно-ремонтні роботи.
Крім того, позивач не вважає поданий ним висновок експертного дослідження поверхневим, так як напівпідвальне приміщення по всьому периметру перебуває у власності позивача, а тому значення має саме його технічна документація; МКІІ “Миколаївводоканал” у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомило, що на приміщення по вул. Чигрина, 157/1 ніякої додаткової технічної документації на приєднання труби не виготовлялось. За такого, на думку позивача, під час проведення експертизи наявність технічної документації зі сторони відповідача не була обов?язковою.
Вислухавши представників сторін, які наполягали на задоволенні відповідних поданих ними клопотань, дослідивши матеріали справи щодо клопотань сторін, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з?ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз?яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов?язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (ст. 99 ГПК України).
Згідно ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”, судова експертиза ? це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об?єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Із змісту викладених положень законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, суд приймає до уваги, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа повинна бути розглянута в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи “Федіна проти України” від 02 вересня 2010 року, “Смірнова проти України” від 08 листопада 2005 року, “Антоненков та інші проти України”, заява №14183/02, §41).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Отже, господарським процесуальним законодавством передбачено право, а не обов?язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, ? у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
В даному випадку предметом спору в даній справі є стягнення з підприємця Кравченка в порядку ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224-226 ГК збитків, завданих нерухомому майну позивача внаслідок самовільного врізання відповідачем каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу будівлі, власниками котрої є ППФ “Сідкорн” та підприємець Кравченко.
Отже, в даному випадку дослідженню судом підлягають обставини щодо наявності або відсутності факту протиправного самовільного врізання відповідачем каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу будівлі; щодо наявності або відсутності факту завдання збитків позивачу внаслідок указаних вище дій; щодо наявності або відсутності причинного зв?язку між протиправною поведінкою і шкодою, що настала.
Разом із тим, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, на даний час підтоплення, внасідок яких зіпсоване майно ППФ “Сідкорн”, ? відсутні; крім того, позивачем частково проведені роботи по усуненню результатів затоплення з метою недопущення руйнівних та невідворотних наслідків для цілісності адміністративної будівлі.
Отже, проведення експертного дослідження належної позивачу частини будівлі є недоцільним ? оскільки не дасть можливості встановити указані вище обставини (наявність або відсутність збитків, їх розмір, час завдання, тощо).
Отже, у задоволенні клопотання відповідача про призначення в даній справі експертизи належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 234 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача від 22.07.2021 про призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М. Давченко