09 вересня 2021 року Справа № 915/1501/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Хабловська О.В., Власов О.В. (самопредставництво),
від відповідача: Мардар І.А. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Миколаївського обласного центру зайнятості (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 68; ідентифікаційний код 03491441, адреса ел. пошти: zagal@ocz-mk.gov.ua)
до відповідача: Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; ідентифікаційний код 41210422, адреса ел. пошти: depap@mkrada.gov.ua)
про: скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
10.12.2020 Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 18/10/3768-20 від 09.12.2020 (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти до розгляду позовну заяву Миколаївського обласного центру зайнятості про скасування запису в Єдиному державному реєстрі та відкрити провадження по даній справі;
- розглянути справу за правилами загального позовного провадження за участю представника позивача, належно та завчасно повідомивши про розгляд справи згідно з вимогами чинного законодавства України;
- скасувати запис від 28.01.2014 № 15221760000029569 про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу - Миколаївський міський центр зайнятості населення (ідентифікаційний код 22439966, адреса: м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 69-А, кв.1), внесений державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним;
- у випадку задоволення позовних вимог усі судові витрати, а саме судовий збір, покласти на відповідача, стягнувши на користь позивача суму судових витрат відповідно до розподілу у порядку, визначеному законодавством України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний запис державного реєстратора є таким, що вчинений безпідставно та з порушенням норм законодавства України, що діяло на час здійснення реєстрації, даний запис є недостовірним та порушує права позивача.
Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/1501/20.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/1501/20 - Смородінову О.Г.
Ухвалою суду від 14.12.2020 визнано заяву головуючого судді Смородінової О.Г. про самовідвід у справі №915/1501/20 обґрунтованою; задоволено заяву головуючого судді Смородінової О.Г. про самовідвід у справі № 915/1501/20; позовну заяву з додатками передано для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 164 від 14.12.2020 року, на виконання вищевказаної ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 року, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1501/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 року автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі № 915/1501/20 - Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 15.12.2020 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2021, витребувано у Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради реєстраційну справу Миколаївського міського центру зайнятості населення, копію журналу обліку реєстраційних справ.
31.12.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, спірний запис був вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції Миколаївської області, який не мав та не має жодного відношення до відповідача, який, в свою чергу, є самостійним структурним підрозділом Миколаївської міської ради, новоутвореним з 22.12.2016 та наділений повноваженнями реєстрації юридичних осіб без правонаступництва. Як наслідок відповідач не повинен нести відповідальність за дії посадових осіб реєстрації, які діяли до 2016 року та не може дати оцінку правомірності проведення реєстрації іншим органом реєстрації. У зв'язку з цим відповідач провив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
04.01.2021 від відповідача до суду надійшов лист вих.№19.01-19/6923/20, в якому відповідач повідомив суд про неможливість надати реєстраційну справу Миколаївського міського центру зайнятості у зв'язку з тим, що така справа не формувалась.
13.01.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягає на обґрунтованості своїх позовних вимог, оскільки відповідно до відкритих даних з ЄДРЮОФОП на сьогоднішній день міститься запис про існування Миколаївського міського центру зайнятості населення з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним, тоді як станом на сьогодні така юридична особа - Миколаївський міський центр зайнятості населення фактично не існує та не здійснює свою діяльність. Позивач вважає, що він обрав ефективний спосіб захисту свого порушеного права та звернувся з позовом до належного відповідача, який має повноваження скасування спірного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою суду від 14.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 15.02.2021.
Додатково сторонам була направлена ухвала-повідомлення від 14.01.2021.
Судове засідання, призначене на 15.02.2021 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., про що сторонам було направлено відповідне повідомлення.
01.03.2021 від відповідача до суду надійшли пояснення на відповідь на відзив позивача, в яких відповідач зазначає, що по-перше, позивачем не зазначено з якими саме незаконними діями або бездіяльністю посадових осіб саме відповідача позивач не погоджується та відповідач не може і не повинен нести відповідальність за дії посадових осіб органів реєстрації, які діяли до 2016 року, та не може надати оцінку правомірності реєстрації іншим органом реєстрації; по-друге, в силу норм ст. ст. 104 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону №755-ІV, юридична особа вважається такою, що припинилась з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення, та відповіді зазначених позивачем органів не є юридичним підтвердженням у визначеному законодавством порядку припинення юридичної особи - Миколаївського міського центру зайнятості населення (код ЄДРПОУ - 22439966); по-третє, відповідач вважає необґрунтованим покладення на нього судових витрат у даній справі, оскільки позивачем не ставиться питання щодо незаконності дій посадових осіб відповідача та не наведено жодного факту, що саме діями або бездіяльністю відповідача був включений спірний запис до ЄДРЮОФОП.
Ухвалою суду від 05.03.2021 підготовче засідання було призначено на 23.03.2021.
23.03.2021 від позивача та відповідача до суду надійшли заяви про закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 23.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.04.2021.
В судовому засіданні 22.04.2021 оголошувалась перерва до 30.04.2021.
29.04.2021 від позивача до суду надійшли пояснення щодо належності обраного відповідача та підтримання заявлених позовних вимог саме щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а не визнання незаконними дій або бездіяльності державного реєстратора, в яких він просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
30.04.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи був відкладений на 25.05.2021.
18.05.2021 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач наполягає на необґрунтованості позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 25.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи був відкладений на 08.06.2021.
07.06.2021 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Судове засідання, призначене на 08.06.2021 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., про що сторони були повідомлені відповідною телефонограмою (а.с.144).
Ухвалою суду від 20.08.2021 судове засідання було призначено на 09.09.2021.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 №945, державна служби зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України.
Згідно із Положенням про Миколаївський обласний центр зайнятості, затвердженим наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 15.06.2017 №80, Миколаївський обласний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості (Центральному апарату).
Позивач - Миколаївській обласний центр зайнятості є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах.
Позивачем було виявлено, що згідно з відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про існування Миколаївського міського центру зайнятості населення (державна реєстрація від 29.04.1999, номер запису 15221760000029569 від 28.01.2014) ідентифікаційний код 22439966, адреса: м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд.69-А, кв.1 з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним. Відомості про керівника та засновника юридичної особи - Миколаївського міського центру зайнятості населення в Єдиному державному реєстрі відсутні.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12, 188-192).
Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду юридична особа - Миколаївський міський центр зайнятості населення значний період часу - з 1996 року фактично не здійснює свою діяльність у зв'язку з ліквідацією.
Так, відповідно до наказів Миколаївського обласного центру зайнятості від 14.11.1009 №К-183 «По личному составу», від 24.12.1996 №84 «О создании ликвидационной комиссии» та наказу Миколаївського міського центру зайнятості населення від 24.12.1996 №32 «О создании ликвидационной комиссии», було прийнято рішення про ліквідацію Миколаївського міського центру зайнятості населення та затверджено ліквідаційну комісію.
В подальшому позивачем були направлені запити до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Миколаївського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління статистики у Миколаївській області, Державного архіву Миколаївської області, Архівного сектору Миколаївської районної державної адміністрації, Архівного відділу Миколаївської міської ради, Відділу інформації та використання документів ліквідованих установ (трудовий архів) Миколаївської міської ради.
Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради листом від 21.09.2020 №19.03.01-04/5014 повідомив позивача, що на виконання п.5 Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №575/5 «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державним реєстратором на підставі аналітичної інформації, отриманої від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в Миколаївській області, проведено включення до Єдиного державного реєстру відомостей щодо Миколаївського міського центру зайнятості населення (код ЄДРПОУ 22439966) з відміткою про те, що свідоцтво вважається недійсним (а.с.13).
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області листом від 04.09.2020 №1400-0502-8/50171 повідомив позивача, що станом на 04.09.2020 Миколаївський міський центр зайнятості населення ЄДРПОУ 22439966 на обліку не перебуває, знято з обліку за заявою страхувальника 10.02.1997 (а.с.14).
Миколаївське управління Головного управління ДПС у Миколаївській області листом від 09.09.2020 №3711/10/14-29-50-02 повідомило позивача, про те, що згідно з базами даних ДПС щодо Миколаївського міського центру зайнятості населення (код ЄДРПОУ 22439966) з Єдиного державного реєстру надходила лише відомість про включення відомостей про юридичну особу з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним (дата надходження - 29.01.2014, дата запису - 28.01.2014, дата первинної реєстрації 29.04.1999), яку визнано помилковою (неповною) та відмовлено в обробці, з подальшим направленням до Єдиного державного реєстру повідомлення про неприйняття відповідної відомості для вжиття державним реєстратором заходів щодо усунення недоліків. З огляду на визначене та згідно з базами даних ДПС Миколаївський міський центр зайнятості населення станом на дату надання відповіді на податковому обліку в органах ДПС не перебуває.
Головне управління статистики у Миколаївській області листом від 25.09.2020 №03.4-08/3031-20 повідомило, що станом на 24.09.2020 в ЄДРПОУ значиться Миколаївський міський центр зайнятості населення, ідентифікаційний код 22439966, керівник Ляхов П.А., місцезнаходження 54000, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд.69-А кв.1, дата первинної реєстрації - 24.04.1992, дата та номер останньої реєстраційної дії - 28.01.2014 №15221760000029569, місце проведення останньої реєстраційної дії - Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області.
Документи Миколаївського міського центру зайнятості населення на зберігання до архівних установ м. Миколаєва та області не надходили, про що свідчать відповідні листи архівних установ, надані позивачем (а.с.18-21).
Позивач не погодився із діями державного реєстратора з включення Миколаївського міського центру зайнятості населення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців (спірний запис від 28.01.2014 №15221760000029569) з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 01.07.2010 № 2390-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, зобов'язані у встановлений п. 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру
Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.
Приписами п. 2 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
З огляду на це, позивач зазначає, що до 10.02.2012 повинно було вирішено питання про включення Миколаївського міського центру зайнятості населення до Єдиного державного реєстру, а також, що необхідною умовою для прийняття державним реєстратором рішення щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації Миколаївського міського центру зайнятості населення є реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
При цьому, за твердженням позивача, з реєстраційною карткою щодо включення відомостей про юридичну особу - Миколаївський міський центр зайнятості населення (державна реєстрація від 29.04.1999) до Єдиного державного реєстру до державного реєстратора ніхто не завертався.
Крім того, позивач зазначає, що оспорюваний запис був внесений з пропуском строку, передбаченого Законом України від 01.07.2010 № 2390-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - 28.01.2014, тоді як мав бути внесений 10.02.2012.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 (далі - Закон №755-IV), який набрав чинності 01.07.2004.
Відповідно до приписів Закону № 755- IV державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Із введенням в дію Закону №755-IV було створено та розпочато формування ЄДР.
Статтею 1 Закону №755-IV встановлено, що ЄДР - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до частини першої статті 17 зазначеного вище Закону (в редакції, станом на 25.09.2012) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №755-IV (в редакції від 15.05.2003) державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
Під час заміни свідоцтва про державну реєстрацію відомості про таких осіб включалися до ЄДР.
Верховною Радою України 01.07.2010 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» (далі - Закон №2390-VI).
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390-VI цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто з березня 2011 року.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР.
Згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2390-VI після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР. У відповідності до Прикінцевих та перехідними положень Закону №2390-VI після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року і не включених до ЄДР вносяться з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року вважаються недійсними.
До 01.01.2004 загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України визначалися Законом України «Про підприємництво» від 07.02.1991 №698-ХІІ (далі - Закон № 698-ХІІ).
Відповідно до ст. 8 Закону № 698-ХІІ скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів, а також на підставі рішення суду.
Згідно з приписами ч.ч.18, 20 ст.8 Закону № 698-ХІІ скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи здійснювалось за особистою заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів, поданою відповідному органу державної реєстрації. Лише після цього орган державної реєстрації повідомляв податкові органи про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Матеріали справи не містять доказів подання позивачем або Миколаївським міський центром зайнятості населення відповідної заяви на державну реєстрацію припинення юридичної особи до органу державної реєстрації та вчинення жодних інших дій щодо припинення юридичної особи з 1996 року.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, включення Миколаївського міського центру зайнятості населення (код ЄДРПОУ 22439966) з відміткою про те, що його свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, відбулось на підставі вимог п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV.
Із зазначеного вбачається, що у 2003 році лише мовчазного власного рішення особи про припинення підприємницької діяльності було не достатньо, оскільки законодавчо було встановлено необхідність вчинення особою відповідних дій (зокрема подання заяви), направлених на остаточне припинення цієї діяльності.
Надані суду копії наказів про створення ліквідаційної комісії та відповіді органів ПФУ та ДПС про відсутність на обліку юридичної особи - Миколаївського міського центру зайнятості населення не можуть вважатись належним доказом виконання ліквідаційною комісією свого обов'язку з подання до органів державної реєстрації відповідної заяви про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Миколаївського міського центру зайнятості населення.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.ч.1, 2 ст. 76 ГПК України).
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
За змістом ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
За наслідком дослідження, докази відповідача переважили доводи позивача, які зазначені у позовній заяві.
На переконання суду, позивачем не доведено належними на допустимими доказами, що ним або ліквідаційною комісією Миколаївського міського центру зайнятості населення були вжиті усі заходи, передбачені чинним законодавством України, по державній реєстрації припинення юридичної особи - Миколаївського міського центру зайнятості населення.
Також позивач не довів і допущення порушення державним реєстратором у 2014 році при реєстрації включення юридичної особи Миколаївського міського центру зайнятості населення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приписів чинного законодавства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування запису №15221760000029569 від 28.01.2014 про включення відомостей про Миколаївський міський центр зайнятості населення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до ст. 86 ГПК України надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано « 23» вересня 2021 року (після виходу судді з відпустки).
Суддя В.С. Адаховська