79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.09.2021 справа № 914/2335/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів
до відповідача Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», м. Старий Самбір, Львівська обл.
про стягнення 5006,30 грн заборгованості за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕВ797-697-20/32 від 30.01.2020
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» про стягнення 5006,30 грн заборгованості за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕВ797-697-20/32 від 30.01.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.08.2021 справу №914/2335/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 06.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЕВ797-697-20/32 від 30.01.2020 в частині оплати вартості поставленого газу за січень 2021 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4705,36 грн. Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 234,81 грн інфляційних нарахувань та 66,13 грн 3 % річних за період з 01.02.2021 по 21.07.2021.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 06.08.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обставини справи
30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (Постачальник) та Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» (Споживач) укладено Договір № 41ЕВ797-697-20/32 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
У січні 2021 позивач здійснив поставку природного газу споживачу, а відповідач прийняв поставлений природний газ, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом приймання-передачі природного газу за січень 2021.
На підтвердження поставки природного газу позивачем надіслано адвокатський запит щодо підтвердження поданого обсягу номінації та обсяги остаточної алокації природного газу по споживачу Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради “Старбсамбірська районна лікарня” у січні 2021 на адресу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України .
У відповідь на зазначений адвокатський запит ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надано інформацію (скріншоти з Інформаційної платформи) щодо закріплення споживача Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради “Старосамбірська районна лікарня” за постачальником ТОВ «Львівгаз збут» у січні 2021 року.
Згідно вищезазначених скріншотів з інформаційної платформи Оператором ГТС (ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») підтверджено обсяги остаточної алокації у січні 2021 року у розмірі 547,84 м. куб., що відповідає обсягам, зазначених в акті приймання-передачі природного газу за січень 2021 року.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 4705,36 грн. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 234,81 грн інфляційних нарахувань та 66,13 грн 3 % річних.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регулюються відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного Договору Договором №5 про постачання теплової енергії в гарячій воді та гаряче водопостачання від 28.01.2020.
Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. (ч.ч.1, 3 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п.4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд встановив, що позивачем невірно визначено початок періоду розрахунку інфляційних та 3 % річних.
Враховуючи, що пунктом 4.2. Договору визначено, що оплата в розмірі 100 % (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, то починати розрахунок слід саме з 10.02.2021, коли у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача за період з 10.02.2021 по 21.07.2021 234,81 грн інфляційних нарахувань в межах заявлених позовних вимог та 62,65 грн 3 % річних.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4705,36 грн основного боргу, 234,81 грн інфляційних нарахувань та 62,65 грн 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
В позовній заяві позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складають 2270,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем долучено до позовної заяви платіжн доручення №2765 від 20.07.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем не подано докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та не заявлено клопотання про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» (ідентифікаційний код 01997297; 82000, Львівська обл., Старосамбірський р-н, місто Старий Самбір, ВУЛ. ЛЕВА ГАЛИЦЬКОГО, будинок 86) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (ідентифікаційний код 39594527; 79039, Львівська обл., місто Львів, вул.Шевченка Т., будинок 111А) 4705,36 грн (чотири тисячі сімсот п'ять гривень 36 копійок) основного боргу, 234,81 грн (двісті тридцять чотири гривні 81 копійка) інфляційних нарахувань, 62,65 грн (шістдесят дві гривні 65 копійок) 3 % річних та 2268,42 грн судового збору.
3. Відмовити в позові частині вимог про стягнення 3,48 грн 3 % річних.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.09.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк