ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
24.09.2021Справа № 910/15620/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Продакшн" (01135, місто Київ, вул.Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 76, квартира 9, код ЄДРПОУ 43867974) про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" (01133, місто Київ, ВУЛ. ЩОРСА, будинок 29, код ЄДРПОУ 21637322) про стягнення 91100,06 грн. боргу та 227,00 грн. судового збору,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберті Продакшн" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" про стягнення 91100,06 грн. боргу та 227,00 грн. судового збору.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Разом з тим, вимоги частини третьої статті 150 ГПК України щодо додавання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, мають імперативний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Наразі, як встановлено судом, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявник зазначає про нездійснення ТОВ "Бюро впровадження нових технологій" повернення попередньої оплати в сумі 91 100,06 грн., здійсненої заявником платіжним дорученням № 111 від 16.04.2021 року на підставі рахунку боржника № Б-00008296 від 16.04.2021 року, що призвело до виникнення у останнього заборгованості в розмірі вартості непоставленого відповідно до здійсненої заявником попередньої оплати товару.
При цьому, заявник у поданій заяві зазначив, що між сторонами у спрощений спосіб, за усними домовленостями було укладено договір поставки товару, на виконання якого заявником згідно рахунку було накладної було здійснено відповідну попередню оплату.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник звернувся із вимогою про стягнення заборгованості не надавши суду укладеного між сторонами письмового договору, в тому числі в електронній формі.
Окрім цього судом встановлено, що в поданій заяві про видачу судового наказу заявником в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України зазначено місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Продакшн": 02225, м. Київ, пр. Маяковського Володимира, 21, кв. 30, що не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження ТОВ «Ліберті Продакшн» (код ЄДРПОУ 43867974), яким значиться: 01135, місто Київ, вул.Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 76, квартира 9.
Також зі змісту поданої заяви вбачається, що її підписано від імені заявника директором «Ліберті Продашкн», проте не зазначено прізвища та ініціалів вказаної особи, натомість заява містить лише підпис.
Частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 1 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що в даному випадку вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки в матеріалах заяви відсутній договір, укладений в письмовій формі, а під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, при розгляді вимог заявника суду необхідно встановити факт укладення між сторонами договору у спрощений спосіб, що є неможливим при розгляді заяви у наказному провадженні.
Окрім цього в ч.1 ст. 148 ГПК України не міститься вказівки про можливість видачі судового наказу про стягнення коштів за договором, укладеним у спрощений спосіб.
За таких обставин, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст. 148 ГПК України, до заяви не додано копії письмового договору, укладеного між сторонами, а також зміст заяви не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, а саме ст. 150 ГПК України, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Продакшн" за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" про стягнення 91100,06 грн. боргу на підставі п.п. 1, 3 ч.1 ст.152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліберті Продакшн" у видачі наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження нових технологій" про стягнення 91100,06 грн. боргу та 227,00 грн. судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 24.09.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя А.М.Селівон