ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2021Справа № 910/17207/20
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника";
до 1.Державного агентства автомобільних доріг України;
2. Служби автомобільних доріг в Одеській області;
про скасування рішення, визнання його незаконним, визнання бездіяльності
протиправною та договору укладеним
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника" з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України та Служби автомобільних доріг в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1;
- визнати незаконним та скасувати рішення про відміну торгів за ідентифікатором UA-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі Прозорро протоколом № 4 від 28.12.2019 про відміну торгів;
- визнати укладеним з дня набрання законної сили рішенням договір, який укладений між відповідачем 2 та позивачем на умовах, визначених результатами процедури закупівлі (ідентифікатор UA-2019-10-18-000678-с) та тендерною документацією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі № 910/17207/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/17207/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/17207/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/17207/20 скасовано та передано матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
25.05.2021 матеріали справи № 910/17207/20 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Лиськова М.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 справу №910/17207/20 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.06.2021.
Протокольною ухвалою від 16.06.2021 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.07.2021.
Протокольною ухвалою від 14.07.2021 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.07.2021.
Протокольною ухвалою від 28.07.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
18.08.2021 року судове засідання з розгляду справи по суті не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у щорічній відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 розгляд справи по суті у судовому засіданні призначено на 08.09.2021.
В судове засідання 08.09.2021 з'явились представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідача 1 та відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечували.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 08.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
18 жовтня 2019 року Службою автомобільних доріг в Одеській області (надалі Відповідач 2) було оголошено про проведення процедури закупівлі ремонту доріг згідно переліку 1 за кодом ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ідентифікатор закупівлі UAА-2019-10-18-000678-с).
Відповідно до п. 1.1. Положення про Службу автомобільних доріг в Одеській області, Служба є державним агентством, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (надалі - Відповідач 1), здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
Згідно річного плану закупівель на 2019 рік розмір бюджетного призначення за кошторисом становив: 315 360 778 грн. (очікувана вартість предмета закупівлі за ідентифікатором закупівлі UA-2019-10-18-000678-c). КЕКВ: 2281 - Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» (надалі - Позивач) у порядку, визначеному "Законом України «Про публічні закупівлі» приймало участь у вказаній процедурі закупівлі.
17 грудня 2019 року Відповідачем 2 проведено аукціон за його результатами пропозицію Позивача визнано найбільш економічно вигідною.
Протоколом розкриття тендерних пропозицій від 17 грудня 2019 року пропозицію Позивача визнано найбільш економічно вигідною та встановлено відповідність його пропозиції вимогам тендерної документації.
19 грудня 2019 року Відповідачем 2 на електронному майданчику в системі PROZORRO було опубліковано повідомлення про намір укласти договір із Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА».
Однак, 28 грудня 2019 року Відповідачем 2 було прийнято рішення про відміну торгів № UA-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі PROZORRO Протоколом № 4 від 28 грудня 2019 року засідання тендерного комітету щодо відміни процедур закупівель (надалі - Протокол № 4) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» ( в редакції Закону чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а саме, у зв'язку із відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
За твердження Позивача, Відповідачем 1 не здійснено контроль за використанням виділених коштів, внаслідок чого процедуру закупівлі спрямовану на реалізацію державних програм з ремонту автомобільних доріг було безпідставно відмінено.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА», вважає, що дії (бездіяльність) Відповідача 1 та рішення Відповідача 2, оформлене на електронному майданчику в системі PROZORRO Протоколом №4 протиправними, такими, що підлягають скасуванню, бездіяльність Відповідача 2, як головного розпорядника бюджетних коштів - протиправною, а договір про закупівлю укладеним.
Таким чином, за твердженням Позивача, діями (бездіяльністю) Відповідача 1 та оскаржуваним рішенням Відповідача 2 порушено права Позивача як переможця процедури закупівлі, внаслідок чого Позивачу завдано значної шкоди.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання незаконним та скасування вказаного рішення про відміну процедури закупівлі та підстав для визнання договору укладеним.
Окрім того, позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 14.01.2021 також зазначає, що Служба автомобільних доріг в Одеській області (Відповідач 1) є органом, що належить до сфери управління Укравтодору, здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування в Одеській області і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.
Згідно з річним планом закупівель на 2019 рік розмір бюджетного призначення на проведення поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1 за ідентифікатором закупівлі UA-2019-10-18- 000678-с за кошторисом становив:'!15 360 778 грн.
Отже, вищезазначені автомобільні дороги згідно Переліку № 1, ремонт яких визначено предметом даної процедури закупівлі є автомобільними дорогами державного значення, кошти на ремонт яких розподілено Укравтодором, як головним розпорядником коштів відповідно до Положення № 439.
В свою чергу, Відповідач 1, Укравгодор, як контролюючий орган та головний розпорядник бюджетних коштів повинен був здійснити контроль за використанням бюджетних коштів та організацією реалізації виконання державної програми по здійсненню поточного ремонту дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1 в процедурі закупівлі UA- 2019-10-18-000678-с.
При цьому, як вказує позивач, питання наявності підстав для відміни процедури закупівлі UA-2019-10-18-000678-C на проведення ремонтних робіт автомобільних доріг загального користування державного значення повинно було бути розглянуто органом управління - Укравтодором, який затвердив реалізацію даної програми і несе відповідальність за її виконання.
Однак, внаслідок грубої бездіяльності, допущеної Відповідачем 1, не здійснення контролю за використанням виділених коштів Відповідачу 2 на реалізацію програми поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1, порушено право Позивача, якого обрано переможцем процедури закупівлі UA-2019-10-18-000678-C на укладання договору та виконання своїх зобов'язань за укладеним договором.
З огляду на вказане позивач також просить суд визнати протиправною бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, яка полягає у нездійсненні контролю за укладанням договору на здійснення поточного ремонту дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1 за результатами процедури закупівлі UA- 2019-10-18-000678-с.
Стосовно означеної позовної вимоги суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Укравтодор у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Для належного та своєчасного виконання завдань по ремонту та належному утриманню автомобільних доріг загального користування в межах областей, Укравтодором, як центральним органом виконавчої влади створено служби автомобільних доріг у областях, у яких на балансі знаходяться автомобільні дороги загального користування державного значення та, які відповідно до положення про служби автомобільних доріг у областях здійснюють їх утримання.
Для належного та своєчасного виконання завдань по ремонту та належному утриманню автомобільних доріг загального користування в межах Одеської області створено Службу автомобільних доріг в Одеській області.
Так, Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги та наполягаючи на бездіяльності Укравтодору, посилається на Положення про Укравтодор і Закон України «Про автомобільні дороги» стверджуючи, що Укравтодор реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, зокрема, шляхом здійснення контролю за використанням виділених коштів.
Проте, суд погоджується із запереченнями Відповідача 1, що таке твердження Позивача є хибним, оскільки жодним нормативно правовим актом не передбачено повноважень Укравтодору здійснювати контроль за використанням службами автомобільних доріг у областях бюджетних коштів, розпорядником яких є Укравтодор та щодо яких останнім приймається рішення про розподіл.
Також, як слідує з заяви про уточнення позовних вимог, хибно вважаючи Укравтодор контролюючим органом, Позивач стверджує, що останній, «повинен був здійснити контроль за організацією реалізації виконання державної програми по здійсненню поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення згідно переліку № 1 в процедурі закупівлі ІІА- 2019-10-18-000678-с».
Проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки жодної «державної програми по здійсненню поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення в процедурі закупівлі иА-2019-10- 18-000678-с» не існувало.
Про хибність вказаного твердження Позивача свідчить і те, що у власній позовній заяві Позивач обґрунтовуючи вимогу до Укравтодору посилається на Розпорядження КМУ № 130-р від 06.02.2019 та № 109-р від 06.02.2019.
Вказаними розпорядженнями Кабінету Міністрів України було затверджено Переліки об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2019 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування та рахунок спеціального фонду державного бюджету за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» та Переліки об'єктів поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені у 2019 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за бюджетною програмою 3111170 «Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені» відповідно.
Натомість Відповідачем 2, проводилась процедура закупівлі з поточного дрібного ремонту, фінансування якого не було передбачено вказаними Позивачем Розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
Зазначене підтверджується і Відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву.
Крім того, наголошуючи на бездіяльності Укравтодору, Позивач вважає, що Державне агентство автомобільних доріг України мало розглянути питання наявності підстав для відміни процедури закупівлі UA-2019-10-18-000678-с.
Проте таке твердження Позивача є незаконним, оскільки Укравтодор не наділений нормами чинного законодавства повноваженнями для здійснення незаконного впливу та втручання у діяльність Відповідача 2 при здійсненні останнім публічних закупівель, а нормами Розділу IX Закону України «Про публічні закупівлі» передбачена відповідальність у сфері публічних закупівель за порушення вимог закону.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
У відповідності до п. 28 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі").
Статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості (ч. 1). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом (ч. 3). Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови (ч. 4).
Згідно із ч. 1, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
За приписами статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель. Електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій. Електронна система закупівель під час отримання тендерних пропозицій повинна забезпечувати фіксацію дати та точного часу отримання тендерних пропозицій та неможливість доступу будь-яких осіб до отриманих тендерних пропозицій (їх частин) до моменту настання дати і часу кінцевого строку подання та розкриття таких пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Електронна система закупівель повинна забезпечити збереження та належний захист усієї інформації щодо проведення процедур закупівель, можливість доступу до цієї інформації замовників, учасників, контролюючих органів, органу оскарження, уповноваженого органу та інших осіб відповідно до положень цього Закону і відповідати вимогам щодо наявності: 1) можливості здійснювати обмін інформацією з використанням Інтернету; 2) загальнодоступних засобів телекомунікації, що не обмежують участі у процедурах закупівель; 3) системи електронного обміну документами з використанням методів ідентифікації, вимоги до яких визначаються Кабінетом Міністрів України; 4) можливості здійснювати ідентифікацію учасників і точно визначати час і дату отримання тендерних пропозицій (їх частин) за умови відсутності доступу до таких даних з боку будь-яких осіб до встановленого кінцевого строку подання та часу і дати розкриття їх пропозицій; 5) системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних; 6) забезпечення безперервності процесу закупівель. Належним захистом інформації в системі електронних закупівель вважається захист у системі хмарних обчислень, що підтверджується наявністю дійсного сертифіката, який встановлює відповідність системи менеджменту інформаційною безпекою, що застосовується при обробці інформації в системі хмарних обчислень, вимогам стандарту ISO/IEC 27001 або ДСТУ ISO/IEC 27001, або інших стандартів, якими їх замінено, виданого вітчизняним чи іноземним органом чи організацією з оцінки відповідності, акредитованим національним органом України з акредитації або іноземним органом з акредитації, який є стороною багатосторонньої угоди про визнання Міжнародного форуму з акредитації та/або Європейської кооперації з акредитації, відповідно до стандарту ISO/IEC 17021, або ДСТУ ISO/IEC 17021, або інших стандартів, якими їх замінено. Доступ до інформації в електронній системі закупівель та її передача здійснюються через мережу Інтернет із використанням криптографічного захисту із застосуванням протоколу TLS версії не нижче 1.2. У разі розкриття та оцінки пропозицій учасників електронна система повинна забезпечувати введення/виведення даних, приймання команд та відображення результатів їх виконання в інтерактивному режимі реального часу. Під час проведення електронного аукціону авторизовані електронні майданчики повинні забезпечити рівний і вільний доступ до нього всім учасникам та можливість здійснювати перегляд проходження електронного аукціону в інтерактивному режимі реального часу всім заінтересованим особам. Додаткові вимоги щодо функціонування електронної системи закупівель, надання сервісів установлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 27 Закону унормовано, що розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом.
Статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Згідно частини 2 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Відповідно до статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Для проведення електронного аукціону ціни/приведені ціни всіх пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначається найвища ціна/приведена ціна. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону. У разі якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням ціни/приведеної ціни, першим в електронному аукціоні пониження ціни буде здійснювати учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням ціни пропозиції. Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. В оголошенні про проведення процедури закупівель обов'язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації стосовно місця розташування їх цін або приведених цін в електронній системі закупівель від найвищого до найнижчого на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на даному етапі електронного аукціону без зазначення їх найменування.
Судом було встановлено та не спростовано сторонами під час розгляду справи, 17.12.2019 був проведений аукціон та за результатами оцінки тендерних пропозицій електронною системою закупівель визначено найбільш економічно вигідною пропозиція Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройспецтехника".
За приписами частини1 статті 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.
Судом встановлено, що рішення про визначення переможця та намір укласти договір було прийняте тендерним комітетом Міністерства 18.12.2019 та оформлене протоколом №4. 19 грудня 2019 року Відповідачем 2 на електронному майданчику в системі PROZORRO було опубліковано повідомлення про намір укласти договір із Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА».
Однак, 28 грудня 2019 року Відповідачем 2 було прийнято рішення про відміну торгів № UA-2019-10-18-000678-с, оформлене на електронному майданчику в системі PROZORRO Протоколом № 4 від 28 грудня 2019 року засідання тендерного комітету щодо відміни процедур закупівель (надалі - Протокол № 4) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» ( в редакції Закону чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а саме, у зв'язку із відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Нормами частини 1 статті 31 Закону передбачено, що замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом). Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (частина 3 статті 31 Закону).
Приписи вказаної статті регламентують імперативний обов'язок Служби автомобільних доріг в Одеській області, як замовника закупівель, відмінити торги при наявності, передбачених Законом обставин. При цьому приписи вказаної статті не регламентують того, на якій саме стадії закупівель торги можуть бути відмінені замовником.
Спірне рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг в Одеській області, оформлене протоколом від 28.12.2019, про відміну торгів обґрунтоване тим, що мала місце відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Таким чином, ч. 4 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» не містить будь-яких положень, які б забороняли замовнику відмінювати переговорну процедуру закупівлі на будь-якій стадії процедури закупівлі, а отже, переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником на будь-якій стадії, в тому числі і після визначення особи (переможця), з якою прийнято рішення про намір укласти договір.
Зокрема, замовник має право на будь-якій стадії переговорної процедури закупівлі відмінити її у випадку відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Така обставина може виникнути як до визначення особи, відносно якої прийнято рішення про намір укласти договір, так і після, з огляду на що суд критично оцінює твердження позивача про неможливість замовника переговорної процедури закупівлі відмінити процедуру закупівлі після визначення переможця переговорної процедури закупівлі.
Крім того, як вбачається зі ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» укладення замовником договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі є правом замовника.
При цьому, посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі №910/5798/17 від 03.04.2018 суд вважає необґрунтованими, оскільки предметом оскарження у справі №910/5798/17 було рішення у формі Протоколу № 1-відм засідання тендерного комітету від 16.03.2017, відповідно до якого процедура закупівлі була відмінена на підставі абзацу 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Однак, Верховний Суд вказав на те, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому в пункті 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», тоді як скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» може бути підставою для визнання торгів такими, що не відбулися.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлені вище обставини в своїй сукупності спростовують доводи позивача, покладені в основу позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг про відміну торгів від 28.12.2019.
Щодо вимоги про зобов'язання укласти договір суд відзначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).
Беручи до уваги викладене, суд дійшли висновку, що заявлена Товариством вимога про зобов'язання відповідача укласти договір про закупівлю не може забезпечити відновлення порушеного права позивача, оскільки такі торги були відмінені замовником, а тому в задоволення зазначеної вимоги суд відмовляє.
Крім того, суд зауважує, що з наявного в матеріалах справи проекту договору, який позивач просить суд зобов'язати укласти, вбачається, що термін надання послуг у п.5.1 Проекту Договору взагалі не визначений, так само як і не вказано у п.5.2 місця виконання послуг.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію.
З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не доведеними належними доказами у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 24.09.2021
Суддя М.О. Лиськов