ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2021Справа № 910/5704/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» ("Emselba Limited"), Республіка Кіпр
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбент», м. Київ,
2. Дочірнього підприємства «Компанія Інтерсервіс», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест», м. Київ
про визнання правочину удаваним, переведення прав та обов'язків покупця, визначення розміру та частки статутного капіталу,
Представники:
від позивача: Стеценко Т.М.;
від відповідача-1: Цирулевська М.В.;
від відповідача-2: Забродський В.В.;
від третьої особи: Забродський В.В.
Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») (далі - ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited»)/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбент» (далі - ТзОВ «Укрбент»/відповідач-1) та Дочірнього підприємства «Компанія Інтерсервіс» (далі - ДП «Компанія Інтерсервіс»/відповідач-2) про:
- визнання договору безоплатного відчуження частки (корпоративних прав), укладеного 03.04.2018 між ДП «Компанія Інтерсервіс» та ТзОВ «Укрбент», відповідно до якого ДП «Компанія Інтерсервіс» передало, а ТзОВ «Укрбент» прийнято частку ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90% від загального розміру статутного капіталу, що складає 2 250 000,00 грн - договором купівлі-продажу частини частки ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90% від загального розміру статутного капіталу, що складає 2 250 000,00 грн;
- перевести на ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») права та обов'язки покупця частки ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90% від загального розміру статутного капіталу, що складає 2 250 000,00 грн, за правочинами між відповідачами;
- визначення розміру статутного капіталу ТзОВ «Даш-Бент Інвест» в сумі 2 500 000,00 грн;
- визначення розміру частки ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 100%, що становить 2 500 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір безоплатного відчуження частки (корпоративних прав) від 03.04.2018 є удаваним, оскільки укладений між відповідачами - 1 та -2 з метою ухилення від обов'язку щодо вчинення дій на реалізацію переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест», ураховуючи, що ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») є його учасником.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.04.2021 позовну заяву залишив без руху та встановив строк для усунення виявлених недоліків.
28.04.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору у розмірі 73 520,00 грн. У поданій заяві позивач заявив про залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги про визначення розміру частки ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест» в розмірі 100%, що становить 2 500 000,00 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.04.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 24.05.2021, а також залишив без розгляду позовну вимогу ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» про визначення розміру частки ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 100%, що становить 2 500 000,00 грн.
24.05.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача-2 про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.05.2021 залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 та відклав підготовче засідання у справі на 14.06.2021.
28.05.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «Компанія Інтерсервіс» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що допустимих та достатніх доказів на підтвердження доводів позивача, останнім не надано. Крім того, відповідачем-2 заявлено про застосування до позовних вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності.
08.06.2021 до канцелярії суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких ТзОВ «Даш-Бент Інвест» надало заперечення на позовні вимоги ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») з огляду на їх необґрунтованість. Зокрема, третя особа зазначає, що наданими позивачем доказами спростовується твердження про прибутковість та значну вартість активу, який безоплатно було передано відповідачем-2 на користь відповідача-1.
14.06.2021 до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Укрбент» заперечує проти задоволення позову, мотивуючи відсутністю ознак удаваності договору безоплатного відчуження частки (корпоративних прав) від 03.04.2018, укладеного між відповідачами -1 та -2, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження платності цього правочину. Крім того, відповідач-1 зазначає, що кінцевим бенефіціарним власником відповідачів -1 та -2 є одна особа.
14.06.2021 суд відклав підготовче засідання на 12.07.2021.
09.07.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») надало заперечення на доводи відповідачів -1 та -2.
12.07.2021 суд у підготовчому засіданні протокольною ухвалою відмовив позивачу у задоволенні усного клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, внаслідок чого залишив відповідь на відзив без розгляду, при цьому, задовольнив клопотання позивача про долучення доказів у справі та прийняв до розгляду документи, додані позивачем до відповіді на відзив та відклав підготовче засідання на 05.08.2021.
22.07.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.
26.07.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли зауваження на протокол судового засідання від 12.07.2021, в яких ДП «Компанія Інтерсервіс» просить поновити строк на їх подання.
29.07.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення щодо долучених позивачем доказів у справі.
03.08.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 05.08.2021, без участі представника ДП «Компанія Інтерсервіс».
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.08.2021 у задоволенні заяви ДП «Компанія Інтерсервіс» про поновлення строку на подання зауважень на протокол судового засідання від 12.07.2021 відмовив, зауваження відповідача-2 на протокол судового засідання від 12.07.2021 залишив без розгляду.
05.08.2021 до канцелярії суду від відповідача-1 надійшли заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів у справі.
05.08.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.09.2021.
26.08.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 надійшли пояснення щодо долучених позивачем доказів.
06.09.2021 до канцелярії суду від відповідача-2 та третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
06.06.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 20.09.2021.
20.09.2021 у судове засідання з'явилися представники сторін. Зокрема, представник ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представники ТзОВ «Укрбент», ДП «Компанія Інтерсервіс» проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву з урахуванням наданих письмових пояснень у справі. Представник ТзОВ «Даш-Бент Інвест» також заперечував проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою діяльністю «Даш-Бент Інвест» (редакція затверджена загальними зборами учасників ТзОВ «Даш-Бент Інвест», оформлених протоколом №01/04/2018 від 02.04.2018) учасниками товариства є: Дочірнє підприємство «Компанія Інтерсервіс» (90% в статутному капіталі) та Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») (10% в статутному капіталі).
03.04.2018 між Дочірнім підприємством «Компанія Інтерсервіс» (далі - відчужувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбент» (далі - набувач) укладено договір безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав).
Відповідно до п. 1.1. договору відчужувач зобов'язався безоплатно передати у власність набувача належне йому на праві приватної власності частку, а також корпоративні права, що з неї випливають, у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест», яка становить 90 % статутного капіталу товариства, що складає 2 250 000,00 грн, а набувач зобов'язується безоплатно прийняти таку частку в статутному капіталі товариства в порядку, визначеному даним договором.
Згідно п. 2.1. договору право власності на частку та корпоративні права, що з неї випливають, переходять до набувача з моменту набрання чинності даним договором. Наслідком набрання чинності даним договором є проведення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів (статуту) товариства, пов'язаних із зміною складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест».
Пунктом 2.2. договору передбачено, що з моменту укладення даного договору відчужувач втрачає всі права та обов'язки щодо належної йому частки у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90%. Відповідно з моменту набрання чинності даним договором набувач набуває прав та обов'язків учасника даного договору як власника частки, яка становить 90% статутного капіталу товариства.
В п. 5.1. договору сторони погодили, що у випадку настання обставин, передбачених в п. 2.1. даного договору, мають місце такі юридично значимі наслідки: усі права та обов'язки відчужувача як власника частки переходять до набувача; відчужувач втрачає усі права та обов'язки як власника частки, що становить 90 % статутного капіталу товариства, а набувач набуває відповідні права та обов'язки; набувач як власник частки, що становить 90% статутного капіталу товариства, стає новим учасником товариства і набуває правосуб'єктності, що випливає із цього.
Даний договір є укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Даний договір є, в тому числі, актом прийому-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» (п. 7.1. та п. 7.2. договору).
Крім того, 03.04.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест», оформлені протоколом № 03/04/2018, на яких були присутні: ДП «Компанія Інтерсервіс» та ТзОВ «Укрбент», представники ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited») на збори учасників не з'явилися та на яких були прийняті рішення, зокрема:
- у зв'язку з укладенням договору безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства визначити та затвердити наступний склад учасників ТзОВ «Даш-Бент Інвест» та розмір їх часток: ТзОВ «Укрбент», частка в статутному капіталі 90%, внесок до статутного капіталу - 2 250 000,00 грн та ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» («Emselba Limited»), частка в статутному капіталі 10%, внесок до статутного капіталу - 250 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що договір безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав) від 03.04.2018 є удаваним, оскільки укладений між відповідачами -1 та -2 з метою приховування реального правочину, а саме договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест».
Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позову, зазначають, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати цього правочину, у зв'язку з чим договір безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав) від 03.04.2018 не містить ознак удаваності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Судом вище встановлено, що 03.04.2018 між відповідачами -1 та -2 укладено договір безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав), відповідно до якого ДП «Компанія Інтерсервіс» зобов'язалося безоплатно передати у власність ТзОВ «Укрбент» належну йому на праві приватної власності частку, а також корпоративні права, що з неї випливають, у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест», яка становить 90 % статутного капіталу товариства, що складає 2 250 000,00 грн, а ТзОВ «Укрбент» зобов'язалося безоплатно прийняти таку частку в статутному капіталі товариства в порядку, визначеному даним договором.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України.
У відповідності до статті 16 одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Згідно частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частина 1 статті 235 ЦК України встановлює, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч. 2 ст. 235 ЦК України).
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи "в парі" з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.
Судом вище зазначено, що згідно із ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З наведеного вбачається, що договір дарування є завжди безоплатним, в той час як договір купівлі-продажу є оплатним, а вартість відчужуваного майна сплачується продавцеві лише у грошовому вираженні, а відтак, відмінність між договорами купівлі-продажу та дарування полягає в платності за одержане майно.
Разом із тим, умовами договору безоплатного відчуження (передачі) частки (корпоративних прав) від 03.04.2018 не передбачено набуття відповдіачем-1 у власність частки у статутному капіталі за винагороду на користь відповідача-2.
Також, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження, що ТзОВ «Укрбент» сплатило на користь ДП «Компанія Інтерсервіс» грошові кошти за відчуження (передачу) частки (корпоративних прав) у статутному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест».
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги надані сторонами пояснення у судових засіданнях та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено, що обставини за яких можна дійти до беззаперечного висновку, що оспорюваний договір дарування укладено між відповідачами з метою приховати інший правочин, у даному випадку, договір купівлі-продажу частки у статному капіталі ТзОВ «Даш-Бент Інвест», не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та спростовані встановленими судом обставинами.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача, як на підставу удаваності оспорюваного правочину, з посиланням на річні баланси за 2017 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Даш-Бент Інвест» та Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», оскільки зазначене не впливає на правову природу оспорюваного правочину та не підтверджує його оплатності.
Крім того, судом враховано, що частина 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, яка діяла на дату укладення оспорюваного договору), встановлює, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Так, пунктом 9.1.4. статуту ТзОВ «Даш-Бент Інвест» встановлено право учасника здійснити відчуження часток у статутному капіталі у порядку, встановленому статутом та чинним законодавством України.
Згідно п. 8.8. статуту ТзОВ «Даш-Бент Інвест» учасник має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному чи кільком іншим учасникам та третім особам. Учасники користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника, який її відступив пропорційно до розмірів їх часток у статутному капіталі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонується до продажу третім особам. Якщо учасники не скористуються своїм переважним правом протягом 1 місяця з дня повідомлення про намір учасника продати свою частку (її частину), частка (її частина) учасника може бути відчужена третім особам.
З наведеного вбачається, що статут ТзОВ «Даш-Бент Інвест» не містить заборони на відчуження учасником товариства своєї частки у статному капіталі товариства третім особам, проте встановлює, що учасники товариства користуються переважним правом саме придбання (купівлі) частки (її частини) учасника, відтак, саме придбання (купівля) такої частки (її частини) має здійснюватися з дотриманням правила щодо надання переважного права на придбання такої частки учасникам товариства.
Частиною 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства користуються переважним правом саме купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Отже, статутом ТзОВ «Даш-Бент Інвест» та чинним законодавством не встановлено обмежень щодо укладення договорів дарування учасником товариства своєї частки у статутному капіталі.
За вказаних обставин, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідачів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» ("Emselba Limited") до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбент» та Дочірнього підприємства «Компанія Інтерсервіс» про визнання договору безоплатного відчуження частки (корпоративних прав), укладеного 03.04.2018 між ДП «Компанія Інтерсервіс» та ТзОВ «Укрбент»", відповідно до якого ДП «Компанія Інтерсервіс» передало, а ТзОВ «Укрбент» прийнято частку ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90% від загального розміру статутного капіталу, що складає 2 250 000,00 грн - договором купівлі-продажу частини частки ТзОВ «Даш-Бент Інвест» у розмірі 90% від загального розміру статутного капіталу і становить 2 250 000,00 грн, що має наслідком відмову у задоволенні цих вимог.
Ураховуючи відмову у задоволенні основної позовної вимоги Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» ("Emselba Limited") відповідно підлягають відмові у задоволенні похідні від неї вимоги.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Емселба Лімітед» ("Emselba Limited") відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 24.09.2021.
Суддя В.В. Бондарчук