Рішення від 09.09.2021 по справі 910/7439/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021Справа № 910/7439/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп"

про зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача: Горбач А.М.;

від відповідача: Глущенко М.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" (далі-відповідач), в якому просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд, що знаходяться у Святошинському районі міста Києва, на 15 кілометрі Брест-Литовського шосе в охоронній зоні магістрального газопроводу "Київ-Брянськ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в охоронній зоні магістрального газопроводу високого тиску "Київ-Брянськ" (перебуває на балансі позивача) розташована газова автозаправна станція (БАРС) та побутові споруди, власником яких є відповідач, які, на думку позивача, становлять загрозу як для будівель і газопроводів, так і для життя та здоров'я фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.06.2021.

09.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВ "Київ Інвест Груп" надійшов відзив на позов, в якому відповідач, зокрема, зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» було укладено договір господарського відання №В/Б-Л-14 км від 23.05.201, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» надало в господарське відання та експлуатацію автомобільний газозаправний пункт модульного типу, його складові та інше майно, що знаходиться за адресою м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України від 11.11.2015 №7/17-13305 зазначена концепція на розміщення АГЗП-модульного типу за вказаною адресою була погоджена та схвалена. Також, відповідач вказує, що позивачем на території АГЗП відповідача жодних замірів не здійснювалося, акти складалися без участі позивача.

У судовому засіданні 10.06.2021 судом оголошено перерву до 08.07.2021.

14.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів, в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи Ситуаційний план М 1:200 №013370-І, який виконаний сертифікованим інженером-геодезистом.

18.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач, зокрема, зазначає, що дозвільні документи на які посилається відповідач не містять відомостей проведених досліджень і перевірки питань дотримання відповідачем вимог охоронних зон, передбачених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».

У судовому засіданні 08.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.08.2021.

28.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач, зокрема зазначає, що він здійснює свою господарську діяльність за адресою м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги з травня 2016 року та зазначає що позивач жодного разу не звертався до відповідача з листами, зверненнями або попередженнями. Крім цього, відповідач зазначає, що жодних будівельних/ земляних робіт за оскаржуваною адресою не здійснював та не здійснює.

11.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли письмові пояснення, в яких позивач, зокрема, зазначає, що факт порушення відповідачем вимог охоронної зони вказаного магістрального газопроводу встановлено посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 24.03.2020, що підтверджується даними відповідного Акту обстеження траси магістрального газопроводу від 24.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7439/21 призначено на 09.09.2021.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, по території Святошинського району міста Києва проходить магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) -4.5 МПа , розмір охоронної зони з обох боків від осі Газопроводу становить - 150 метрів.

Вказаний газопровід знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", що підтверджується актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30.06.1973, затвердженого наказом Мінпромгазу № 272-орг від 16.11.1973, Відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма №2б(к), а також актом приймання-передачі від 01.01.2020 щодо передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».

Тож, як зазначає позивач, ТОВ «Оператор ГТС України» отримало від АТ «Укртрансгаз» вищевказаний газопровід і є підприємством, яке несе повну відповідальність перед державою за газопровід «Київ-Брянськ».

Крім того, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП/ Регулятор) від 24.12.2019 № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» Регулятором було прийнято рішення про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України».

Отже, позивач здійснює експлуатацію магістральних газопроводів отриманих на праві господарського відання та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.

Позивач вказує, що Магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 МПа відповідно до п. 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магістральні трубопроводи» відноситься до 1 класу.

Так, під час обстеження охоронної зони зазначеного Газопроводу, працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - Боярське ЛВУМГ) виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" в адміністративних межах Святошинського району міста Києва, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 МПа здійснюється порушення охоронної зони, а саме вздовж автодороги Брест-Литовське шосе на 15 км від міста Київ встановлено газову АЗС (БАРС) та побутові споруди.

Позивач зазначає, що дозволу на проведення будь-яких робіт в охоронній зоні він не надавав.

Крім того, як вказує позивач, використання відповідачем газової АЗС (БАРС) на території охоронної зони магістрального газопроводу за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км підтверджується наступними документами:

- листом Святошинської РДА від 30.03.2020 №107-22/2217, в якому зазначено, що АЗС (БАРС) встановлена за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км. ТОВ "Київ Інвест Груп" в межах охоронної зони магістрального газопроводу «Київ- Брянськ»;

- актом від 24.03.2020 обстеження траси магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», ДУ - 500 мм, Ру - 4.5 МПа, який складено комісією в складі: представника Боярського ЛВУМГ, керівника групи з ОЗ МГ ЛЕС Бондаренка С.В.; начальника відділу контролю за благоустроєм Святошинської РДА в м. Києві; начальником адміністративного управління КП «Київстранспортсервіс»;

- розміщеним відповідачем в мережі інтернет скріншотом з веб-сайту АЗС (БАРС) на якому зазначена адреса ділянки порушення охоронної зони Газопроводу на території Святошинського району м. Києва;

- планом дільниці газопроводу, з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості (з прив'язкою до автодороги).

Також, знаходження АЗС відповідача в охоронній зоні магістрального газопроводу підтверджується даними з офіційного веб-сайту Держгеокадастру - http://map.land.gov.ua.

Позивач вказує, що ним з метою запобігання порушення охоронних зон публікувались оголошення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 №268 «Про затвердження Порядку повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок», зокрема у виданнях газети «Час Київщини» від 08.01.2016, від 24.03.2017 та від 30.03.2018.

Крім того, позивачем на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 268, на своєму офіційному сайті - https://tsoua.com, було розміщено відомості щодо розташування магістральних газопроводів на території України - https://tsoua.com/gts-infastruktura/roztashuvannia-gazoprovodiv-terytorieu-ukrainy/.

На вказаній веб-сторінці розміщена пам'ятка про охоронні зони магістральних газопроводів та інформація про проходження магістральних газопроводів територіями земельних ділянок по областям України, зокрема територією Київської області.

Позивач вказує, що працівниками Боярського ЛВУМГ було вручено представникам відповідача на АЗС (БАРС) у м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км попередження №18 від 23.06.2018 про проходження по території Святошинського району м. Києва магістрального газопроводу та про обмеження, які діють на даній території згідно Закону.

Крім того, листом №2407ВИХ-18-872 від 11.07.2018 Боярське ЛВУМГ було повідомлено відповідача про порушення останнім охоронної зони магістрального газопроводу «Київ- Брянськ» за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км.

Також, як вбачається з матеріалів справи, листами від 11.07.2018 №2407ВИХ-18-871, від 11.09.2018 №2407ВИХ-18-1460 та від 25.10.2018 №2407ВИХ-18-1724 Боярським ЛВУМГ направлялись Святошинській районній державній адміністрації в м. Києві попередження про порушення охоронних зон магістрального газопроводу АЗС (БАРС) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км.

Крім того, листами від 15.01.2019 №2407ВИХ-19-867 та від 06.05.2019 №2407ВИХ-19-993 Боярським ЛВУМГ направлялись Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА попередження про порушення охоронних зон магістрального газопроводу АЗС (БАРС) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест- Литовське шосе, 15 км.

Також, позивач звертався щодо вищевказаних порушень до Голови Київської державної адміністрації листом №2407ВИХ-19-492 від 04.03.2019 та до Начальника управління цивільного захисту виконавчого органу КМДА листом № ТОВВИХ-19-147 від 04.07.2019.

Крім того, листами №2407ВИХ-18-1857 від 15.11.2018, №2407ВИХ-19-177 від 24.01.2019 та №2407ВИХ-19-1154 від 21.05.2019 Боярське ЛВУМГ зверталося щодо вищевказаних порушень до правоохоронних органів, а саме: Святошинського РУГУ ДСНС України в місті Києві, Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 8.

В свою чергу, листом №107-22/7368 від 16.10.2018 Святошинська РДА в м. Києві повідомила позивача про проведення перевірки діяльності АЗС (БАРС) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км, в ході якої виявила самовільне розміщення ГЗС та винесла припис, який відповідачем не було виконано.

Крім того, листом №064-9937 від 12.12.2018 Департаментом міського благоустрою КМДА було повідомлено Боярське ЛВУМГ про надання доручення відповідальному комунальному підприємству щодо вжиття заходів шляхом демонтажу АЗС (БАРС) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км.

Листом №126431/10/26-15-21-0609 від 19.12.2018 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило Боярське ЛВУМГ, що в діях відповідача по самовільному встановленню АЗС (БАРС) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км. вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 197-1 КК України, у зв'яку з чим відповідні документи надіслані до Святошинського УП ГУНП у м. Києві для проведення перевірки та прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розташована газова автозаправна станція (БАРС) та побутові споруди, власником яких є відповідач в охоронній зоні магістрального газопроводу високого тиску "Київ-Брянськ", становлять загрозу як для будівель і газопроводів, так і для життя та здоров'я фізичних осіб, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд, що знаходяться у Святошинському районі міста Києва, на 15 кілометрі Брест-Литовського шосе в охоронній зоні магістрального газопроводу "Київ-Брянськ".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкод.ування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до приписів ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 73 Земельного кодексу України, до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Відповідно до приписів стю 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» позивачу видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.

Як встановлено судом вище, по території Святошинського району міста Києва проходить магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) -4.5 МПа, розмір охоронної зони з обох боків від осі Газопроводу становить - 150 метрів, який перебуває на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", що підтверджується актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30.06.1973, затвердженого наказом Мінпромгазу № 272-орг від 16.11.1973, відомостями про державне майно від 11.01.2020 форма №2б(к), а також актом приймання-передачі від 01.01.2020 щодо передачі державного майна, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГТС України».

Тож, позивач здійснює експлуатацію магістральних газопроводів отриманих на праві господарського відання та забезпечує транспортування і транзит газу за міждержавними угодами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт», основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є: забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту.

Згідно приписів ст. 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт», до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Організаційні та правові засади встановлення та дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів з метою забезпечення їх безперебійного функціонування, раціонального використання земель у межах встановлених охоронних зон, режиму ведення господарської та іншої діяльності, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення, господарських об'єктів від впливу можливих аварій (аварійних ситуацій), визначаються Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».

Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов'язані з використанням земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, незалежно від форми власності на землю і об'єкти магістральних трубопроводів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», охоронна зона об'єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності; правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також підприємствами магістральних трубопроводів, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Метою встановлення охоронної зони є створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярного обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізація наслідків можливих аварій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», на використання власником або користувачем земельної ділянки чи її частини в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються обмеження в обсязі, передбаченому цим Законом. Обмеження на використання земельних ділянок у межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів встановлюються і діють з дня введення відповідного об'єкта магістрального трубопроводу в експлуатацію. Перехід права власності чи користування земельною ділянкою не є підставою для припинення дії обмежень на використання земельної ділянки в межах земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.

Як вбачається з матеріалів справи, магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 МПа відповідно до п. 2.1 «СНиП 2.05.06-85 Магістральні трубопроводи» відноситься до 1 класу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів, зокрема газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром: від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів.

Так, під час обстеження охоронної зони зазначеного Газопроводу, працівниками Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" в адміністративних межах Святошинського району міста Києва, в охоронній зоні на ділянці магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 МПа здійснюється порушення охоронної зони, а саме вздовж автодороги Брест-Литовське шосе на 15 км від міста Київ встановлено газову АЗС (БАРС) та побутові споруди.

Крім того, використання відповідачем газової АЗС (БАРС) на території охоронної зони магістрального газопроводу за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км підтверджується наступними документами:

- листом Святошинської РДА від 30.03.2020 №107-22/2217, в якому зазначено, що АЗС (БАРС) встановлена за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км. ТОВ "Київ Інвест Груп" в межах охоронної зони магістрального газопроводу «Київ- Брянськ»;

- актом від 24.03.2020 обстеження траси магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», ДУ - 500 мм, Ру - 4.5 МПа, який складено комісією в складі: представника Боярського ЛВУМГ, керівника групи з ОЗ МГ ЛЕС Бондаренка С.В.; начальника відділу контролю за благоустроєм Святошинської РДА в м. Києві; начальником адміністративного управління КП «Київстранспортсервіс»;

- планом дільниці газопроводу, з чітким позначенням меж охоронної зони на місцевості (з прив'язкою до автодороги).

Також, знаходження АЗС відповідача в охоронній зоні магістрального газопроводу підтверджується даними з офіційного веб-сайту Держгеокадастру - http://map.land.gov.ua.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач, зокрема посилається на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) від 11.11.2015 р. № 7/17-13305 , яким було надіслано витяг з протоколу від 06.11.2015 р. №7 засідання Секції "Житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів" Науково-технічної ради Мінрегіону стосовно схвалення "Концепції щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на території паркувального майданчику за адресою: м. Київ, Святошинський район, Брест-Литовське шосе, 15 км (біля будівлі за адресою Брест-Литовське шосе, 21, літ. А), з урахуванням діючих державних будівельних і санітарних норм та вимог безпеки", розроблену ПАТ "УкрНДІінжроект", для подальшого погодження з відповідними уповноваженими компетентними органами.

Крім того, відповідач зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) у своєму листі від 17.02.2016 № 2564/0/02-16 було зазначено, що департамент принципово не заперечує щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу та операторної на території паркувального майданчика за адресою: Брест-Литовське шосе, 15 км (біля будівлі за адресою: Брест-Литовське шосе, 21а літ.А), за умови подальшого виконання заходів з оформлення паспорту прив'язки об'єкту до місцевості та погодження в установленому порядку Концепції щодо розміщення наведеного газового автомобільного заправного пункту модульного типу, виконання вимог та отримання погоджень, передбачених ДБН В.1.2-7-2008 "Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека" та Концепцією.

Крім того, відповідач посилається на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.02.2016 №05.03.02-07/3170 відповідно до якого функціонування АЗС за адресою: м. Київ, Брест-Литовське шосе, 15 км відповідає вимогам діючого санітарного законодавства.

Також, відповідач зазначає, що листом від 16.12.2018 № 107-27/9381 Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією було повідомлено відповідача про погодження на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами АЗП модульного типу ТОВ «Київ Інвест Груп» за адресою: Берст-Литовське шосе, 15км.

22.04.2019 ТОВ «Київ Інвест Груп» було отримано дозвіл №8038600000-10279 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

09.03.2016 ТОВ «Київ Інвест Груп» отримано висновок експертизи протипожежного стану об'єкту АЗП за адресою просп. Перемоги (Автодорога Київ- Житомир 14-15 км.) (біля будівлі за адресою: Брест-Литовське шосе 21а літ «А») відповідно до якого, порушень діючих правил пожежної безпеки не виявлено.

Листом за №26- 5829/261 від 23.04.2016 Державною службою України з надзвичайних ситуацій було повідомлено відповідача про реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на території та приміщенні автогазозаправної станції за адерсою, Брест-Литовське шосе, 21 А.

Також, відповідач посилається на дозвіл №3302.18.32 виданий 21.11.2018 Головним управлінням держпраці у Київській області на експлуатацію АГЗП - м. Київ, Брест-Литовське шосе, 15км (біля будівлі за адресою: Брест-Литовське шосе, 21 а літ. «А»).

Крім того, відповідач вказує, що 28.04.2021 ним було отримано новий дозвіл від ГУ Держпраці у Київській області, за №280.21.32, строк дії до 28.04.2026 року.

Відповідач вказує, що 15.03.2017 та 21.04.2021 отримано відповідні дозволи ГУ Держпраці в Київській області, відповідно до яких ТОВ «Київ Інвест Груп» дозволяється виконувати зберігання, транспортування вибухонебезпечних 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, виконувати газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних зонах.

Також, відповідач зазначає, що об'єкт підвищеної небезпеки за адресою м. Київ, Святошинський район, просп Перемоги (Автодорога Київ-Житомир 14-15 км.) (біля будівлі за адресою: Брест-Литовське шосе 21а літ «А») було застраховано відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності №21.01.5016.6401-0106 від 14.0.1.2021.

Тож, на думку відповідача відсутні порушення щодо охоронної зони газопроводу.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Так, статтею 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» визначені особливості використання земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, згідно з якими земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначені обмеження встановлюються для власників та користувачів земельних ділянок на провадження ними господарської діяльності в цих охоронних зонах залежно від визначених внутрішніх зон безпеки охоронних зон або в межах всієї охоронної зони об'єктів магістральних трубопроводів (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 20, ст. 21 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, а також дотримуватися інших обмежень, встановлених нормативно-правовими актами для земель охоронних зон та відповідно до цього Закону.

Власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів зобов'язані дотримуватися особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона: будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі; розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів; будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди; будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів; влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію; розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов'язані з масовим скупченням людей; будувати огорожі для відокремлення земельних ділянок приватної власності, лісових ділянок, садів, виноградників тощо; зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки; висаджувати багаторічні насадження; облаштовувати цвинтарі, скотомогильники; переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів; розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню.

Аналогічні вимоги щодо використання земель в охоронних зонах магістральних трубопроводів регулюються пунктом 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, які затверджені Постановою КМ України, від 16.11.2002 № 1747 і встановлюють умови забезпечення охорони об'єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань внаслідок несанкціонованого доступу, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях.

Як встановлено судом вище, відповідач у відзиві посилається на отримані дозволи Головного управління Держпраці у Київській області від 21.11.2018 № 3302.18.32 та від 28.04.2021 № 280.21.32, контрольну картку Київської міської державної адміністрації від 16.09.2016 № 16080109-Св, Концепцію щодо розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу, лист Лепартаменту містобудування та архітектури від 19.02.2016 № 2467/0/16-2/27-16, висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи від 05.07.2016 № 05.03.02-07/3170, дозвіл Святошинської РДА в м. Києві на викиди забруднюючих речовин від 08.04.2019 № 05.4/6063, висновок експертизи протипожежного стану об'єкту.

Проте, суд зазначає, що вказані дозвільні документи не місять відомостей проведених досліджень і перевірки питань дотримання відповідачем вимог охоронних зон, передбачених Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», а саме положень статті 22 вказаного Закону, а також погодження на розміщення АГЗП від підприємства магістральних газопроводів.

Тобто, вказані вище документи не містять обставин дослідження відповідними державними органами проходження магістрального газопроводу «Київ-Брянськ» та встановленої охоронної зони даного магістрального газопроводу, розмір якої становить 150 метрів з обох боків від осі газопроводу.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача стосовно того, що за адресою розміщення АЗС будь-яких будівельних робіт відповідачем не здійснювалося, а господарська діяльність здійснюється через автомобільний газоправний пункт модульного типу, з огляду на приписи ч. 4 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», якими чітко визначено, що до особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона, зокрема розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідно до змісту позовної заяви позивач звернувся до суду з даним позовом у зв'язку з порушенням відповідачем саме вимог частини 4 статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів».

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовного того, що позовна заява ґрунтується на планах дільниці газопроводу, які не погоджені жодним контролюючим органом, виходячи з наступного.

Як зазначено судом вище, по території Святошинського району міста Києва проходить магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру)-4.5 МПа, розмір охоронної зони з обох боків від осі Газопроводу становить - 150 метрів.

Вказаний газопровід введений в експлуатацію згідно Акту закінченого будівництвом об'єкту від 30.06.1973 затвердженого наказом Мінпромгазу №272-орг від 16.11.1973.

Тобто, магістральний газопровід «Київ-Брянськ» вже введений в експлуатацію, а тому його розташування та будівництво вже було погоджено відповідним органом влади.

При цьому, план дільниці даного газопроводу відображає схематично де саме знаходиться газопровід на мапі місцевості, тому необхідність у погодженні схематичних матеріалів органами виконавчої влади відсутня.

Крім того, позивачем було надано суду Ситуаційний план М1:2000 № 013370-ІВ, виконаний сертифікованим інженером-геодезистом Зателепою І.А, відповідний кваліфікаційний сертифікат та свідоцтво про підвищення кваліфікації наявні у матеріалах справи.

Суд зазначає, що на вказаному плані зображено проходження магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», розмір охоронної зони даного газопроводу, точну відстань від автогазозаправної станції і споруд, розташованих на земельній ділянці до осі газопроводу.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на постанову Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 910/4812/16, оскільки предметом дослідження у вказаній справі була земельна ділянка площею 0,003 га, на проспекті Перемоги (автодорога Київ-Житомир, 14 км) у Святошинському районі міста Києва (обліковий номер земельної ділянки 75:165:005), підставами позову було використання ТОВ «Барс 2000» вказаної земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів, тобто судом у справі № 910/4812/16 не досліджувалося питання, що входять до предмету доказування у даній справі.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», порушення законодавства України про трубопровідний транспорт тягне за собою встановлену законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про трубопровідний транспорт несуть особи, винні, у тому числі, у недотриманні вимог Правил охорони магістральних трубопроводів.

Суд зазначає, що магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) -4.5 Мпа, на якому виявлено порушення охоронної зони проходить по території Святошинського району міста Києва та є об'єктом підвищеної небезпеки.

Так, ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначено, що об'єкт підвищеної небезпеки об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Як вбачається зі змісту ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Окрім того, відповідно до п.п.1.6, 1.7 розділу 1 гл. IV Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 № 11, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 19.04.2010 № 292/17587, магістральний магістральний газопровід «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 - км 14,91, робочий тиск (Ру) -4.5 Мпа ідентифікований, як об'єкт підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 8 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям та забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику.

При цьому, ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначено, що ризик це ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за його межами.

Також, ст. 1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», визначено, що аварійна ситуація на магістральних трубопроводах - це стан об'єктів магістральних трубопроводів, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію.

Позивачем, з метою запобігання порушення охоронних зон публікувались оголошення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 №268 «Про затвердження Порядку повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок», зокрема у виданнях газети «Час Київщини» від 08.01.2016, від 24.03.2017 та від 30.03.2018.

Крім того, позивачем на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 268, на своєму офіційному сайті - https://tsoua.com, було розміщено відомості щодо розташування магістральних газопроводів на території України - https://tsoua.com/gts-infastruktura/roztashuvannia-gazoprovodiv-terytorieu-ukrainy/.

На вказаній веб-сторінці розміщена пам'ятка про охоронні зони магістральних газопроводів та інформація про проходження магістральних газопроводів територіями земельних ділянок по областям України, зокрема територією Київської області.

Окрім того, уздовж газопроводу встановлені інформаційні таблички про проходження газопроводу високого тиску та відстань охоронної зони від осі газопроводу. Зокрема, інформаційні таблички із зазначенням газопроводу та охоронною зоною у 150 м розташовані на земельних ділянках, уздовж газопроводу та біля земельних ділянок громадян.

В той же час, відповідно до п. 12 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1747, Будівельні, ремонтні, земляні, геологорозвідувальні, бурові, підривні гірничі, землечерпальні та поглиблювальні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, у місцях, де магістральні трубопроводи проходять через ріки, водойми та болота, торфорозробка та організація кар'єрів для добування корисних копалин проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю.

Таким чином, суд зазначає, що встановлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" в адміністративних межах Святошинського району міста Києва, в охоронній зоні - на ділянці магістрального газопроводу «Київ-Брянськ», діаметром (ДУ) - 500 мм, ділянка ЛЧ км 0,585 -км 14,91, робочий тиск (Ру) - 4.5 вздовж автодороги Брест-Литовське шосе на 15 км від міста Київ автомобільного газоправного пункту модульного типу АЗС (БАРС) та побутових споруд є порушенням охоронної зони та приписів ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», відповідно до якої заборонено розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів.

Згідно зі ст. 1163 Цивільного кодексу України, фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також, юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

За приписами п. 1 ст. 1164 Цивільного кодексу України, у разі не усунення загрози майну юридичної особи, заінтересована особа має право вимагати: вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози.

Зобов'язання, передбачене ст. 1163 Цивільного кодексу України, спрямоване на виконання превентивної (попереджувальної) функції - запобігання завдання шкоди майну юридичної особи, крім того, протиправність дій відповідача та його вина не є обов'язковими умовами виникнення зобов'язання. Змістом зобов'язання є право позивача вимагати усунення небезпеки та обов'язок відповідача припинити дію/бездіяльність, які викликали небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю.

Виходячи зі змісту норм Закону України «Про нафту і газ» та Закону України «Про трубопровідний транспорт», відносини з транспортування та зберігання природного газу є важливою та невід'ємною складовою нафтогазової галузі України. Належне функціонування нафтогазової галузі України є головною умовою забезпечення енергетичної безпеки України, що й підкреслює загальнодержавне значення галузі та необхідність суворого дотримання законодавства при вирішенні її проблемних питань та захисті її інтересів.

ТОВ «Оператор ГТС України» здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04.03.2015 № 83 та «Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» від 03.11.2010 № 999 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Оператор ГТС України», як суб'єкт господарювання державного сектору економіки та підприємство паливно-енергетичного комплексу, що здійснює діяльність з транспортування природного газу магістральними газопроводами і зберігання природного газу у підземних газосховищах, віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. У свою чергу, під «енергетичною безпекою держави» розуміється здатність держави в особі її органів управління забезпечити кінцевих споживачів природним газом в необхідному обсязі та належної якості у звичайних умовах, а також під час дії дестабілізуючих факторів (надзвичайних ситуацій) внутрішнього чи зовнішнього характеру у межах гарантованого покриття мінімального обсягу найважливіших потреб країни, окремих її районів, міст, селищ чи об'єктів у паливно-енергетичних ресурсах.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що автогазозаправний пункт модульного типу АЗС (БАРС) відповідача розташований в межах охоронної зони всупереч наведеним вище нормам діючого законодавства, суд вважає, що порушені у такий спосіб права позивача слід захистити та зобов'язати відповідача усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом невідкладного знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд, що знаходяться у Святошинському районі міста Києва, на 15 кілометрі Брест-Литовського шосе в охоронній зоні магістрального газопроводу "Київ-Брянськ" визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" (вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 147, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 38744775) усунути загрозу магістральному газопроводу "Київ-Брянськ" шляхом знесення (демонтажу) автозаправної станції та побутових споруд, що знаходяться у Святошинському районі міста Києва, на 15 кілометрі Брест-Литовського шосе в охоронній зоні магістрального газопроводу "Київ-Брянськ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" (вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 147, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 38744775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (проспект Гузара Любомира, буд. 44, м. Київ, 03065, ідентифікаційний код - 42795490) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 21.09.2021.

Суддя Щербаков С.О.

Попередній документ
99859576
Наступний документ
99859578
Інформація про рішення:
№ рішення: 99859577
№ справи: 910/7439/21
Дата рішення: 09.09.2021
Дата публікації: 28.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.02.2022)
Дата надходження: 23.02.2022
Предмет позову: про зобов`язання вчинити дії
Розклад засідань:
10.06.2021 10:40 Господарський суд міста Києва
20.12.2021 12:00 Північний апеляційний господарський суд