ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.09.2021Справа № 910/6639/21
За позовомАкціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»
доПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
простягнення 1 394 187 605,98 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Яковченко Р.Г.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6639/21 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 1 394 187 605,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати отриманої електричної енергії на підставі договору про участь у балансуючому ринку №0424-0413 від 27.05.2019, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 1 311 335 043,65 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 484 635,84 грн., 3% річних у розмірі 11 083 262,34 грн. та інфляційних у розмірі 50 913 200,22 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» задоволено частково, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 61 783 559,69 грн. закрито, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» заборгованість у розмірі 1 195 517 336,70 грн., пеню у розмірі 25 774 517,69 грн., 3% річних у розмірі 24 572 074,16 грн., інфляційні у розмірі 82 418 611,88 грн. та судовий збір у розмірі 792 151,29 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
13.09.2021 через канцелярію суду від представника Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» надійшла заява про вирішення питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2021.
Розглянувши у судовому засіданні 20.09.2021 заяву АТ «ДТЕК Західенерго» про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір №1491-ЗЄ про надання правової допомоги від 01.07.2019, укладений між АТ «ДТЕК Західенерго» та Адвокатським об'єднанням «Перший Радник», додаткову угоду №3 до цього договору від 30.12.2020, додаткову угоду від 22.03.2021 до цього договору, акт наданих послуг від 06.09.2021 за договором про надання правової допомоги №1491-ЗЄ від 01.07.2019 (додаткова угода від 22.03.2021), відповідно до якого загальна сума наданих послуг з урахуванням гонорару адвокатів Дряхлова Є.О. та Лозовицького М.С. складає 1 500 000,00 грн.
В п. 5 та п. 6 додаткової угоди від 22.03.2021 до договору №1491-ЗЄ від 01.07.2019 сторонами погоджено, що оплата за надані послуги проводиться відповідно до кількості годин, витрачених адвокатом/ми на представництво інтересів клієнта та кількості судових засідань, в яких адвокатом/ми прийнято участь, а також з урахуванням гонорару адвоката/ів. Вартість послуг адвоката/ів становить 25 000,00 грн. за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні у справі одного адвоката. Розмір гонорару адвоката/ів зазначається у акті надання послуг та визначається з урахуванням складності справи, часом витраченим адвокатом/ми на виконання відповідних робіт, а також ціною позову та значенням справи для клієнта, в тому числі впливом рішення справи на репутацію клієнта та публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 9 додаткової угоди від 22.03.2021 оплата за надані послуги здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку про неспівмірність та необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим.
Суд не вбачає обґрунтованою, співмірною та розумною витрату суб'єктом професійної діяльності в сфері надання юридичних послуг (професійним адвокатом) 8 годин для аналізу договірної документації, первинних документів, що стосуються оплати за балансуючу електричну енергію, оскільки до позовної заяви додано лише типовий договір про участь у балансуючому ринку, повідомлення про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку та 8 актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
Щодо витрати двома адвокатами 8 годин на вивчення судової практики в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних, а також аналізу поточної практики Верховного Суду, то суд відзначає, що послуги адвоката зі здійснення аналізу, пошуку і вивчення судової практики в аналогічних справах (вивчення нормативної бази, публікацій науковців, коментарів спеціалістів тощо) охоплюються послугою зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.
Крім того, позовна заява не містить посилання на судову практику в інших справах, а відтак перевірити (підтвердити) реальність виконання адвокатами вказаних робіт не вбачається за можливе.
Також суд вважає явно завищеною вартість однієї години послуг адвоката у даній справі у розмірі 25 000,00 грн., а також не вважає належним чином обґрунтованою позивачем необхідність залучення двох адвокатів для надання правової допомоги під час звернення до суду із позовом та розгляду даної справи.
Щодо твердження відповідача про непонесення позивачем жодних витрат на правову допомогу суд відзначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
За таких обставин, приймаючи до уваги предмет спору, кількість судових засідань у цій справі, на яких були присутні представники позивача, надані останніми письмові докази у справі та пояснення, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 50 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; ідентифікаційний код 23269555) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.09.2021.
Суддя В.П. Босий