номер провадження справи 17/100/21
17.09.2021 Справа № 908/2000/21
м. Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2000/21
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта Медікел”, 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 43
до відповідача: фізичної особи-підприємця Карнаух Світлани Євгенівни, АДРЕСА_1
про стягнення 10 274,37 грн.
без повідомлення (без виклику) учасників справи
12.07.21 до господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта Медікел” (далі ТОВ “Дельта Медікел”) надійшла позовна заява за вих. від 01.07.21 № 13-212 про стягнення з фізичної особи-підприємця Карнаух Світлани Євгенівни (надалі ФОП Карнаух С.Є.) 10 274,37 грн. за договором купівлі-продажу від 04.12.20 № 295, а саме: 9 830,00 грн. основної заборгованості, 227,35 грн. пені, 49,91 грн. 3 % річних та 167,11 грн. інфляційних збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2000/21 між суддями, 12.07.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 19.07.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2000/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, представником позивача копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримано 26.07.21.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2000/21 в порядку визначеному ГПК України надіслано судом за належною адресою фізичної особи-підприємця Карнаух Світлани Євгенівни (відповідача), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (69007, м. Запоріжжя, вул. Кутузова, буд. 65).
З огляду на неповернення підприємством поштового зв'язку на адресу суду повідомлення про вручення та/або повідомлення про невручення ухвали про відкриття провадження у справі № 908/2000/21 відповідачу, судом через офіційний сайт підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" здійснено відстеження пересилання такого поштового відправлення за № 6900120090502 адресованого ФОП Карнаух Світлані Євгенівні за адресою АДРЕСА_1 (прийнято підприємством поштового зв'язку до пересилання 21.07.21) та долучено до матеріалів справи відповідний витяг з офіційного сайту підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", який містить інформацію про отримання адресатом вказаного поштового відправлення 02.09.21.
Таким чином, з урахуванням викладеного та положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі, слід вважати врученою відповідачу 02.09.21.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Аналогічний строк подання відзиву визначено відповідачу судом в ухвалі від 19.07.21 про відкриття провадження у цій справі.
Однак, відповідач відзиву на позовну заяву у строк визначений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою від 19.07.21 про відкриття провадження у справі № 908/2000/21 до суду не надав (надіслав). Будь-які клопотання чи заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на адресу суду також від відповідача не надходили.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 116 та ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 17.09.21 включно.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/2000/21 за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд
04.12.20 між товариством з обмеженою відповідальністю “Дельта Медікел” (далі Продавець) та фізичною особою-підприємцем Карнаух Світланою Євгенівною (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 295 (далі договір), за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, інші фармацевтичні товари (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов даного договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних, які у розумінні статті 266 Господарського кодексу України, сторони вважають відповідною специфікацією.
У п. 2.1. договору зазначено, що сума цього Договору визначається як вартість всього товару, поставленого протягом терміну дії Договору, згідно підписаних Сторонами видаткових накладних.
Відповідно до п. 2.2. договору, ціна Товару визначається згідно прайс-листа Продавця та зазначається у видаткових накладних.
Оплата товару за даним Договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 3.8. договору, моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін. (…).
Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент поставки товару та підписання видаткових накладних (п.3.11. договору).
Згідно із п. 7.1. договору, даний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.22, а в фінансовому відношенні-до повного виконання зобов'язань з оплати товару. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити дію даного Договору, то останній вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.
Крім того, сторонами до вказаного договору 04.12.20 укладено Додаткові угоди № 1, № 2 та № 3, а 26.04.21 - Додаткову угоду № 4.
Так, додатковою угодою № 2 до договору сторони, зокрема, дійшли згоди про те, що приймання товару за договором буде здійснюватись представниками Покупця на підставі Генеральної довіреності (п.1).
Як свідчать матеріали цієї справи, ТОВ “Дельта Медікел” на виконання умов договору від 04.12.20 № 295 поставлено (передано) ФОП Карнаух С.Є. товар на загальну суму 10 820,80 грн., що підтверджується видатковими накладними від 17.12.20 № ДМТ01077372 на суму 1 904,35 грн., від 28.12.20 № ДМТ01122996 на суму 737,60 грн., від 28.12.20 № ДМТ01122995 на суму 253,99 грн., від 21.01.21 № ДМТ00036041 на суму 584,65 грн., від 21.01.21 № ДМТ00036-40 на суму 138,66 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122940 на суму 168,34 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122941 на суму 612,00 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122939 на суму 1284,36 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122938 на суму 2 225,63 грн., від 16.04.21 № ДМТ00407907 на суму 1 344,96 грн. та від 27.04.21 № ДМТ00456221 на суму 1 566,26 грн., які підписані уповноваженими представниками відповідача на підставі відповідної генеральної довіреності від 04.12.20 за №№ 1, 2 та засвідчені відтиском печатки ФОП Карнаух С.Є.
Згідно із доводами позивача наведеними у позовній заяві, відповідач своєчасного та повного розрахунку за товар поставлений позивачем не здійснив, внаслідок чого за ним станом на 01.07.21 рахується заборгованість у розмірі 9 830,00 грн.
Неповна та несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості за поставлений товар стала підставою звернення позивача до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Предметом спору у справі є вимоги ТОВ “Дельта Медікел” про стягнення з ФОП Карнаух С.Є. 9 830,00 грн. основної заборгованості за договором купівлі-продажу від 04.12.20 № 295, а також 227,35 грн. пені, 49,91 грн. 3 % річних та 167,11 грн. інфляційних збитків за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань.
Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновок суду.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (ч.2 ст. 509 ЦК України), зокрема, договорів та інших правочинів (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплено у ч. 1 ст. 193 ГК України.
Приписами ч. 2 ст. 193 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Спірні правовідносини сторін, які є предметом спору по даній справі, виникли на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.20 № 295.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 2.3. договору визначено, що оплата кожної поставленої партії товару здійснюється Покупцем в наступні строки: відстрочення платежу 60 (шістдесят) календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 60-й календарний день з дати поставки). Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено факту поставки відповідачу товару за договором від 04.12.20 № 295 за вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 10 820,80 грн.
Разом з тим, відповідач у строк обумовлений п. 2.3 до договору від 04.12.20 № 295 зобов'язання щодо оплати кожної поставленої партії товару за видатковими накладними від 17.12.20 № ДМТ01077372 на суму 1 904,35 грн. (несплачена сума за видатковою накладною 913,55 грн.), від 28.12.20 № ДМТ01122996 на суму 737,60 грн., від 28.12.20 № ДМТ01122995 на суму 253,99 грн., від 21.01.21 № ДМТ00036041 на суму 584,65 грн., від 21.01.21 № ДМТ00036-40 на суму 138,66 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122940 на суму 168,34 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122941 на суму 612,00 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122939 на суму 1 284,36 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122938 на суму 2 225,63 грн., від 16.04.21 № ДМТ00407907 на суму 1 344,96 грн., від 27.04.21 № ДМТ00456221 на суму 1 566,26 грн. належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 9 830,00 грн.
Факт наявності основного боргу у розмірі 9 830,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками справи суду не повідомлено та не надано.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 04.12.20 № 295 щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за товар поставлений за вищенаведеними видатковими накладними.
Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 830,00 грн. основного боргу задовольняється судом.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 227,35 грн. пені, 49,91 грн. 3 % річних та 167,11 грн. інфляційних збитків за порушення грошових зобов'язань по здійсненню розрахунків за наведеними в тексті цього рішення видатковими накладними. Докладний розрахунок пені та інших нарахувань додано до позовної заяви (Додаток №1 до позовної заяви).
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
З огляду на викладене, враховуючи простроченням відповідачем оплати товару, періоди початку виникнення прострочення оплати товару за видатковими накладними в межах заявлених позовних вимог, здійснивши перевірку розрахунку позивача по 3 % річних за загальний період з 19.02.21 по 01.07.21 (за допомогою ІПС «Законодавство»), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 49,64 грн. 3 % річних, з яких:
- 9,99 грн. 3 % річних нараховані за період з 19.02.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 913,55 грн. (за видатковою накладною від 17.12.20 № ДМТ01077372 на суму 1904,35 грн.);
- 9,86 грн. 3 % річних нараховані за період з 03.03.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 991,59 грн. (за видатковими накладними від 28.12.20 № ДМТ01122996 на суму 737,60 грн. та від 28.12.20 № ДМТ01122995 на суму 253,99 грн.);
- 5,83 грн. 3 % річних нараховані за період з 26.03.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 723,31 грн. (за видатковими накладними від 21.01.21 № ДМТ00036041 на суму 584,65 грн. та від 21.01.21 № ДМТ00036-40 на суму 138,66 грн.);
- 22,52 грн. 3 % річних нараховані: за період з 21.04.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 3 678,33 грн. (за видатковими накладними від 16.02.21 № ДМТ00122940 на суму 168,34 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122939 на суму 1 284,36 грн. та від 16.02.21 № ДМТ00122938 на суму 2 225,63 грн.); за період з 17.06.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 612,00 грн. (за видатковою накладною від 16.02.21 № ДМТ00122941 на суму 612,00 грн.);
- 1,44 грн. 3 % річних нараховані за період з 19.06.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 1 344,96 грн. (за видатковою накладною від 16.04.21 № ДМТ00407907 на суму 1 344,96 грн.).
В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних судом відхилено через безпідставність.
Щодо розрахунку інфляційних збитків, то судом враховано, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Ураховуючи викладене, перевіривши розрахунок інфляційних збитків виконаний позивачем за загальний період з 19.02.21 по 01.07.21, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу нарахування інфляційних, та зазначеного позивачем максимального розміру таких нарахувань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 99,96 грн. інфляційних збитків, а саме:
- 15,53 грн. інфляційних за період з березня по червень 2021 року за прострочення оплати товару у загальній сумі 913,55 грн. (за видатковою накладною від 17.12.20 № ДМТ01077372 на суму 1 904,35 грн.);
- 16,86 грн. інфляційних за період з березня по червень 2021 року за прострочення оплати товару у загальній сумі 991,59 грн. (за видатковими накладними від 28.12.20 № ДМТ01122996 на суму 737,60 грн. та від 28.12.20 № ДМТ01122995 на суму 253,99 грн.);
- 12,30 грн. інфляційних за період з квітня по червень 2021 року за прострочення оплати товару у загальній сумі 723,31 грн. (за видатковими накладними від 21.01.21 № ДМТ00036041 на суму 584,65 грн. та від 21.01.21 № ДМТ00036-40 на суму 138,66 грн.);
- 55,27 грн. інфляційних за період з травня по червень 2021 року за прострочення оплати товару у загальній сумі 3 678,33 грн. (за видатковими накладними від 16.02.21 № ДМТ00122940 на суму 168,34 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122939 на суму 1 284,36 грн. та від 16.02.21 № ДМТ00122938 на суму 2 225,63 грн.
У зв'язку із чим, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 99,96 грн. інфляційних збитків. В іншій частині вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків судом визнаються такими, що заявлені безпідставно.
Щодо заявленої до стягнення суми пені у розмірі 227,35 грн. за загальний період з 19.02.21 по 01.07.21.
Відповідно до п. 4.2. договору, в разі порушення строків оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.
Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 19.02.21 по 01.07.21 за допомогою ІПС «Законодавство», враховуючи дату початку виникнення прострочення оплати товару за кожною видатковою накладною окремо, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 214,68 грн. пені, з якої:
- 42,92 грн. пені нарахованої за період з 19.02.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 913,55 грн. (за видатковою накладною від 17.12.20 № ДМТ01077372);
- 42,68 грн. пені нарахованої за період з 03.03.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 991,59 грн. (за видатковими накладними від 28.12.20 № ДМТ01122996 на суму 737,60 грн. та від 28.12.20 № ДМТ01122995 на суму 253,99 грн.);
- 25,25 грн. пені нарахованої за період з 26.03.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 723,31 грн. (за видатковими накладними від 21.01.21 № ДМТ00036041 на суму 584,65 грн. та від 21.01.21 № ДМТ00036-40 на суму 138,66 грн.);
- 94,33 грн. пені нарахованої за період з 21.04.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 3 678,33 грн. (за видатковими накладними від 16.02.21 № ДМТ00122940 на суму 168,34 грн., від 16.02.21 № ДМТ00122939 на суму 1 284,36 грн. та від 16.02.21 № ДМТ00122938 на суму 2 225,63 грн.);
- 3,27 грн. пені нарахованої за період з 17.06.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 612,00 грн. (за видатковою накладною від 16.02.21 № ДМТ00122941 на суму 612,00 грн.);
- 6,23 грн. пені нарахованої за період з 19.06.21 по 01.07.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 1344,96 грн. (за видатковою накладною від 16.04.21 № ДМТ00407907 на суму 1 344,96 грн.).
Як наслідок судом задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 214,68 грн. пені. В іншій частині вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.
З підстав викладених вище, позовні вимоги ТОВ “Дельта Медікел” до ФОП Карнаух С.Є., які є предметом спору у цій справі судом задоволено частково.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору пропорційної до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 252,31 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, ч. 9 ст. 165, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Карнаух Світлани Євгенівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта Медікел” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 43, код ЄДРПОУ 39448817) - 9 830 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 68 коп. пені, 49 (сорок дев'ять) грн. 64 коп. 3 % річних, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп. інфляційних збитків та 2 252 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 31 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.
Повне рішення складено 23.09.2021.
Суддя В.Л. Корсун