Справа № 357/4897/20
2/357/4223/21
24 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, подану представниками Ковальською Ю.І. та Іченською О.Р., про відвід судді,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/4897/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
23.09.2021 року на адресу суду надійшла заява від Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, подана представниками Ковальською Ю.І. та Іченською О.Р., про відвід судді Цуранова А.Ю. від розгляду вказаної справи.
В обґрунтування заяви зазначено, що суддя Цуранов А.Ю. не може брати участь у розгляді цієї справи, оскільки є упередженим та буде розглядати справу зацікавленим в тому, щоб вирішити спір на користь ОСОБА_1 , оскільки вже розглядав подібні справи за її участю та приймав рішення в її інтересах. Вказують, що ОСОБА_1 не була призначена на посаду після звільнення і не мала права видавати будь-які накази від імені юридичної особи через відсутність поновлених трудових відносин. Заявники вважають, що такі рішення судді прийняті з порушенням процесуального закону, що може впливати на неупередженість та об'єктивність судді при розгляді справи № 357/4897/20.
Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
Згідно з частиною 2 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
З матеріалів справи вбачається наступне.
25.11.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі головуючого судді Кошеля Б.І. по справі № 357/4897/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, частково задоволено позов, визнано неправомірним та скасовано наказ Відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області від 23.04.2020 року № 16-к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено останню на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсацію за заподіяну моральну шкоду та судовий збір.
09.02.2021 року постановою Київського апеляційного суду вказане рішення залишено без змін, додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2021 року здійснено розподіл судових витрат у справі.
27.07.2021 року постановою Верховного Суду скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.11.2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 09.02.2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23.02.2021 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
27.08.2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
31.08.2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання 30.09.2021 року о 15:30 год. в порядку спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання про відвід, суд виходить з наступного.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Верховний Суд у своїх рішеннях вважає відвід «завідомо безпідставним», якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто коли підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді (ухвала від 29.05.2018 року у справі № 910/14716/17, ухвала від 18.12.2018 року у справі № 910/2968/18).
Так, представники відповідача підставою для відводу судді Цуранова А.Ю. від розгляду справи № 357/4897/20 вказують сумніви в неупередженості судді, в зв'язку з тим, що він приймав рішення у справах за участю ОСОБА_1 , в її інтересах.
Отже, в даному випадку вбачається незгода сторони з процесуальними рішення судді у інших справах.
Враховуючи вищевикладене та перевіривши викладені у заяві про відвід судді доводи, суд вважає про відсутність об'єктивно обґрунтованих обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність передачі даного питання іншому судді, який не входить до складу суду, що врегульовано частиною 3 статті 40 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 37, 39, 40, 41, 260-261, 353 ЦПК України, суд
Заяву Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, подану представниками Ковальською Ю.І. та Іченською О.Р., про відвід судді - визнати необґрунтованою.
У визначеному ст. 33 ЦПК України порядку передати заяву Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. Ю. Цуранов