вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 6/356/27/21
Справа № 356/381/21
23.09.2021Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Голік Г.К.,
з участю секретаря Бейгул Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Березань цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про заміну сторони виконавчого напису у виконавчому провадженні, -
До Березанського міського суду Київської області надійшла зазначена заява, в якій заявник просить замінити вибулого стягувача ТОВ «ФК «Женева» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні № 62835098 яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Клименка Романа Васильовича та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 16.07.2020 №12567 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2161/4017DCLRG1РТ в загальній сумі 20280,16грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце слухання спави.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За загальним правилом, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадовихосіб),вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. (ч.2 ст. 446 ЦПК України).
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено ,що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Отже виконання виконавчого документу, а саме, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження державного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
З огляду на вищевикладене, процесуальні питання щодо виконання виконавчого напису нотаріуса мають вирішуватись судом за місцем виконання відповідного рішення, тобто за місцем проживання (місцезнаходження) боржника або за місцезнаходженням його майна.
Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 зауважив, що «Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Відповідно до адресної довідки ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрований в м.Березань Київської області (а.с.54)
Як вбачається із матеріалів заяви боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: - АДРЕСА_1 , тобто у даному випадку виконавчі дії з виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиняються за адресою: - АДРЕСА_1 , що не належить до юрисдикції Березанського міського суду Київської області.
Відповідно до інформації про виконавче провадження, вбачається, що 18.08.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , місце проживання боржника: АДРЕСА_2 ./а.с.21/
Таким чином, враховуючи, що адреса місцезнаходження боржника - АДРЕСА_1 , то дана справа не підсудна Березанському міському суду Київської області.
При цьому, в матеріалах заяви відсутні будь-які інші постанови приватного виконавця із зазначенням органів і установ, їх адреси у м.Березань Київської області, що унеможливлює належне визначення судом питання про те, чи вчиняються відповідні виконавчі дії на території саме м.Березань Київської області, тобто чи знаходяться відповідні органи або установи, та чи наявне майно (грошові кошти) боржника, відносно якого приватним виконавцем можливо вчинити виконавчі дії.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 446 ЦПК України, суд вважає за можливе передати дану справу за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області за місцем виконання виконавчого напису (місцем знаходження боржника).
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі поданняскарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Слід також зауважити, що в силу ст. 378 ЦПК України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з ч. 3 ст.31ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами про підсудність, відповідно до ст. 32 ЦПК України, не допускаються.
Враховуючи викладене, підстави для розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, Березанським міським судом Київської відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Васильківського міськрайонного суду Київської області ( вул.Шевченка,8 м.Васильків Київська область 08606)
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» ч. 2 ст. 446, ст.ст.31,260,353 ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи № 356/381/21 (провадження № 6/356/27/21)за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про заміну сторони виконавчого напису у виконавчому провадженні - передати за підсудністю на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області( вул.Шевченка,8 м.Васильків Київська область 08606)
Передачу справи на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя: Г. К. Голік