Справа № 354/587/18
Провадження № 2/354/109/21
23 вересня 2021 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.,
за участю секретаря судового засідання Кулик В.Р.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Мельника С.Г.
представника відповідача адвоката Марчака Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,-
У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.
У відповідності до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №134 від 03 серпня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2020 року у зв'язку із закінченням повноважень попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) вказана справа передана у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено у ній підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.
В ході розгляду справи по суті, 23 вересня 2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Ваврійчук Т.Л. В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що у процесі судового розгляду 24 червня 2021 року головуюча суддя повідомила учасників судового процесу про те, що не порушуватиме права відповідачки на материнство та народження дитини від іншого чоловіка та не вбачає підстав для задоволення позову про визнання шлюбу недійсним. У зв'язку із цим суд взагалі не розглядав питання народження дитини від іншого чоловіка відповідачкою, що перебувала у шлюбі та мала статус дружини позивача, а розглядалось лише питання підготовки та проведення весілля, що не є основним у даній справі. Позивач зазначив, що він вважає, що суддя не має законних підстав для упередженого висновку щодо кінцевого вирішення поданого ним позову на користь відповідачки. На думку позивача, зазначені дії судді свідчать про її зацікавленість у результаті розгляду справи на користь відповідачки, а тому в силу вимог п.3 ч.1 ст.36 ЦПК України є підставою для відводу судді, оскільки існують обставинb, які вказують на те, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подану заяву про відвід судді підтримав та просить її задовольнити з мотивів наведених у ній.
Представник позивача адвокат Мельник С.Г. у судовому засіданні подану позивачем заяву про відвід судді підтримав та просить її задовольнити.
Представник відповідача адвокат Марчак Ю.І. у судовому засіданні вказав, що заява ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає до задоволення та подана позивачем з метою затягування строків розгляду справи, яка триває на протязі трьох років.
При вирішенні заяви про відвід суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36,37 ЦПК України.
У відповідності до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу-ч.2 ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляду справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
У відповідності до ч.2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У відповідності до положень ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
З огляду на те, що на день розгляду заяви про відвід судді у Яремчанському міському суді Івано-Франківської області здійснюють правосуддя двоє суддів, тому заява про відвід розглядається суддею Ваврійчук Т.Л., у провадженні якої перебуває вищевказана цивільна справа.
Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Положення ст.ст.36,37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу(самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.
Позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які б свідчили про те, що головуюча суддя у справі прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та викликали реальний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів. Вказана заява подана позивачем в ході судового розгляду справи по суті, при цьому зі змісту заяви слідує, що про наявність обставин, які є підставою для відводу позивач дізнався в ході судового засідання у справі, яке відбулось 24 червня 2021 року, проте всупереч вимог ч.3 ст.39 ЦПК України зазначена заява подана ОСОБА_1 із пропуском законодавчо визначеного строку, встановленого для заявлення відводів на стадії судового розгляду справи без наведення будь-яких підстав для обґрунтування причин пропуску вказаного строку.
При цьому суд звертає увагу на те, що незгода із процесуальним рішенням судді, зокрема з ухвалою суду про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення батьківства також не може слугувати підставою для відводу судді.
Із врахуванням вищенаведеного, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що позивачем пропущено визначений ч.3 ст.39 ЦПК України строк на подання заяви про відвід та не наведено підстав, передбачених ст.ст. 36,37 ЦПК України для відводу судді, суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви про відвід судді слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36-40, 41, 258-261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним -відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук