Справа № 352/1104/20
Провадження № 2/352/160/21
21 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.
з участю секретаря Іващенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав, -
Позивачка 15.06.2020 р. звернулась в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі, в якому народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб з відповідачем розірвано на підставі рішення Тсменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2017 р., малолітня дитина залишена проживати з нею. З часу розірвання шлюбу відповідач усунувся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не спілкується з нею, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не цікавиться її вихованням, навчанням, не проявляє щодо неї батьківської турботи і піклування, не надає матеріальної допомоги. Просила позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої дочки, та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у поданій суду заяві її представник- адвокат Недоходюк І.В. позов підтримав, просив його задоволити та розглянути справу в їх відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що у шлюбі сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Тсменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.12.2017 р., малолітня дитина залишена проживати з матір'ю.
Згідно довідки директора Чорнолізької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 05.03.2020 р. №17 учениця ОСОБА_3 навчається у першому класі, вихованням та навчанням дочки займається мама, батько її вихованням не займається, у школі жодного разу не був (а.с.13).
Відповідно до висновку № 10-20/02-20 від 11.12.2020 р. комісія з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 (а.с.46).
Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: не спілкується з нею, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не цікавиться її навчанням у школі, не проявляє щодо неї батьківської турботи і піклування, не надає їй матеріального утримання.
Таким чином, відповідачем, який усунувся від виконання обов'язків щодо виховання та розвитку своєї дочки, порушено право останньої на належне батьківське виховання.
При вирішенні спору суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ст.18 Конвеції батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності з вимогами ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину.
Статею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом; дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї; дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій; дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Згідно вимог ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності з вимогами п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З огляду на встановлені судом обставини, на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, які підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, що визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми у їх сукупності; з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, - суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову щодо позбавлення відповідача батьківських прав, який підлягає до задоволення.
З урахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача слід стягнути у користь позивачки 840,80 грн. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 18, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., ст. 150, 152, 155, 164 ч.1 п.2 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 1 від 10 травня 2019 року виконкому Чорнолізької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп . судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Третя особа: орган опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області, м. Тисмениця, вул. Галицька, 17, Тисменицького району Івано-Франківської області.
Повне судове рішення складено 24.09.2021 р.
Суддя Р.Р.Струтинський