Рішення від 24.09.2021 по справі 904/6855/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6855/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем", м. Дніпро

про стягнення 36 826, 27 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем" (далі - Відповідач) про стягнення 36 826,27 грн., з яких 13 396,87 грн. - збитки, 23 429, 40 грн. - штраф.

Заявлені вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 02.08.2021 року відкрито провадження у справі № 904/6855/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №4930016289827.

З огляду на приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується на наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 року між Позивачем (Покупцем) та Відповідачем (Постачальником) укладено договір поставки та установки вентиляції № 10/12/19 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору поставити та передати у власність Покупцеві товари та послуги (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент, кількість і ціна Товару, що поставляється за цим Договором, відображаються сторонами в Специфікації. У погоджену Сторонами ціну Товару входять усі витрати, що несе Постачальник при поставці Товару.

Ціни на товари, що поставляються, встановлюються в національній валюті України і вказують в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Зміна ціни будь-якого Товару без попереднього письмового погодження Сторонами, не допускається (п. 10.1. Договору).

Пунктом 10.4. Договору сторони погодили, що Покупець проводить 100% передоплату Постачальнику за поставлений Товар, а також Покупець зобов'язаний оплатити за монтаж на умовах відстрочення платежу, протягом 15 календарних днів з моменту отримання атака виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставленого рахунку, якщо інше не погоджене в Специфікації.

Специфікацією № 1 до Договору сторони погодили характеристики та номенклатуру товару, його кількість, ціну та загальну вартість з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Відповідач поставив Позивачу товар, а Позивач в свою чергу сплатив за отриманий товар 140 576, 39 грн. в тому числі 20% ПДВ - 23 429,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4528 від 23.03.2020 року (а.с.34).

Отже, у Покупця виникло право на податковий кредит у сумі 23 429,40 грн.

Як зазначає Позивач, в порушення вимог податкового законодавства, Відповідачем не було виконано обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, складаних за результатами вказаної вище операції.

ТОВ "Стиль Д" зверталось до ТОВ "Консалт Сістем" із вимогою №2832-ЮД від 19.03.2021 року про відшкодування збитків у зв'язку із порушенням відповідачем свого обов'язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення ТОВ "Стиль Д" права на податковий кредит на суму 23 429,40 грн.

29.04.2021 року Позивач направив на адресу Відповідача лист № 2984-10Д про зарахування зустрічних однорідних вимог, на суму 10 32,53 грн., у зв'язку з чим сума збитків від порушення відповідачем свого обов'язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення Позивача права на податковий кредит, зменшилися на суму зустрічного зобов'язання та складає 13 396, 87 грн., стягнення яких Позивач вимагає в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної” (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 20013. статті 2001 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (п. 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з п. 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до абз.14 та 15 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 21 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, в порушення ст.201 Податкового кодексу України Відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем на загальну суму 140 576,39 грн., що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплачених у складі вартості робіт (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту в розмірі 23 429, 40 грн., тобто позивач поніс збитки.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

На підтвердження факту відсутності реєстрації податкової накладної відповідачем на суму ПДВ 23 429, 40 грн., позивачем надано суду копію квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.35), згідно якої, реєстрація відповідної податкової накладеної зупинена.

Суд вбачає наявність у спірних правовідносинах всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, що обґрунтовується наступним.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих не резидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно вимог ст.198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Положення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Згідно приписів абзацу 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Тобто, сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання обов'язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації є його збитками.

Враховуючи вищевикладене, наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ 23 429,40 грн. до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками у розмірі 23 429, 40 грн.

Отже, сума збитків, з урахування проведеного за заявою Позивача взаємозаліку, складає - 13 396,87 грн.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Таким чином, позовна вимога Позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 13 396, 87 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 23 429,40 грн.

Пунктом 11.2. Договору сторони погодили, що у випадку не реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у законодавчо встановлені строки, Постачальник зобов'язується оплатити Покупцю штраф у розмірі ПДВ/податкового кредиту за відповідною податковою накладною.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (п. 1 ст. 218 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Зі змісту ст.ст. 3, 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов'язанням виконавця є обов'язок виконати роботи (надати послуги), а зобов'язанням замовника - обов'язок оплатити вартість цих робіт (послуг). Штрафні санкції, відповідно до ст.ст. 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов'язань.

Суд зазначає, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 02.05.18 у справі №908/3565/16.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 23 429, 40 грн. слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 13 396, 87 грн., решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Сістем" (49024, м. Дніпро, вул. Швидкісна, 32, код ЄДРПОУ 40823819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (49100, м. Дніпро, бульвар Слави, 7К, код ЄДРПОУ 32014082) 13 396, 87 грн. збитків, 825, 79 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.09.2021

Суддя О.В. Ліпинський

Попередній документ
99858616
Наступний документ
99858618
Інформація про рішення:
№ рішення: 99858617
№ справи: 904/6855/21
Дата рішення: 24.09.2021
Дата публікації: 27.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (02.08.2021)
Дата надходження: 29.07.2021
Предмет позову: стягнення 36 826, 27 грн.