Справа № 350/317/16-ц
Номер п6/350/43/2021ровадження 6/350/43/2021
23 вересня 2021 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про зміну сторони у справі, -
До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області поступила заява товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі за текстом - ТзОВ "Вердикт Капітал"), в якій заявник просив замінити стягувача з публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у справі № 350/317/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630028690.
Заява обґрунтована тим, що 07.02.2017 Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення по справі № 350/317/16-ц про стягнення з боржника (відповідача), яким є: ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 630028690.
28.01.2019 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1АБ/ВЕСТА відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 630028690.
29.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 29-01/19/2,відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», яке набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 630028690.
Представник заявника в судове засідання не прибув, однак безпосередньо у заяві про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, просив її розгляд здійснити без його участі.
Представник первісного стягувача - ПАТ "Альфа-Банк", а також боржник ОСОБА_1 в судове засідання також не прибули, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких письмових пояснень, клопотань та заяв щодо процесуальних питань від них до суду не надходило.
Суд, виходячи з положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», зазначає, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у відсутності учасників справи, які повідомлені про її розгляд.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши обґрунтування заяви та письмові матеріали справи в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення заяви з таких підстав.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, в тому числі Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.
Судом встановлено, що заочним рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 було ухвалено рішення по справі № 350/317/16-ц про стягнення з відповідача (боржника) - ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 630028690 та судових витрат (а.с. 7-9).
28.01.2019 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1АБ/ВЕСТА відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 630028690 (а.с. 29-39).
29.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 29-01/19/2, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», яке набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 630028690 (а.с. 10-24).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як визначено ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Відповідно до ч.1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до висновку Верховного суду України, викладеного в постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13, заміна сторони виконавчого провадження відбувається на будь-якій стадії судового процесу тоді як виконавче провадження - його завершальна стадія.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Якщо виконавче провадження не відкрито це не є підставою для відмови у задоволені заяви про заміну сторони стягувана, оскільки після набрання законної сили змінився стягувач і не замінивши такого стягувача відсутні законні підстави для ініціювання відкриття виконавчого провадження в порядку Закону України «Про виконавче провадження", дана позиція викладена в ухвалі ВССУ від 01.06.2016 по справі № 359/10201/15-ц, провадження № 6-3390св16.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для заміни вибулого стягувача на його правонаступника, при цьому, заміна сторони ніяким чином не порушує прав та обов'язків інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 11, 512, 514 Цивільного кодексу України, статтями 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 55, 260, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про зміну сторони у справі - задовольнити.
Замінити стягувача у справі № 350/317/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до відповідача - ОСОБА_1 , з публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з часу отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.М.Бейко