13.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1287/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Коссович А.О., наказ №1798-к від 19.05.2021, представник;
представник відповідача в судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021, ухвалене суддею Манько Г.В., повний текст якого складений 08.07.2021, у справі №904/1287/21
за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
до Фізичної особи-підприємця Павленко Ірини Григорівни, м. Дніпро
про стягнення 24794 грн. 74 коп.,
Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) про стягнення з Фізичної особи - підприємця Павленко Ірини Григорівни (далі - Відповідач) заборгованості з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД у сумі 20 157 грн. 07 коп., суми 740 грн. 16 коп. (3% річних та пеня), заборгованість за надані послуги з охорони приміщення, водопостачання, газопостачання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 27.04.2018 №02/2018 у сумі 4 622 грн. 85 коп., та суму 181 грн. 62 коп. (3% річних та пеня). Судові витрати просить стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання з оплати орендної плати, у зв'язку з чим наявна основна заборгованість у розмірі 19 879,30 грн. за період з червня по грудень 2020 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/1287/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павленко Ірини Григорівни на користь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість за послуги охорони 4 622 грн. 85 коп., пеню 146 грн. 28 коп., 3% річних 35 грн. 34 коп., судовий збір 439 грн. 86 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду у відмовленій частині, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування обставин справи, просить рішення суду від 01.07.2021 скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати в сумі 20157,07 грн та 740,16 грн пені та 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не був врахований той факт, що згідно договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у певному відсотковому співвідношенні, який складає: 50 % - до державного бюджету та 50% - Балансоутримувачу.
У пункті 3.6 Наказу передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у певному відсотковому співвідношенні, щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду; за який здійснюється платіж.
Отже, сторона Позивача є суб'єктом орендних відносин, оскільки являється балансоутримувачем. Тому, згідно договору оренди Відповідач повинен сплачувати орендну плату у розмірі 50%.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, справу №904/1287/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2021 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Дарміна М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/1287/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.09.2021.
10.09.2021 розпорядженням в.о. керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1287/21 у зв'язку з відпусткою судді Орєшкіної Е.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021, справу №904/1287/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г., якою справу прийнято до свого провадження.
Відповідач правом, передбаченим ст. 42 ГПК України, не скористалися, в судове засідання, призначене на 13.09.2021, не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений судом апеляційної інстанції належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.
В судовому засіданні 13.09.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
01.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Відповідачем укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6547-ОД (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення (реєстровий номер 34984907-2- ЖХНДШЮ0003 (надалі - Майно) загальною площею 75,5 кв. м., розміщене за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, на першому поверсі шестиповерхової адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - балансоутримувач, Позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 14.09.2017 і становить за незалежною оцінкою 826 985, 00 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи. (п 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.
Умовами п. 3.12 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Згідно п. 5.3 Договору Орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.
Орендар зобов'язується забезпечити постійний доступ працівників Орендодавця та Балансоутримувача до орендованих приміщень для необхідного огляду та контролю за його використанням та виконанням умов договору (п. 5.5 Договору).
Відповідно до п. 5.9 Договору Орендар зобов'язується на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти.
Пунктом 5.10 Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору зобов'язаний повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю. Або самостійно укласти договори на постачання комунальних послуг (п. 5.11 Договору).
01.02.2018 РВ Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та відповідачем підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна- площею 75,5 кв.м, що знаходяться на балансі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за адресою м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 21-А.
Також відповідачем підписано розрахунок орендної плати до договору оренди.
27.04.2018 між Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області та фізичною особою - підприємцем підписано договір №02/2018 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна на надання комунальних послуг орендарю (далі орендар).
Відповідно до п. 1.1 Договору Орендар відшкодовує Балансоутримувачу витрати за послуги теплопостачання, водопостачання та охорони приміщення.
Згідно п. 1.2 Договору Орендар користується нерухомим майном - частиною нежитлового приміщення на 1-му поверсі 6-ти поверхової будівлі, що перебуває на балансі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, загальною площею 75,5 кв.м, яке розміщене за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що відшкодування витрат Орендарем за комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання) та охорону приміщення здійснюється відповідно до фактичних витрат Балансоутримувача, плановий розрахунок, яких визначено у Додатках № 1, 2, 3 до договору, що є невід'єною частиною Договору, шляхом щомісячного безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача. Перерахування здійснювати на підставі оформлених належним чином рахунків, актів виконаних робіт у 10-ти денний термін з моменту їх отримання Орендарем від Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Умовами п. 2.3 Договору визначено, що відшкодуванню витрат підлягає весь період строкового користування Орендарем частиною приміщення від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення Балансоугримувачу по акту приймання-передачі Майна.
У разі, якщо відшкодування витрат здійснено несвоєчасно або не в повному розмірі, до Орендаря застосовуються штрафні санкції у розмірі 0,5% від простроченої до суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуються штрафні, санкції (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 3.2., 3.2.3 Договору орендар зобов'язується: своєчасно та у повному обсязі здійснювати відшкодування витрат балансоутримувачу за надані комунальні послуги теплопостачання, водопостачання та охорони приміщення.
Відповідно до п. 3.2., 3.2.5 Договору орендар зобов'язується: відшкодувати в установленому порядку усі збитки від пошкодження і, які сталися; з вини Орендаря або осіб, які з ним працюють.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повних розрахунків з Орендодавцем; Відповідно до ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме: з 01.02.2018 (п. 6.1 Договору).
Позивачем та відповідачем укладено додаток №1, яким погоджено плановий розрахунок сум відшкодування ФОП Павленко послуг з водопостачання.
Також сторонами договору про відшкодування витрат погоджено плановий розрахунок сум відшкодування послуг з охорони приміщення, що передбачено додатком №2.
Згідно додатку №3 до вказаного Договору сторонами погоджено плановий розрахунок сум відшкодування послуг з теплопостачання.
Листом від 04.02.2021 №121-64/346 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати заборгованості в розмірі 24 502 грн. 15 коп.
Згідно вищезазначеного договору про відшкодування витрат на час розгляду справи за Фізичною особою-підприємцем Павленко Іриною Григорівною обліковується заборгованість зі сплати послуг з охорони приміщення у сумі 4 622 грн. 85 коп.
Також встановлено, що у зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було передано відповідні повноваження Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро), тобто позивачу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції виходив із того, що учасниками справи не надано доказів щодо зміни орендодавця за Договором оренди з Регіонального відділення фонду державного майна України на Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Приймаючи до уваги, що Позивач, у розумінні приписів 759 Цивільного кодексу України не є наймодавцем та наймачем, тобто не є стороною договору оренди нерухомого майна, у нього відсутнє цивільне право, передбачене ст. 16 Цивільного кодексу України, на звернення до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД у сумі 20 157 грн. 07 коп., суми 740 грн. 16 коп. (3% річних та пеня). Вказаним цивільним правом наділений орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони приміщення, водопостачання, газопостачання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 27.04.2018 №02/2018, господарський суд виходив з того, що згідно вищезазначеного договору про відшкодування витрат на час розгляду справи за Фізичною особою-підприємцем Павленко Іриною Григорівною обліковується заборгованість зі сплати послуг з охорони приміщення у сумі 4 622 грн. 85 коп.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати та нарахованих на цю заборгованість акцесорних зобов'язань зі сплати інфляційних та річних процентів.
Оскільки рішення суду в частині стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю від 27.04.2018 №02/2018 не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Відповідно до частини 1 статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Укладений між сторонами договір від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД за своєю правовою природою є договором оренди.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Враховуючи те, що предметом Договору оренди є державне майно, правове регулювання такого договору здійснюється з урахуванням Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, укладений між сторонами договір діяв з 01.02.2018 (дата укладення договору оренди та підписання сторонами Акту приймання-передачі нежитлового приміщення) до 31.12.2020 та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3, 4, 5).
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (стаття 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
За частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Пунктом 3.1 договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2017р. 4349 грн. 72 коп.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.3 Договору).
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за якій здійснюється платіж:
- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 2 174,86 грн.;
- 50% - балансоутримувачу у розмірі 2 174,86 грн.; щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії Договору.
Згідно п. 3.8 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області передати Відповідачу в користування об'єкт нерухомості за актом приймання-передачі відповідає обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за використання об'єкта оренди протягом дії Договору.
04.01.2021 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та Відповідачем складено акт приймання-передачі майна до договору оренди індивідуального визначення (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6547-ОД від 01.02.2018, відповідно до якого Орендар передав, а Балансоутримувач (Позивач) прийняв майно із строкового користування.
Відтак, нарахування орендної плати за період з червня по грудень 2020 року є правомірним.
Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 3.6 договору оренди, орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії Договору.
Таким чином, строк внесення орендної плати за період з червня по грудень 2020 року у розмірі 19 879,30 грн. є таким, що настав.
Доказів погашення спірної заборгованості Відповідач не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь позивача орендної плати за період з червня по грудень 2020 року у розмірі 19 879,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду проте, що Позивач, у розумінні приписів 759 Цивільного кодексу України не є наймодавцем та наймачем, тобто не є стороною договору оренди нерухомого майна, у нього відсутнє цивільне право, передбачене ст. 16 Цивільного кодексу України, на звернення до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди, з огляду на наступне.
За п.п. «а» ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).
Пунктом 4, частиною 1, статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" передбачено, що Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна:
- виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що перебувають у державній власності;
- здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.
Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", суб'єктами орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.
Наказом Фонду державного майна України № 1329 від 09.08.2007 "Про внесення змін до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності" затверджено типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.
У пункті 3.6 Наказу передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у певному відсотковому співвідношенні, щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду; за який здійснюється платіж.
Як вже зазначалося, пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за якій здійснюється платіж, зокрема, 50% - балансоутримувачу у розмірі 2 174,86 грн.
Крім того, за текстом вказаного Договору його узгоджено з Позивачем.
Більш того, повернення орендованого майна з оренди мало місце саме Позивачеві.
Отже, сторона Позивача є суб'єктом орендних правовідносин, оскільки є балансоутримувачем державного орендованого майна; частину орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати саме Позивачеві.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Згідно п. 3.8 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Частиною 2 статті 625 ЦК України установлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 15.01.2021 по 12.04.2021 у сумі 143,78 грн. та пеня на підставі п. 3.8 Договору за період прострочки з 15.01.2021 по 12.04.2021 у сумі 596,38 грн.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правова природа 3% річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
На підставі викладеного, враховуючи розрахунок Позивача (межі зазначеного ним періоду), положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, колегія суддів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування 3% річних та пені прийшла до висновку, що правильності розрахунку Позивача, через що з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню три відсотки річних за період прострочки з 15.01.2021 по 12.04.2021 у сумі 143,78 грн. та пеня на підставі п. 3.8 Договору за період прострочки з 15.01.2021 по 12.04.2021 у сумі 596,38 грн., нарахованих у відповідності із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 3.8 Договору, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача мало місце.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слід задовольнити. Рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати, пені та відсотків річних слід скасувати та у хвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД, пені та трьох відсотків річних - задовольнити.
Зважаючи на задоволення позовної заяви та апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені у зв'язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/1287/21 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/1287/21 скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД в розмірі 20 157,07 грн., а також в частині відмови у стягненні 740 грн.16 коп. (3% річних та пені) та змінити в частині судового збору.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД, пені та трьох відсотків річних - задовольнити.
Сягнути з Фізичної особи-підприємця Павленко Ірини Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21 А, ідентифікаційний код 43314918) заборгованості з орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2018 №12/02-6574-ОД в сумі 19 879 грн. 30 коп., пеню в розмірі 596 грн. 38 коп., 3% річних в розмірі 143 грн. 78 коп., судовий збір 2270 грн. 00 коп.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/1287/21 - залишити без змін.
Сягнути з Фізичної особи-підприємця Павленко Ірини Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21 А, ідентифікаційний код 43314918) 3405,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.09.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік