20.09.2021 Справа № 904/5795/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: Захарчук К.О., посвідчення №002117 від 09.04.2021, адвокат
від відповідача: Майтак І.В., посвідчення №1685 від 23.11.2018, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20 (суддя Крижний О.М.; повне рішення складено 12.03.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво", м.Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво", м.Дніпро
про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №82 від 28.01.2020
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення основного боргу у сумі 649999,99 грн., 3% річних у сумі 6037,00 грн. і пені у сумі 24148,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за договором поставки №82 від 28.01.2020.
Зі своєї сторони Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" подало до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" зустрічний позов із вимогами про стягнення штрафу у сумі 389999,94 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом вказав, що відповідачем за зустрічним позовом були порушені узгоджений у договорі строк поставки товару та зобов'язання з поставки товару належної якості, а також строк заміни товару неналежної якості.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" пеню у розмірі 23442,62 грн., 3% річних у розмірі 5860,66 грн.
У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №82 від 28.01.2020 - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" штраф у розмірі 29303,28 грн.
У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
Проведено зустрічне зарахування стягнутих сум, в результаті чого з жодної сторони на користь іншої сторони грошові кошти стягненню не підлягають.
Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво".
Судові витрати, понесені Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат", покладено на Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".
Означене рішення вмотивоване тим, що вимоги ТОВ "Торгівельна компанія "Оланво" про сплату за товар неналежної якості, від якого відмовився покупець, не підлягають задоволенню, а вимоги ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" про сплату неустойки, що була нарахована у зв'язку з простроченням продавцем строків поставки та у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, є правомірними, але наявні підстави для зменшення розміру таких санкцій.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ТК "Оланво" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20; задовольнити первісний позов ТОВ "ТК "Оланво" до ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та стягнути основний борг у розмірі 649999,99 грн., 3% річних у розмірі 6037,00 грн., пеню у розмірі 24148,00 грн.; відмовити у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" до ТОВ "ТК "Оланво" щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 389999,94 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі та порушено норми матеріального і процесуального права.
Позивач за первісним позовом зазначає, що суд при прийнятті рішення спирався на лист-повідомленні відповідача від 13.11.2020 про розірвання договору поставки в односторонньому порядку, проте не дослідив лист позивача №03/11/1-20 від 03.11.2020 про зупинення постачальником договірних взаємовідносин з покупцем до повної оплати покупцем поставленого товару, у зв'язку з чим ТОВ "ТК "Оланво" не здійснювалося оплатне і безоплатне технічне обслуговування.
Позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем за первісним позовом порушено процедуру прийняття товару, видаткова накладна не підписана покупцем, тобто товар не прийнятий за документами.
Позивач за первісним позовом посилається на недотримання під час приймання товару пунктів 13, 14, 16, 17, 19, 22, 23, 29, 30 Інструкції №П-7. Відповідач за первісним позовом протягом 20 днів з дня отримання поставленого товару, а саме 15.06.2020, встановив наявність дефектів товару, однак не склав під час прийняття товару Акт дефектів товару, а в порушення вимог Інструкції №П-7 відразу склав Акт прихованих недоліків.
Приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача чи його заступником компетентними особами, які несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.
Скаржник наголошує на тому, що наявність недоліків товару, на які посилається відповідач не свідчить про постачання саме неякісного товару, оскільки такі недоліки утворились через деякий час після здійснення поставки, і можливо через дії третіх осіб. Покупцем не надано жодного доказу щодо поставки неякісних двигунів. Доказів проведення досліджень поставлених двигунів для встановлення причин виникнення дефектів особами, які мають відповідні знання в галузі предмета досліджень, матеріали справи не містять.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідач за первісним позовом вказує, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не надання судом оцінки кожному аргументу позивача та детальної відповіді на нього не може свідчити про необґрунтованість прийнятого ним рішення.
Відповідач за первісним позовом вважає, що надані позивачем лист №03/11/1-20 від 03.11.2020 і службова записка №53-02/3364 від 30.10.2020 не впливають на обґрунтованість прийнятого рішення.
З огляду на положення ст. 594 Цивільного кодексу України, зупинення позивачем передання товару на підставі положень ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України є лише видом забезпечення виконання зобов'язання (притримання), а не повним зупиненням договірних взаємовідносин.
Пунктом 6.2. договору також передбачено право позивача лише на зупинення поставки товару у випадку прострочення оплати попередньо поставленого товару, а не право на припинення договірних відносин.
З огляду на не виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань в частині поставки якісного товару, тривале (майже чотири місяця) ігнорування виклику представника позивача за первісним позовом для встановлення причин повторної появи аналогічних дефектів в роботі двигунів, не усунення недоліків в даному товарі або його заміни та враховуючи неможливість використання товару, відповідач за первісним позовом й скористався правом, передбаченим п. 6.4. договору і ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України на розірвання договору в односторонньому порядку.
Також відповідач за первісним позовом зазначає, що наполягаючи на порушенні відповідачем порядку приймання товару, позивач ігнорує той факт, що його представник без заперечень підписав двосторонній акт про виявлені приховані недоліки від 15.06.2020, а 08.07.2020 позивачем виконувались роботи по усуненню недоліків в товарі. Зазначений факт, а також повторна поява аналогічних дефектів в товарі, свідчать про поставку позивачем саме неякісного товару. Не дотримання відповідачем чіткого порядку приймання товару не відміняє факту поставки позивачем неякісного товару та неможливість його використання відповідачем.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Чус О.В.) поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.06.2021 о 12:00 год.
У судовому засіданні 07.06.2021 оголошувалась перерва до 05.07.2021 о 12:30 год.
За розпорядженням керівника апарату суду від 05.07.2021, враховуючи звільнення рішенням ВРП №1406/0/15-21 від 17.06.2021 судді Широбокової Л.П. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5795/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 колегію суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20 до свого провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 за клопотанням представника апелянта відкладено апеляційний розгляд справи на 19.07.2021 о 11:00 год.
19.07.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.09.2021 о 12:00 год.
За розпорядженням керівника апарату суду від 20.09.2021, у зв'язку із звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5795/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 означеним складом суду прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20 до свого провадження.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 20.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Між Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" (Постачальник) укладено договір поставки №82 від 28.01.2020, за яким Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар, у порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Найменування, асортимент, кількість, комплектність товару обумовлюється сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).
Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до покупця у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (пункт 1.3 договору).
Пунктами 3.1., 3.2 договору обумовлено, що базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010) і закріплюються в Специфікаціях. Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в Специфікації.
Відповідно до пункту 4.2 договору загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідністю зі специфікацією до даного договору. Орієнтовна вартість даного договору, на момент його укладення, становить 649999,99 грн. у тому числі ПДВ 108333,33 грн.
Пунктом 4.4. договору встановлено, що оплата вартості здійснюється в порядку й у строки, передбачені специфікацією.
Згідно пункту 5.1 договору приймання товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 №П-6 у діючій редакції. Приймання товару по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1996 №П-7 у діючій редакції.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що повернення постачальнику товару, в якому виявлені приховані недоліки, здійснюється покупцем на підставі відповідних висновків, зазначених в акті про виявлення прихованих недоліків та оформлюється вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11). Вимога складається у двох примірниках, перший з яких залишається у покупця, а другий направляється разом із товаром, в якому виявлені приховані недоліки. Доставка товару, в якому виявлені приховані недоліки, здійснюється за рахунок постачальника.
При поставці неякісного (некомплектного) товару, що підтверджується відповідним актом, постачальник оформлює коригувальну видаткову накладну та розрахунок-коригування до податкової накладної (п.5.5 договору).
Згідно з пунктом10.1. даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020.
З підписаної 28.01.2020 сторонами Специфікації №1 до договору вбачається, що поставці підлягав дизельний двигун F 6L 914 відновлений у стандартній комплектації без навісного обладнання (Дизельний двигун Deutz F6L914(79KW) стандартної комплектації без навісного обладнання) у кількості 2 шт. на суму 649 999,99 грн. з ПДВ.
В пунктах 2-5 Специфікації сторони погодили:
- товар поставляється на умовах: DDP - склад Покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс-2010);
- вантажоодержувач: ПАТ "Кривбасзалізрудком";
- строк поставки товару: протягом 60 календарних днів з моменту укладення договору;
- порядок оплати товару: протягом 15 календарних днів по факту поставки партії товару та за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, складних в електронній формі з дотриманням вимог податкового законодавства України, за фактично поставлений товар (Постачальник обов'язково зазначає в податковій накладній код УКТ ЗЕД товару), засвідчених належним чином копій вантажних митних декларацій;
Листом №53-15/229 від 13.02.2020 покупець звернувся до постачальника із заявкою про поставку вищезазначеного товару відповідно до умов договору.
26.03.2020 за вих №265 на адресу постачальника покупець направив лист, в якому нагадав про направлення заявки на товар, строк поставки якого складає 60 календарних днів, тобто до 14.04.2020. Строк поставки двигуна покупець просив повідомити письмово.
Постачальник виконання своїх обов'язків з поставки товару підтверджує копією видаткової накладної №137 від 01.06.2020, яка була направлена покупцю 02.06.2020 експрес накладною №59000519332352 ТОВ "Нова пошта", та отримана покупцем 03.06.2020
На оплату поставленого товару постачальником було виставлено рахунок №189 від 01.06.2020 на суму 649 999,99 грн. і зареєстровано податкову накладну №4 від 01.06.2020.
15.06.2020 сторонами договору були складені двосторонні акти про виявлені приховані недоліки продукції (товарів) №1 і №2, відповідно до яких було оглянуто та виявлено наступні приховані недоліки у продукції (ТМЦ/обладнання):
- "при запуску присутні явні ознаки нестабільної роботи двигуна (плаваючі оберти), слабка потужність, при відпусканні трубок високого тиску (особливо 1 та 6 циліндра) робота двигуна вирівнюється, оберти перестають плавати, ручний підкачуючий насос працює нестабільно";
- "з випускного колектора вилітає дизельне пальне та явні ознаки не роботи одного циліндра, при перевірці на стенді виявлено не справну форсунку шостого циліндру, присутній їдкий дим не згорівшого пального, відсутня потужність двигуна, ручний підкачуючий насос працює не стабільно".
За висновком комісії: для приведення основних параметрів дизельного двигуна F 6L 914 зав. №G1903054G17 в робочий стан необхідно виконати налаштування паливної системи двигуна (паливного насосу високого тиску та форсунок) в умовах постачальника - ТОВ "ТК Оланво".
Згідно сервісного звіту №006692 постачальником виконано налаштування паливної системи двигуна 08.07.2020.
Через електронну пошту постачальником направлено покупцю лист №2068 від 17.07.2020, в якому повідомлено, що відповідно до складених двосторонніх актів про виявлені приховані недоліки продукції 08.07.2020 сервісним механіком ТОВ "ТК "Оланво" проведено монтаж паливних форсунок та паливних насосів високого тиску після їхнього налаштування, проведено регулювання паливного насосу для усунення нестійких обертів ДВЗ F 6L 914 зав. №G1903054G17, про що складено відповідний звіт №006692, який підписано заступником головного механіка з ІТ ПАТ "Кривбасзалізрудком". З урахуванням викладеного ТОВ "ТК "Оланво" просило прийняти і провести оплату за продукцію згідно рахунку №189 від 01.06.2020 у відповідності до договору№82 від 28.01.2020 і Специфікації.
17.07.2020 ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" був складений попередній акт про виявлені приховані недоліки, в якому після виконаних робіт механіком ТОВ "ТК "Оланво" у роботі двигуна було встановлено наступне: "При роботі двигуна на холостих ходу обороти двигуна плавають (різко набирає-скидає), після запуску і прогріву двигуна в вихлопних газах присутні частинки сажі, течія дизельного мастила з під патрубка масляного радіатора в кількості = 150 мл за 20 хв".
За висновками комісії дизельні двигуни F 6L 914 зав. №G1903053G17, F 6L 914 зав. №G1903054G17 підлягають огляду та усунення несправностей в умовах постачальника ТОВ "ТК "Оланво".
У попередньому акті про виявлені приховані недоліки, складеному ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" 20.07.2020, було зафіксовано наступне: "При роботі двигуна на холостих ходу обороти двигуна плавають (різко набирає-скидає), з під кришок клапанів просочування дизельного мастила".
24.07.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5002906520835 покупцем на адресу постачальника направлено повідомлення №53-15/БЗ-660 від 22.07.2020 про виклик уповноваженого представника ТОВ "ТК "Оланво" для участі у складанні двостороннього акту про виявлені приховані недоліки продукції. Повідомлення отримано постачальником 03.08.2020, про що свідчить підпис.
З метою досудового врегулювання спору покупцем на адресу постачальника була направлена вимога №53-02/2284 від 27.07.2020.У зв'язку з порушенням постачальником договірних зобов'язань, покупець вимагав в семиденний строк з моменту одержання даної вимоги перерахувати суму штрафних санкцій -259999,96 грн.
Вимога отримана постачальником 12.08.2020, що підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №5002906508363.
У відповідь листом №04/09/1-20 від 04.09.2020 постачальник відмовився сплатити нараховані покупцем штрафні санкції та звернувся з проханням протягом 5 днів з дня отримання цієї претензії здійснити дії з оплати поставленого товару та штрафні санкції за прострочення оплати в сумі 671369,85 грн.
Отримання претензії 07.09.2020 покупцем підтверджується підписом його представника у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №4900502294097.
28.10.2020 Постачальник листом №2089 звернувся до покупця з проханням у зв'язку з повторним виявленням прихованих недоліків для обговорення виявлених зауважень та вирішення виниклих проблем, дозволити представникам ТОВ "ТК "Оланво" доступ 02.11.2020 до об'єкту і території, на якій перебувають дизельні двигуни.
02.11.2020, оскільки у представників ТОВ "ТК "Оланво" були відсутні довіреності на підписання двосторонніх актів про виявленні приховані недоліки, відповідні акти складені не були.
Своїм листом №03/11/1-20 від 03.11.2020 ТОВ "ТК "Оланво" повідомило ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з посиланням на норму ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України про зупинення постачальником договірних взаємовідносин з покупцем до повної оплати покупцем поставленого товару.
Зі своєї сторони ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (покупець) листом №53-02/3509 від 13.11.2020 направило ТОВ "ТК "Оланво" (постачальнику) повідомлення про розірвання договору поставки №82 від 28.01.2020 (Специфікації №1 до договору) у зв'язку з невиконанням постачальником зобов'язань з поставки якісного товару у строки, передбачені Специфікацією до договору, та вимагав негайно здійснити вивезення не прийнятих відновлених дизельних двигунів, які з моменту направлення даного повідомлення приймаються ПАТ "Кривбасзалізрудком" на тимчасове зберігання.
Такі обставини спричинили виникненню спору між сторонами, у якому постачальник, оскільки покупцем оплата за поставлений товар проведена не була, звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів з позовом до покупця про сплату заборгованості за поставлений товар, а покупець, звертаючись із зустрічною позовною заявою, вказав на порушення зі сторони постачальника своїх договірних зобов'язань щодо строків поставки та якості товару, вимагав сплати штрафних санкцій, передбачених договором.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору поставки товару.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічне визначення договору поставки містить і стаття 712 Цивільного кодексу України.
За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Так частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина перша статті 664 Цивільного кодексу України).
За вимогами частин першої, другої, четвертої статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
За вимогами частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Обов'язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Частинами другою, сьомою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Відповідно до пункту 6.3. договору Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.
Пунктом 2 Специфікації до укладеного договору визначено поставку товару на умовах DDP - склад покупця м. Кривий Ріг (Інкотермс-2010). Поставка повинна була відбутись протягом 60 календарних днів з моменту укладення договору по 27.03.2020.
За твердженнями постачальника фактичною датою підписання договору і Специфікації №1 є 13.02.2020. Цей факт підтверджується заявкою покупця від 13.02.2020, в якій міститься прохання здійснити поставку у квітні 2020, листом №265 від 26.03.2020, в якому покупець зазначає про погоджений строк поставки по 13.04.2020 та подальшим листуванням сторін.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що датою поставки товару слід вважати 03.06.2020, оскільки дані з веб-сайту Нова Пошта підтверджують отримання покупцем товару за експрес-накладною №59000519332352 від 02.06.2020 саме в цю дату.
При цьому не підписання покупцем зі своєї сторони відповідної накладної не спростовує сам факт вручення йому зазначеного товару перевізником, а отже його отримання покупцем.
Відтак судом першої інстанції правильно встановлено, що товар був поставлений постачальником з порушенням визначеного у Специфікації строку.
Щодо прийняття цього товару покупцем, то за приписами частини першої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Колегія суддів зазначає, що умови договору в пункті 2.1. передбачають, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам на даний вид товару й підтверджуватися сертифікатом якості виробника товару. Найменування державних стандартів і технічних умов, інші вимоги, яким повинна відповідати якість товару, вказуються в Специфікації.
За пунктом 6.1. договору Постачальник зобов'язався, зокрема забезпечувати Покупця високоякісним і конкурентоздатним товаром.
Покупець має право, зокрема:
- вимагати від Постачальника поставки якісного і конкурентоздатного товару в кількості та у строки передбачені специфікаціями до даного договору;
- під час приймання товару по кількості або якості залучати сторонніх спеціалістів.
Таким чином, обов'язком постачальника за укладеним договором є поставка якісного товару, яка б дозволяла його використання в подальшому у господарській діяльності покупця.
При цьому, з договору вбачається, що сторони погодили здійснення приймання товару по якості відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 N П-7 (надалі Інструкція П-7).
Ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товарами (пункт 1 Інструкції П-7).
Приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні (пункт 14 Інструкції П-7).
Підпунктом а) пункту 6 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції за якістю і комплектності при міжміських поставках проводиться на складі одержувача - не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем.
За пунктом 13 Інструкції П-7 приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.
Колегія суддів погоджується з позивачем за первісним позовом, що приймання товару відбувалося з порушенням умов договору, без дотримання порядку, визначеного Інструкцією П-7, оскільки відповідний акт про приймання продукції по якості та кількості або акт про виявлені дефекти у встановлені строки під час приймання продукції покупцем складений не був.
Так факт недотримання визначеного договором порядку отримання товару підтверджується і копією службової записки начальника юридичного відділу ПАТ "Кривбасзалізрудком" №53-02/3364 від 30.10.2020. Службова записка містить посилання, зокрема на те, що жодних актів про прийняття товару за якістю та чи за кількістю до юридичного відділу не надходило.
Разом з цим колегія суддів враховує, що в пунктах 5.2., 5.3. договору передбачено, що у випадку виявлення дефектів (у тому числі неявних та/або прихованих недоліків у процесі експлуатації під час дії гарантійного строку) або нестачі товару покупець зобов'язаний протягом одного робочого дня від дня виявлення дефектів або нестачі направити письмовий виклик представникові постачальника для участі в прийманні товару. Представник постачальника зобов'язаний з'явитися протягом трьох робочих днів від дати одержання виклику. При неявці представника постачальника у строк, зазначений у п. 5.2 договору, або одержання повідомлення постачальника про неявку свого представника, покупець складає акт про виявлені недоліки у товарі самостійно, комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
Згідно частини шостої пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки.
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Якщо для участі в складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду (частини 1-4 пункту 9 Інструкції П-7).
Як встановлено судом, за змістом складених 15.06.2020 двосторонніх актів про виявлені приховані недоліки продукції (товарів) матеріалами справи підтверджено, що, недоліки були виявлені не під час першого огляду і прийому товару, а вже під час запуску двигунів, тобто їх випробування, а тому такі недоліки є прихованими.
Матеріалами справи підтверджується, що після проведення постачальником монтажу паливних форсунок та паливних насосів високого тиску, про що складено відповідний звіт 08.07.2020, покупцем було проведено запуск поставлених дизельних двигунів, під час якого знову були виявлені несправності.
Виявлені недоліки покупець зафіксував у попередніх актах про виявлені приховані недоліки від 17.07.2020 і від 20.07.2020.
Враховуючи умови пунктів 5.2., 5.3. договору і положень Інструкції П-7 постачальник за повідомленням покупця від 22.07.2020 №53-15/Б3-660 (яке відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5002906520835 отримано 03.08.2020) направив своїх представників з порушенням строку та без відповідних довіреностей або посвідчень на укладання та підписання відповідних актів, що вбачається з листа №2089 від 28.10.2020.
Виявлені покупцем повторно недоліки постачальником не заперечені і не усунуті, оскільки постачальник вважав зупиненими свої зобов'язання за договором через несплату покупцем за цей товар, про що повідомив останнього у своєму листі №03/11/1-20 від 03.11.2020.
Між тим частиною 5 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку застосування постачальником зазначеної вище норми цивільного законодавства у якості підстави для невиконання своїх гарантійних зобов'язань щодо усунення недоліків поставленого товару є неправильним.
Розглядаючи обсяг відповідальності кожної із сторін за допущені порушення умов договору, колегія суддів виходить із того, що виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства (частина третя статті 14 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.1. договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з даного договору, сторона несе відповідальність встановлену даним договором і чинним законодавством України.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частинами першою, другою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Так щодо відповідальності відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), як Покупця, слід врахувати, що за приписами частини першої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до частини другої статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Аналогічні права надані покупцю в пункті 6.4. укладеного договору поставки. Покупець має право :
- при поставці товару неналежної якості чи неналежної кількості, або поставки некомплектного товару вимагати від Постачальника усунення недоліків товару, його заміни, доукомплектування та допоставки;
- розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку порушення Постачальником зобов'язань установлених даним договором, повідомивши Постачальника про розірвання договору в письмовій формі за 5 календарних днів до моменту розірвання. При цьому Покупець не несе відповідальності за понесені Постачальником збитки.
З огляду на встановлені обставини справи, зобов'язання позивача за первісним позовом з поставки товару не можливо визнати повністю виконаними, оскільки поставлений товар не відповідає умовам договору, що не заперечує сам позивач.
Відтак судом встановлено, що враховуючи невиконання постачальником своїх зобов'язань, передбачених пунктом 7.4. договору, на підставі пункту 6.4. договору та приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, якими передбачені підстави для розірвання договору, покупець правомірно повідомив про одностороннє розірвання договору в частині поставки товару за Специфікацією №1 від 28.01.2020 до договору поставки та необхідність вивезення постачальником не прийнятих дизельних двигунів.
Вказане розірвання, як правильно вказав суд першої інстанції та не заперечує відповідач за первісним позовом, не є розірванням договору, а є лише відмовою від договору в частині поставки товару за Специфікацією №1.
Таким чином, судом апеляційної інстанції визнаються правильним висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимогах по стягненню основної заборгованості у сумі 649999,99 грн.
В той же час колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту отримання товару та до моменту, коли у покупця виникло право на часткову відмову від договору у зв'язку з виявленими прихованими недоліками товару, зі сторони покупця мало місце прострочення виконання його грошових зобов'язань щодо строків оплати такого товару.
Статтею 615 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Тобто, відмова покупця від отримання товару не звільняє його від відповідальності за прострочку оплати такого товару, яка виникла не по причині претензій щодо недоліків товару.
За пунктом 7.6. договору у випадку порушення Покупцем строків розрахунків за договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем з 16.06.2020 по 06.10.2020 нараховано 6037,00 грн. - 3% річних і 24148,00 грн. пені.
Судом встановлено, що відрахування строку оплати здійснюється з 03.06.2020, а останнім днем оплати товару було 18.06.2020.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який визнавши, що до повідомлення покупцем про відмову від Специфікації №1 до договору обов'язок оплати існував та правильно визначивши період прострочення - з 19.06.2020 по 06.10.2020, після перерахування правильно встановив, що стягненню підлягають 3% річних у сумі 5860,66 грн. і 23442,62 грн. пені.
Стосовно посилання позивача на не дослідження судом першої інстанції листа №03/11/1-20 від 03.11.2020, яким він повідомляє відповідача про зупинення будь-яких з ним договірних взаємовідносин за укладеним договором до повної оплати поставленого товару, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що постачальник за умовами договору зобов'язаний поставити вісокоякісний і конкурентоздатний товар. Позивач за первісним позовом не спростував докази відповідача про поставку неякісного товару, а тому несплата відповідачем за товар, який не може вважатися повною мірою поставленим, не надає позивачеві права порушувати договірні зобов'язання по усуненню недоліків поставленого товару.
Щодо відповідальності позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), як продавця, то за умовами пункту 7.2. договору за порушення погоджених строків поставки Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від суми Специфікації, при виконанні зобов'язань за якою відбулося таке порушення.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку поставки товару неналежної якості Постачальник сплачує Покупцеві штраф у розмірі 20% від суми Специфікації, при виконанні зобов'язань за якою відбулося таке порушення.
За пунктом 7.4. договору товар неналежної якості, кількості або некомплектності Постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити, допоставити або доукомплектувати протягом 15 календарних днів з моменту складання акту в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору. При порушенні зазначеного строку Постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості товару, який підлягає заміні.
У зв'язку з неналежним виконанням постачальником зобов'язань за Специфікацією №1 від 28.01.2020 до договору поставки №82 від 28.01.2020, покупцем заявлені зустрічні позовні вимоги про стягнення штрафів:
- за порушення погоджених строків поставки у сумі 129999,98 грн.;
- за поставку товару неналежної якості у сумі 129999,98 грн.;
- за порушення строків заміни товару неналежної якості у сумі 129999,98 грн.
Загальна сума штрафних санкцій склала 389999,94 грн.
В спростування доводів порушення строку, відповідач за первісним позовом посилався на всесвітній спалах пандемії COVID-19 та запровадження карантину, який Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-ІХ було включено до переліку форс-мажорних обставин, визначених у статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Положеннями статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Те, що карантин був віднесений до переліку форс-мажорних обставин, не означає автоматичне звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності. Вони мають довести, що порушення зобов'язання (умов договору) сталося внаслідок запроваджених обмежень.
При чому, укладений договір повинен містити наявність домовленостей сторін з питань форс-мажорних обставин (перелік обставин, строки, порядок повідомлення, наслідки тощо), своєчасно та належним чином повідомити іншу сторону про виникнення обставин форс-мажору, підготувати необхідні докази впливу заборон на неможливість виконання конкретного обов'язку та звернутись із заявою до Торгово-промислової палати України за отриманням сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Форс-мажорні обставини засвідчуються за кожним окремо зобов'язанням (договором, окремим податковим, іншим зобов'язанням чи обов'язком), і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для конкретного обов'язку лежить саме на заявникові.
Видання сертифікату ТПП можливе лише за встановлення нею причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором і невиконанням суб'єктом господарювання договірних зобов'язань.
Сторона договору може бути звільнена від відповідальності у випадку введення карантину Кабінетом Міністрів України через коронавірус COVID-19, у випадку доведення: наявності обставин непереборної сили; їхнього надзвичайного характеру, неможливості попередити за даних умов завдання шкоди, причинного зв'язку між обставинами та неможливістю виконання зобов'язання.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що в даному випадку на виконання пункту 8.2. договору постачальник не надав покупцю письмове підтвердження компетентного органу, встановленого законодавством України, про настання даних обставин. Недотримання зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини.
Судом обґрунтовано також враховано, що відповідачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів того, що даний товар також поставлений йому виробником із затримкою через введений карантин та жодних доказів того, що саме дані обставини перешкоджали вчасній поставці.
Інших доводів в спростування порушення строку поставки товару, в тому числі і в апеляційній скарзі, постачальник не наводить.
Підтверджені також і обставини поставки товару неналежної якості, які зафіксовані двосторонніми актами про виявлені приховані недоліки від 15.06.2020 та наступними актами від 17.07.2020 та від 20.02.2020, що були складені покупцем.
Відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) в частині нарахування штрафів в сумі 129999,98 грн. за порушення строку поставки товару і в сумі 129999,98 грн. за поставку товару неналежної якості правильно визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.
Правильним є рішення місцевого господарського суду й в частині відмови у стягненні штрафу за порушення строків заміни товару неналежної якості, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено необхідність заміни поставленого товару.
Так висновки актів про виявлені приховані недоліки вимоги щодо заміни товару не містять, а в подальшому зі своєї сторони покупець відмовився від договору в частині поставки означеного товару.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що загальний розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню становить 259999,98 грн.
При цьому, суд першої інстанції вважав за необхідне за своєю ініціативою зменшити розмір штрафу, посилаючись на те, що нарахований штраф у розмірі 259999,98 грн. складає майже 40% вартості поставленого товару та є явно неспіврозмірним з вартістю товару; загальну ситуацію в Україні і світі, що існувала на момент виконання зобов'язань за договором; перше усунення постачальником недоліків товару та допущення порушень зобов'язань обох сторін.
Зменшення судом штрафних санкцій за зустрічним позовом не є предметом оскарження зі сторони позивача за первісним позовом (відповідача за первісним позовом).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення як позовних вимог за первісним позовом, так і за зустрічним позовом.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 15304,50грн. на оплату судового збору, понесені позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5795/20 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 24.09.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя О.В. Чус