08.09.2021 Справа № 908/838/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: Джумурат В.М. адвокат, довіреність №б/н від 22.03.2021
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 (суддя Горохов І.С.; рішення ухвалене без виклику (повідомлення) представників учасників процесу, повний текст рішення складено 10.06.2021)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс", м.Київ
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам", м.Київ в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам", Запорізька область, м.Енергодар
про стягнення коштів
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.05.2021) про стягнення з відповідача заборгованості за договором №912/11-121-01-19-08712 від 18.10.2019 у розмірі 630771,59 грн., з яких: 500496,30 грн. основної заборгованості, 33711,32 грн. - 3% річних, 96563,97 грн. - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №912/11-121-01-19-08712 від 18.10.2019 щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 850496,30 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" суму основного боргу в розмірі 500496,30 грн., 3% річних у розмірі 33516,99 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 96564,00 грн., судовий збір у розмірі 9458,66 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 194,33 грн. відмовлено.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору №12/11-121-01-19-08712 від 18.10.2019 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
При здійсненні перевірки розрахунку позивача 3% річних господарським судом встановлено те, що позивачем допущено арифметичну помилку при його виконанні, у зв'язку з чим суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення 3% річних за загальний період з 04.02.2020 по 27.04.2021 в сумі 33516,99 грн., у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 194,33 грн. - суд відмовив.
Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат за період березень 2020 року - березень 2021 року в сумі 96 563,97 грн., господарський суд, здійснивши перевірку його розрахунку, дійшов висновку, що його виконано правильно, у зв'язку з чим задовольнив вказані позовні вимоги у зазначеній сумі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ДП "НАЕК "Енергоатоам" в особі ВП "Запорізька АЕС") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 33516,99 грн., інфляційних витрат в розмірі 96564,00 грн. та 9458,66 грн. судового збору; ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних інфляційних витрат і судового збору.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апелянт посилається на те, що строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг в розмірі суми ПДВ в договорі не встановлений, окремо вимога щодо сплати частини вартості наданих послуг в розмірі суми ПДВ на адресу відповідача не надходила.
За доводами апелянта позивачем не дотриманий досудовий порядок врегулювання спору, передбачений п. 9.2. договору, що також підтверджує факт не направлення на адресу відповідача вимоги про сплату вартості наданих послуг в розмірі суми ПДВ.
Апелянт вважає, що позивачем не виконано господарських зобов'язань за договором в частині направлення на електронну адресу відповідача зареєстрованої податкової накладної, чим порушено п. 4.2. договору, внаслідок чого строк оплати вартості наданих послуг в розмірі ПДВ не настав.
На думку скаржника, між сторонами існують господарські відносини, відповідно до яких, сторони, укладаючи договір, досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, щодо строків і порядку оплати наданих послуг, відповідно, неправильно визначивши строки оплати наданих послуг і частини вартості наданих послуг в розмірі ПДВ, господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" господарського зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг в розмірі ПДВ, що в свою чергу, спричинило неправомірне нарахування 3% річних і інфляційних втрат.
Скаржник не погоджується з розрахунком позивача інфляційних втрат, оскільки відповідачем частково виконані зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим інфляційні втрати на залишок суми 915496,30 грн. повинні нараховуватися за травень 2020 року, замість квітень-червень 2020 року, оскільки 18.05.2020 відповідачем сплачено суму в розмірі 65000,00 грн. згідно платіжного доручення №6741 (період заборгованості 01.05.2020-31.05.2020 - інфляційні втрати 2746,49 грн.), а також 30.03.2021 відповідачем сплачено позивачу 50000,00 грн. згідно платіжного доручення №5078, відповідно інфляційні втрати повинні нараховуватись на залишок суми 850496,30 грн. за червень-лютий 2021 (01.06.2020-28.02.2021 - інфляційні втрати 46 882,78 грн.) та березень 2021 року (01.03.2021-31.03.2021 - інфляційні втрати 13608,44 грн.).
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача, вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення.
Позивач посилається на те, що 20.12.2019 між позивачем та відповідачем підписано акт №ФО-000569 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 2015496,30 грн., а 11.01.2020 позивач зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. 03.02.2020 у відповідача був останній день оплати грошових коштів (згідно п. 2.2. договору), а 20.02.2020 відповідач здійснив часткову оплату по договору в сумі 800000,00 грн., яка включила оплату ПДВ.
На думку позивача, здійснюючи часткову оплату за договором відповідач визнав той факт, що строк оплати ПДВ за договором настав, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками ПАТ КБ "Приватбанк".
Крім того, позивач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази застосування відповідачем п. 7.4. договору та зменшення ним ціни договору на суму ПДВ.
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що ним були виконані вимоги податкового кодексу та умови договору щодо реєстрації податкової накладної, що підтверджується матеріалами справи та відсутністю будь-яких претензій зі сторони відповідача.
Також, за доводами позивача, при розрахунку інфляційних втрат на залишок суми 915496,30 грн. позивачем помилково вказано місяць квітень, оскільки в дійсності розрахунок по даній сумі здійснюється перевіркою цього розрахунку, за наслідками проведення якої підтверджується, що формальна помилка не впливає на вірність розрахунку інфляційних втрат, а посилання відповідача на неправильність розрахунку позивачем інфляційних втрат, свідчить про те, що відповідачем не перевірено правильність такого розрахунку.
При цьому, посилаючись на лист Верховного Суду №62-97р від 03.04.1997, позивач зазначає, що грошові кошти в сумі 50000,00 грн. відповідач сплатив 30.03.2021, відповідно залишок на залишок боргу в розмірі 850496,30 грн. були нараховані інфляційні втрати за березень 2021 року.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2021 (у складі колегія суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Кузнецова І.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.09.2021 о 15:30 год.
За розпорядженням керівника апарату суду від 30.07.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. (для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/838/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2021 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 до свого провадження; заяву ТОВ "Фортекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/838/21 задоволено та ухвалено судове засідання у справі, призначене на 08.09.2021 о 15:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ТОВ "Фортекс" адвоката Джумурата В.М. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
03.09.2021 на електронну адресу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшов лист, в якому сторона просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними в матеріалах справи доказами. Також вказує на те, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.
За розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 07.09.2021, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. та звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №908/838/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - ПодобєдІ.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2021 колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 до свого провадження.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 08.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Як встановлено господарським судом та підтверджено доказами в матеріалах справи, 18.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (підрядник) та Відокремлений підрозділ " Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) уклали договір №912/11-121-01-19-08712, відповідно до п. 1.1.якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг: "Код ДК 021:2015 - 50310000-1 Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (послуга: "Капітальний ремонт аркушепідбиральної машини С.Р. Воurg)".
Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг за договором визначається "Протоколом узгодження договірної ціни" (невід'ємний додаток № 1 до договору) та складає: 1 679 580,25 грн., крім того ПДВ 20% 335 916,05 грн. Разом 2 015 496,30 грн.
Згідно з п. 2.2. договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично виконаний обсяг послуг протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідно до п. 3.1. договору виконавець зобов'язується надати послуги в строк: листопад 2019 року.
Додатковою угодою №1/11-121-61-19-08712 від 18.07.2019 змінено п. 3.1 договору та визначено новий строк надання послуг: 20.12.2019.
Пунктом 4.7. договору передбачено, що передача обладнання в ремонт та із ремонту оформляється двосторонніми "Актами прийому-передачі обладнання в ремонт" і "Актами прийому-передачі обладнання з ремонту" відповідно, підписаним уповноваженими особами замовника й виконавця.
Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що виконавець протягом 10 (десяти) днів після завершення надання послуг надає замовникові акт здачі-приймання наданих послуг у трьох примірниках для розгляду і належного оформлення з урахуванням розділу 9 Технічного завдання.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник протягом 10 (десяти) днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний його розглянути і, оформлений належним чином зі своєї сторони, повернути виконавцю або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" надало ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом прийому-передачі демонтованих запасних частин від 20.12.2019, актом №1-ТУ від 20.12.2019 приймання-передачі обладнання з капітального ремонту, технічним актом наданих послуг від 20.12.2019, актом здачі - приймання виконаних робіт від 20.12.2019 за договором №912/11-121-01-19-087 від 18.10.2019 за темою: "Код ДК 021:2015-5031000-1 Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (послуга: "Капітальний ремонт аркушепідбиральної машини С.Р. Воurg"); актом № ФО-000569 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.12.2019 на суму 2 015 496,30 грн.
ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" свої зобов'язання, передбачені умовами договору щодо оплати за надані позивачем послуги виконало частково, що підтверджується банківськими виписками, відповідно до яких: 20.02.2020 сплачено 800000,00 грн., 16.03.2020 сплачено 100000,00 грн., 01.04.2020 сплачено 100000,00 грн., 27.04.2020 сплачено 100000,00 грн., 18.05.2020 сплачено 65000,00 грн.
Також 30.03.2021 відповідачем сплачено позивачу 50000,00 грн. основного боргу, що підтверджується: банківською випискою АТ КБ "Приватбанк" від 30.03.2020, 28.04.2021 сплачено 300000,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ "Приватбанк" від 28.04.2021.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 912/11-121-01-19-08712 від 18.10.2019 ТОВ "Фортекс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.05.2021) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 630771,59 грн., з яких: 500496,30 грн. основної заборгованості, 33711,32 грн. - 3% річних, 96563,97 грн. - інфляційних втрат, який є предметом розгляду в цій справі та за наслідками розгляду якої господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Спірні правовідносини сторін виникли в ході виконання укладеного між ними господарського договору .
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є: договори та інші правочини.
Стаття 6 Цивільного кодексу України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нормами статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Аналогічні приписи містять статті 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження в матеріалах справи відповідними доказами під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, відповідачем неналежно виконано умови договору щодо повної та своєчасної оплати за надані йому позивачем послуги, оскільки доказів повної оплати основного боргу за договором №912/11-121-01-19-08712 від 18.10.2019 відповідачем не надано.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 500496,30 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 33711,32 грн. за період з 04.02.2020 по 27.04.2021 та інфляційні втрати в розмірі 96563,97 грн. за період березень 2020 - березень 2021 року.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом першої інстанції проведено перевірку наданого позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 04.02.2020 по 27.04.2021, за результатами якої виявлено арифметичну помилку при розрахунку, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 33516,99 грн., а в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 194,33 грн. судом першої інстанції відмовлено у зв'язку з помилковістю розрахунку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши перевірку розрахунку позивача щодо 3% річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок виконано правильно, відтак стягненню підлягає 96563,97 грн. за період березень 2020 року - березень 2021 року.
Позицію відповідача щодо того, що несплата заборгованості по договору, у зв'язку з тим, що строк сплати ПДВ за договором не настав, суд вважає безпідставною.
Так, встановлений у п. 2.2. договору строк оплати за товар (45 календарних днів) визначений для оплати всього обсягу виконаних послуг, у тому числі ПДВ.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або частково постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Як визначено у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, вищевказані вимоги Податкового кодексу України та умови п. 4.2. договору, які регламентують реєстрацію податкової накладної, були виконані позивачем, що підтверджуються документами наявними в матеріалах справи та відсутністю будь-яких претензій відповідача.
Так на виконання умов договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства, позивач своєчасно зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних відомості про податкову накладу №121 від 20.12.2019, по акту від 20.12.2019, що підтверджується квитанцією про реєстрацію від 11.01.2020 №9323760258.
Відтак доводи апеляційної скарги відповідача, що неправильно визначивши строки оплати наданих послуг і частини вартості наданих послуг в розмірі ПДВ, господарський суд дійшов помилкового висновку про порушення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" господарського зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг в розмірі ПДВ, що в свою чергу, спричинило неправомірне нарахування 3% річних і інфляційних втрат відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 - відсутні.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 3405,00 грн. на оплату судового збору, понесені апелянтом у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2021 у справі №908/838/21 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатоам".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.09.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік