вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"24" вересня 2021 р. м. Київ Справа№ 910/2776/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» про забезпечення позову
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 (повний текст складено 02.08.2021)
у справі №910/2776/21 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» у справі №910/2776/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2776/21. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21.
Матеріали справи на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли 08.09.2021.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В. у відпустці з 06.09.2021 по 09.09.2021 включно розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21 здійснюється після виходу судді-доповідача з відпустки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, пояснення, заяви, клопотання до 06.10.2021. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/2776/21 призначено на 12.10.2021 об 11 год. 45 хв.
23.09.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» про забезпечення позову, за якою просить суд апеляційної інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вживати до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» заходи, передбачені розділом 1.7 Правил ринку, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018, а саме:
- застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Переддефолтний» відповідно до положень пункту 1.7.1 Глави 1.7 Розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018, у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Переддефолтний»;
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» для покриття його заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії перед оператором системи передачі;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ», для покриття заборгованості перед Адміністратором розрахунків;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ», його ЄДРПОУ, розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Дефолтний»;
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу;
- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонні договори щодо продажу електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ»;
- установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку для Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ»;
- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» на постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку; - направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ», його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на погашення заборгованості за передачу електричної енергії за вересень 2020 року у розмірі 5 737 295,97 грн згідно рахунку-фактури №0494-02024/05/10/2020 від 05.10.2020 на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0491-02024 від 29.03.2019, проте надання заявнику статусу «Дефолтний» шкодить та блокує його господарську діяльність, також під загрозою зобов'язання заявника з оплати не балансованих платежів, зобов'язання заявника перед споживачами, які зробили передплату за договорами. При цьому серед споживачів позивача наявні підприємства, відносно яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено заборони постачальникам електричної енергії, оператором систем розподілу електричної енергії здійснювати відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форм власності, вуглевидобувних підприємств. Серед таких підприємств є: Комунальне підприємство «Житомирводоканал» Житомирської міської ради, Комунальне підприємство Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», АТ «Одеська ТЕЦ», ДП «Адміністрація морських апортів України», ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія», КНП «Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації», КНП «Одеська обласна станція переливання крові» ООР», КНП «ЦРЛ Подільського району», КНП «Герцаївська районна лікарня».
Таким чином, за твердженням заявника, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки наявне існування фактичних обставин можливого виключення заявника із енергетичного ринку на час перебування справи у провадженні суду.
Розглянувши доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» про забезпечення позову, дослідивши докази, проаналізувавши матеріали даної справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. (ч. 3 ст. 137 ГПК).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За статтею 140 ГПК заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №910/12661/19.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18 зазначила, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі задоволення якого не вимагається примусове виконання, то в цьому випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем заявлено позов з наступними позовними вимогами: зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконати умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2018, передбачені п.п. 2, 4, п. 9.2, п. 10.3, 10.4; визнати неправомірними дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Дефолтний», наданий з 08.02.2021; відновити становища, що існувало до порушення Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» прав Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ», а саме: до надання йому статусу «Дефолтний» 08.02.2021 шляхом припинення застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» наслідків, передбачених п. 1.7.5 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018, а саме: видалити публікацію на офіційному веб-сайті АР «повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» статусу «Дефолтний»; відновити майбутні та скасовані діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; встановити попередній обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для ТОВ «ВЕЛІНКОМ».
Згідно п. 1.7.1 Правил ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, у редакції чинній на момент присвоєння позивачу статусів «Дефолтний» та «Переддефолтний», учасник ринку, крім ОСП (оператор системи передачі), ОР (оператор ринку) та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин, зокрема, 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР (адміністратор розрахунків), не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ (сторона, відповідальна за баланс), не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.
1.7.2. При набутті статусу «Переддефолтний» АР (адміністратор розрахунків) на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний»; 2) публікує на офіційному вебсайті АР (адміністратор розрахунків) повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП (оператор системи передачі); 4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед АР та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Переддефолтний» кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа- підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.
1.7.3. При набутті статусу «Переддефолтний» такий статус для учасника ринку триває в разі настання принаймні однієї з обставин, передбачених пунктом 1.7.1 цієї глави. В іншому випадку статус «Переддефолтний» анулюється, про що АР (адміністратор розрахунків) повинен повідомити учасника ринку і Регулятора.
1.7.4. Учасник ринку, крім ОСП (оператор системи передачі), ОР (оператор ринку) та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів; 2) судом прийнято рішення про визнання учасника ринку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку або його уповноваженими органами прийнято рішення про ліквідацію учасника ринку; 3) у випадку анулювання ліцензії учасника ринку.
1.7.5. На період існування статусу «Дефолтний» АР (адміністратор розрахунків) вживає до такого учасника ринку такі заходи: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний»; 2) публікує на офіційному вебсайті АР (адміністратор розрахунків) повідомлення про набуття учасником ринку статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН (ринок «на добу наперед») та ВДР (внутрішньодобовий ринок) для такого учасника ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу «Дефолтний» постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку; 6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу «Дефолтний» кожного банківського дня о 12:00 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії. Вчинення до учасника ринку будь-яких дій з боку АР (адміністратор розрахунків) відповідно до цього пункту не впливає та не змінює відповідальність такого учасника ринку відповідно до цих Правил, що означає, що учасник ринку із статусом «Дефолтний» несе відповідальність за сплату всіх сум (у тому числі податків), що необхідно сплатити відповідно до цих Правил. Учасник ринку втрачає статус «Дефолтний» після припинення дії договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що укладений між ним та ОСП.
1.7.6. Після повідомлення учасника ринку про набуття ним статусу «Дефолтний» АР (адміністратор розрахунків) повідомляє: 1) СВБ (сторона, відповідальна за баланс) такого учасника ринку з метою вжиття нею відповідних заходів щодо цього учасника ринку, передбачених положеннями договору між СВБ та учасником ринку; 2) контрагентів учасника ринку в рамках (ДД двосторонні договори) з метою вжиття відповідних заходів, що визначені їх ДД (двосторонні договори).
Вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову не може зумовлювати вирішення спору по суті, та має бути спрямоване виключно на збереження існуючого статусу позивача на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, у вигляді усунення учасника з ринку, до вирішення спору у даній справі по суті.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Суд зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
В рішення ЄСПЛ від 17.07.2008 у справі «Каіч та інші проти Хорватії» Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Приписами статті 136 ГПК передбачено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо таке невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або здійснити елективний захист або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Апеляційним судом встановлено, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову позивач 28.12.2020 набув статусу «Переддефолтний» та 08.02.2021 набув статусу «Дефолтний», що відображено на сайті НЕТ «Укренерго» (https://ua/energy/). Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони застосовувати заходи щодо присвоєння позивачу статусу «Переддефолтний», «Дефолтний» а також вчинення інших дій, пов'язаних із присвоєнням статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний» є фактично вирішенням спору по суті, оскільки позивачу вже присвоєно статус «Дефолтний» на момент заявлення позову, про що ним зазначено у позові та у заяві про забезпечення позову.
Аналогічна думка щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2021 у справі №910/2125/21.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ» про забезпечення позову у справі №910/2776/21.
2. Копію ухвали надіслати учасниками справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку визначеному ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська