вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" вересня 2021 р. Справа№ 910/17629/18 (910/12685/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Гарник Л.Л.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
за участю представників:
ліквідатор ТОВ "Бестом" арбітражний керуючий Демчан О.І.;
від ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" - Ходак А.В., ордер КС797853 від 20.09.2021;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021
у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) (суддя Івченко А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37; ідентифікаційний код 35235769) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енерго" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57, літ "Б"; ідентифікаційний код 37033665)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11; ідентифікаційний код 14274600)
про визнання недійсним правочину та стягнення коштів у розмірі 2 281 892,00 грн
в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом"
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", в якому позивач просить суд визнати недійсним договір переведення боргу №11-04/18 від 11.04.2018 та стягнення коштів у розмірі 2 281 892,00 грн на підставі договору про переведення боргу від 02.11.2017 № 021117ТДБФ в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 прийнято позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом"; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. 15.07.2021 (згідно з копії конверту доданого до апеляційної скарги) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.07.2021, в якій просив відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 по справі № 910/17629/18 (910/12685/20) повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Бестом", арбітражного керуючого Демчана О.І. задовольнити в повному обсязі; визнати недійсним договір переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018, укладений між ТОВ "Бестом" (код 35235769), ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (код 14274600) та ТОВ "Фактор Енерго" (код 37033665). Стягнути з ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (код 14274600) на користь ТОВ "Бестом" (код 35235769) 2 281 892,00 грн неповернутої заборгованості на підставі договору про переведення боргу № 021117ТДБФ від 02.11.2017.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 р. у справі №910/17629/18 (910/12685/20), мотивуючи це тим що повний текст оскаржуваної ухвали складено 05.07.2021, яку станом на дату подання апеляційної скарги, ліквідатором ТОВ "Бестом" не отримано.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.07.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. передано на розгляд складу колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Михальська Ю.Б., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 поновлено ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20); відкрито апеляційне провадження; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 10.08.2021; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17629/18 (910/12685/20); роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
02.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17629/18 (910/12685/20) в 1 томі.
05.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 - відмовити; оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
У зв'язку із перебуванням з 06.08.2021 по 20.08.2021 судді Михальської Ю.Б., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі було неможливо.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Верховця А.А., суддів Полякова Б.М., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів апеляційну скаргу ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 у справі №910/17629/18 відкладено розгляд апеляційної скарги до 21.09.2021; постановалено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. має право усунути недоліки, а саме, провести оформлення апеляційної скарги відповідно до форми і змісту передбачених ст. 258 ГПК України.
25.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначено що вважати вірною редакцію апеляційної скарги від 15.07.2021 вих. №02-71/120 без зазначених на перших двох сторінках кредиторів справи, які були вказані помилково.
В судовому засіданні 21.09.2021 ліквідатор ТОВ "Бестом" арбітражний керуючий Демчан О.І. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 по справі № 910/17629/18 (910/12685/20) повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Бестом", арбітражного керуючого Демчана О.І. задовольнити в повному обсязі; визнати недійсним договір переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018, укладений між ТОВ "Бестом" (код 35235769), ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (код 14274600) та ТОВ "Фактор Енерго" (код 37033665). Стягнути з ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" (код 14274600) на користь ТОВ "Бестом" (код 35235769) 2 281 892,00 грн неповернутої заборгованості на підставі договору про переведення боргу № 021117ТДБФ від 02.11.2017.
Представник ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос" проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана О.І. - відмовити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 року по справі №910/17629/18 (910/12685/20) року залишити без змін.
Представник ТОВ "Фактор Енерго" в судове засідання 21.09.2021 не з'явився, причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.
21.09.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №910/17629/18 про банкрутство ТОВ "Бестом", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 20.02.2019 року за заявою ТОВ "Укройлпродукт".
02.10.2019 призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, код ЄДРПОУ 35235769) Демчана Олександра Івановича (свідоцтво № 1732 від 11.11.2015).
Відповідно до ч.1 ст.61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
25.08.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора ТОВ "Бестом" в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства про визнання недійсним договору переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018 та стягнення грошових коштів з ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" на підставі договору про переведення боргу №011117ТДБФ від 02.11.2017.
За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
За висновками суду першої інстанції, позивачем не додано до заяви доказів того, що укладення такого договору переведення боргу від 11.04.2018 №11/04/18 призвело до неплатоспроможності боржника. До того ж на момент укладення договору 11.04.2018 року активи ТОВ "Фактор Енерго" становили близько 43 млн. грн.., а власний капітал у вигляді статуного капіталу 153 322 000,00 грн.
Звертаючись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, доводи якої фактично зводяться до наступного:
-наявні підстави для застосування ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і визнання недійсним договору переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018, укладеного між ТОВ "Бестом" (кредитор), ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" (первісний боржник) та ТОВ "Фактор Енерго" (новий боржник), на підставі якого, замінено первісного боржника у зобов'язанні, що виникли з договором про переведення боргу №021117ТДБФ від 02.11.2017, укладеного між ТОВ "Торговий дім "Житомирські ласощі", ТОВ "ЕНВЦ "Фобос" та ТОВ "Бестом", оскільки укладаючи спірний правочин, ТОВ "Бестом" фактично відмовилось від власних майнових вимог;
- оскаржуваним договором переведення боргу, фактично замінено сторону у зобов'язанні перед кредитором з діючого на неплатоспроможне підприємство, що призвело до неможливості стягнення боргу у розмірі 2 281 892,00 грн.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. з позовом до ТОВ "Фактор Енерго", ТОВ "Експериментальний науково-виробничий центр "Фобос", в якому позивач просив суд визнати недійсним договір переведення боргу №11-04/18 від 11.04.2018 та стягнення коштів у розмірі 2 281 892,00 грн на підставі договору про переведення боргу від 02.11.2017 № 021117ТДБФ в межах справи №910/17629/18 про банкрутство ТОВ "Бестом".
В ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Бестом», арбітражним керуючим Демчаном О.І. отримано від попереднього керівника ТОВ «Бестом» Сахно С.А. за актом приймання-передачі від 28.07.2020 установчих документів та бухгалтерської документації, крім іншого: оригінал договору поставки №191216БТД від 19.12.2016, укладений між ТОВ «Бестом» (код 35235769) та ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» (код 38092323), оригінал видаткової накладної №РН-0000002 від 20.12.2016, оригінал договору про переведення боргу №021117ТДБФ від 02.11.2017, укладений між ТОВ Торговий дім «Житомирські ласощі» (код 38092323), ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» (код 14274600) та ТОВ «Бестом» (код 35235769), оригінал договору переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018, укладений між ТОВ «Бестом» (код 35235769), ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» (код 14274600) та ТОВ «Фактор Енерго» (код 37033665).
19.12.2016 між ТОВ «Бестом» (надалі - постачальник) та ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» (надалі - покупець) укладено договір поставки №191216БТД (далі - договір поставки).
Відповідно до п. 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар (а саме продовольчі товари) у повному розмірі на у мовах та в порядку, визначених цим договором.
Пунктами 1.2., 1.3. та 2.1. договору поставки встановлено, що постачальник зобов'язується поставляти товар в кількості і асортименті, визначених у видаткових накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі видаткової накладної, що підписується постачальником та покупцем, і яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 4.3. договору поставки, моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою у видатковій накладній.
Відповідно до п. 5.1. та 5.2. договору поставки, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту поставки товару. У випадку не здійснення покупцем 100% оплати поставленого товару в строк, визначений п. 5.1. цього договору, покупець протягом 10 календарних днів після спливу строку на оплату повертає товар постачальникові.
Пунктом 6.3. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.
На виконання умов вказаного договору, 20.12.2016 ТОВ «Бестом» поставило, а ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» отримало цукор у кількості 195,5 тонн на суму 2 750 685,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 20.12.2016.
Однак, покупець не виконав умови договору поставки та не провів розрахунки з постачальником за поставлений останнім товар (цукор) на загальну суму 2 750 685,00 грн.
В подальшому, 02.11.2017 між ТОВ «Торговий дім «Житомирські ласощі» (надалі - первісний боржник), ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» (надалі - новий боржник) та ТОВ «Бестом» (надалі - кредитор) укладено договір про переведення боргу №021117ТДБФ (далі - договір про переведення боргу).
Пунктом 1 договору про переведення боргу встановлено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору №191216БТД від 19.12.2016, укладеного між первісним боржником та кредитором.
Відповідно до п. 2 договору про переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) яке виникло на підставі договору поставки, у розмірі 2 750 685 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання в межах частини боргу на суму 2 750 685 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп. Відповідно до цього договору новий боржник зобов'язується виконати зазначене грошове зобов'язання перед кредитором за основним договором до 30.06.2018 включно.
Відтак, підписавши договір про переведення боргу, новий боржник підтвердив факт заборгованості перед кредитором на загальну суму 2 750 685,00 грн.
Як вбачається з отриманої банківської виписки по особовому рахунку ТОВ «Бестом» № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Айбокс-Банк» (код МФО банку 322302), ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» перераховано на користь ТОВ «Бестом» грошові кошти у розмірі 374 993,00 грн.
Вищевикладені обставини підтверджують, що ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» виконувало своє зобов'язання, яке виникло на підставі договору про переведення боргу.
11.04.2018 між ТОВ «Бестом» (надалі - кредитор), ТОВ «ЕНВЦ «Фобос» (надалі - первісний боржник) та ТОВ «Фактор Енерго» (надалі - новий боржник) укладено договір переведення боргу №11/04/18 від 11.04.2018 (далі - договір переведення боргу).
Пунктом 1 договору переведення боргу передбачено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника на нового боржника) у зобов'язаннях, що виникли із договору про переведення боргу №021117ТДБФ від 02.11.2017 (з усіма змінами та доповненнями до нього) в сумі 2 281 892,00 грн, який укладений між кредитором та первісним боржником. Кредитор та первісний боржник підтверджують факт наявності заборгованості за основним договором у первісного боржника перед кредитором на суми зазначені в п. 1 цього договору.
Відповідно до п. 2 договору переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 2 281 892,00 грн, а новий боржник приймає борг та погоджується виконати зазначені грошові зобов'язання перед кредитором строк до 10.07.2020. Борг вважається переведеним з дати укладення цього договору.
Однак, визнаний первісним боржником та новим боржником борг (грошове зобов'язання) перед кредитором у загальному розмірі 2 281 892,00 грн, станом на дату подання цієї заяви про визнання недійсним договору не був сплачений.
Відповідно до інформації розміщеній на офіційному сайті Державної податкової служби України, 31.10.2018 ТОВ «Фактор Енерго» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу у зв'язку з відсутністю поставок та ненадання декларацій.
Згідно з інформаційної довідки від 20.08.2020 №221092671 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ТОВ «Фактор Енерго» нерухоме майно не значиться.
Тому, на думку позивача, договором переведення боргу замінено сторону у зобов'язанні перед кредитором з діючого на неплатоспроможне підприємство, що призвело до неможливості стягнення боргу у розмірі 2 281 892,00 грн за договором поставки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
1. боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
2. боржник уклав договір із заінтересованою особою;
3. боржник уклав договір дарування.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як правильно було визначено судом, позивачем не додано доказів які б свідчили, що саме укладення договору переведення боргу від 11.04.2018 № 11/04/18 призвело до неплатоспроможності боржника.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, як боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, тощо.
Проте, підписання договору переведення боргу не є відмовою боржника від своїх майнових вимог. З укладанням договору про переведення боргу зобов'язання в первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов'язку виконати певні зобов'язання перед кредитором. Переведення боргу передбачає перехід від первинного боржника до нового як обов'язків, так і відповідальності за їх невиконання.
Окрім цього, виходячи із матеріалів справи, на момент укладення договору 11.04.2018 року активи ТОВ «Фактор Енерго» становили близько 43 млн. грн., а власний капітал у вигляді статутного капіталу 153 млн. грн., що і було встановлено місцевим судом.
У відзиві на позов ТОВ «Факто Енерго» зазначили, що не перебуває у процедурі банкрутства, однак, фінансове становище з огляду на економічну кризу погіршилось, здійснити погашення заборгованості перед ТОВ «Бестом» у визначений договором строк 10.07.2020 не мало можливості, проте, від свої зобов'язань перед ТОВ «Бестом» не відмовляється та визнає їх.
Щодо доводу апелянта про неправильне застосування судом ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та наявності підстав для застосування ст.20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Чинним законодавством не забороняється в межах справи про банкрутство обґрунтовувати недійсність правочину як спеціальними нормами зокрема, підставами, передбаченими ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і загальними нормами законодавства зокрема, підставами, передбаченими ЦК чи ГК України. Не містить чинне законодавство і заборони об'єднувати як спеціальні, так і загальні підстави в одному процесуальному документі (в одній позовній заяві). Більш того, в багатьох випадках відповідні підстави неможливо та недоцільно роз'єднувати через їх взаємопов'язаність, спільну аргументацію та доказову базу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.09.2020 року у справі №923/1297/14 зазначив, що з огляду на сферу регулювання Кодексу з процедур банкрутства загалом і за змістом означеної норми статті 42, є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
З огляду на те, що в своїй заяві ліквідатор ТОВ "Бестом" обґрунтовував підстави недійсності Договору переведення боргу і спеціальними нормами ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, і загальними нормами ЦК України, то, відповідно, суд розглядав ці підстави комплексно.
Оскільки щодо боржника порушено провадження у справі про банкрутство та в подальшому визнано його банкрутом, і на день введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства боржник перебував на стадії ліквідаційної процедури, то суд першої інстанції здійснив подальший розгляд справи відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, під час прийняття оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було застосовано положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, посилання скаржника про порушення Господарським судом міста Києва норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні та необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Зважаючи на викладене, враховуючи, що апелянтом не додано до заяви доказів того, що саме укладення договору переведення боргу від 11.04.2018 №11/04/18 призвело до неплатоспроможності боржника, та той факт що підписання договору переведення боргу не є відмовою боржника від своїх майнових вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/17629/18 (910/12685/20) залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/17629/18 (910/12685/20) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 КзПБ.
Повний текст постанови складено 24.09.2021.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді Л.Л. Гарник
Б.М. Поляков