Справа № 344/7226/21
Провадження № 2/344/2775/21
24 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
секретаря судового засідання - Дементьєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
12 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина. За життя батько заповіту не складав, був неодружений, інших дітей не мав, а тому позивач є спадкоємцем першої черги після його смерті. Інших спадкоємців, які б в установлений законом спосіб прийняли спадщину, немає, спадкова справа не відкривалася. За параметрами запиту зі спадкового реєстру, відсутня інформація щодо осіб претендентів, які бажають отримати спадщину після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину в нотаріальну контору не зверталися. Свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцям не видавалося, а спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася. Раптова смерть батька стала для позивача потрясінням і надзвичайно травмуючою подією, після якої їй знадобився час, щоб повернутися до звичного життя та почати займатися спадковими справами. Разом з тим позивач самостійно здійснила поховання батька та повністю оплатила усі витрати, пов'язані з цією подією. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби на території України були введені жорсткі карантинні обмеження. Батько позивача помер саме за час дії цих обмежень. У той період нотаріуси не працювали, консультацію щодо порядку спадкування позивач отримувала по телефону. У зв'язку з неможливістю звернутися до нотаріуса очно, позивач невірно зрозуміла його консультацію щодо можливості оформлення документів на спадкове майно. За результатами розмови з нотаріусом позивач зробила для себе висновок, що строк на прийняття спадщини, пропущений у зв'язку із впровадженням карантинних обмежень, є пропущеним з поважної причини, а тому оформити документи на спадкове майно матиме можливість у будь-який час. Проте звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач не змогла оформити документів на спадкове майно у зв'язку з пропуском визначеного законом шестимісячного строку для подання такої заяви. За таких обставин позивач просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю шість місяців з дня набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 14 травня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 07 липня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, проте до суду надана заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Як вбачається з копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3 є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, 22 липня 2015 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с.7).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та надані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відсутні відомості про прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1261 Цивільного кодексу України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами першою-другою статті 1269 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Згідно з положеннями пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Згідно частини п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право па спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Проте положенням частини третьої цієї ж статті визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач змушений звернутися до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості не має.
Строк на подачу заяви у нотаріальну контору позивач пропустила з поважних причин у зв'язку з введенням на території України карантинних обмежень.
Судом встановлено, що спору про спадкування не існує, а сама спадщина відповідно до вимог статті 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.
Враховуючи рівень обізнаності позивача, її сумлінну помилку щодо необхідності подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає, що заява про прийняття спадщини не була подана позивачем з поважних причин і дійшов висновку, що додатковий строк тривалістю шість місяців буде достатнім для прийняття спадщини позивачем.
На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 1217, 1220, 1223, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 82, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців.
Початком вказаного додаткового строку вважати наступний день після дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33644700, місцезнаходження: 76004 м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. 21.
Суддя Мелещенко Л.В.