Справа № 752/23847/20
Провадження № 2/344/2247/21
14 вересня 2021 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Герлан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
в позові вказано, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 19/06/2020 вчинив виконавчий напис №1630 про стягнення з позивача на користь відповідача 371871,48 гривень. Позивач змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». ВАТ КБ «Надра» та позивач уклали договір «Автопакет» 10/08/2007, за яким позивач отримала позику на суму 18389 доларів США. 05/03/2020 право вимоги до позивача відступлено ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». 19/06/2020 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис №1630 про стягнення з позивача на користь відповідача 371871,48 гривень. На виконання виконавчого напису відкрито виконавче провадження №63345950. Заборгованість позивача стягнуто на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 20/05/2019 в справі №752/80/15-ц. Постановою Київського апеляційного суду рішення місцевого суду змінено та ухвалено стягнути заборгованість 8422 долари США 72 центи, 24868 гривень 29 копійок, 1433,78 гривень судового збору. Тому позивач просив суд про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
27/11/2020 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за невиконання ним обов?язків щодо доказування фактичних обставин справи та правових підстав його правової позиції в спорі процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Судом встановлено наступні обставини.
ВАТ КБ «Надра» та позивач уклали договір «Автопакет» 10/08/2007, за яким позивач отримала позику на суму 18389 доларів США.
05/03/2020 право вимоги до позивача відступлено ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус».
19/06/2020 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис №1630 про стягнення з позивача на користь відповідача 371871,48 гривень.
Заборгованість позивача стягнуто на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Київ від 20/05/2019 в справі №752/80/15-ц.
Постановою Київського апеляційного суду рішення місцевого суду змінено та ухвалено стягнути заборгованість 8422 долари США 72 центи, 24868 гривень 29 копійок, 1433,78 гривень судового збору.
В ст. 261 ЦК України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже обов?язком відповідачів було доведення перед судом дотримання положення ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Однак таких доказів відповідачами суду не надано.
Так само відповідачі не подали суду доказу надання нотаріусу на час вчинення виконавчого напису засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Не подав відповідач такого доказу суду і на час розгляду цього спору, ні на час подання суду відзиву на позов.
Отже відповідач не спростував доводів позивача про те, що заборгованість розрахована із порушенням трьох річного строку подання претензії за виконавчим написом, а також, що заборгованість є безспірною.
В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов?язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов?язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач та його представник не подали суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подали розрахунку на спростування розрахунку позивача.
Також позивачем та відповідачем не враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже витрати за судовим стягуються на користь позивача.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.
Оскільки відповідальність за надання нотаріусу дійсної та релевантної інформації покладається на особу, яка подала нотаріусу таку інформацію та документи, тому судовий збір підлягає стягненню саме з ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус».
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
виконавчий напис №1630 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тараса Володимировича від 19/06/2020 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 371871,48 гривень на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (ЄДРПОУ 41661563) визнати таким, що не підлягає виконанню;
стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (ЄДРПОУ 41661563) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,80 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя Бородовський С.О.