Справа №339/228/21
69
2/339/113/21
24 вересня 2021 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі по 10000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що перебуваючи у шлюбі, який розірвано рішенням Болехівсьського міського суду від 23 жовтня 2018 року, них народилося троє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на даний час є повнолітнім, проживає окремо), дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу відповідач сплачує аліменти в розмірі 2400 грн., які не покривають і половину витрат, які вона несе на утримання дітей.
На утримання дітей вона витрачає всі кошти, оскільки їх одягає, посилено харчує, лікує, купляє всі необхідні речі. Однак, її доходів не вистачає, щоб в повній мірі забезпечити матеріально дітей.
Вважає, що відповідач має всі умови для сплати аліментів, оскільки працює неофіційно, отримує великі доходи.
Крім того, має у власності три квартири в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області, декілька транспортних засобів, житловий будинок і земельну ділянку в с.Скнилів, які придбані ним після розірвання шлюбу, а також нежитлове приміщення в м.Стрию, яке здає в оренду.
29 липня 2021 року відкрито провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.
06 вересня 2021 року відповідачем подано відзив на позов, де вказує, що позовна заява не підлягає до задоволення в повному обсязі, а факти викладені в позовній заяві не відповідають дійсності. Зазначає, що вони домовилися з позивачем з приводу розподілу спільно нажитого майна (нерухомості), частково про яке позивач вказує у позові, а також про те, що він буде сплачувати на утримання дітей кошти в розмірі по 2500,00 гривень на дитину, окрім додаткових витрат. Він справно щомісяця перераховував ці кошти позивачу, жодних претензій у неї з цього приводу не було.
Крім того, він сплачує кошти за навчання дочки ОСОБА_4 у ОСОБА_6 , надає кошти на проживання та харчування.
Також, вказує, що сина ОСОБА_3 регулярно забирає до себе, купляє йому необхідні речі, організовує дозвілля сина, оплачує всі витрати. Отже, по мірі можливості він утримує дітей і ніколи не відмовлявся від цього.
Сплачувати аліменти у розмірі, зазначеному позивачем у позовній заяві, він не взмозі, оскільки на даний час у зв'язку із ситуацією, яка склалася у світі в результаті пандемії коронавірусу, він не має можливості заробляти значні кошти, постійної роботи не має, заробітки його є не регулярними та не великими.
Тому просить стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с. 30-31).
Позивач, надавши пояснення в суді, в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить зменшити позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача на утримання дітей по 4000,00 грн. на кожну дитину; розгляд справи просить проводити без її участі, позовні вимоги у зменшеному обсязі підтримує (а.с.60).
Відповідач, надавши пояснення, в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги у зменшеному розмірі визнає (а.с.61).
Такі дії учасників справи, не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відтак, неявка сторін не є перешкодою для проведення розгляду справи.
Окрім того, відповідач у вказаній заяві визнав позовні вимоги в уточненій редакції та не заперечував щодо задоволення позову.
Так, згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачем позову в уточненій редакції та задоволення таких вимог, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу сімейних відносин щодо розміру витрат на утримання дитини.
Так, згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч.8 ст.7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст.142 СК України) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ч.9 ст.7 СК України).
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов"язків щодо дитини.
Встановлено, що сторони з 12 лютого 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Болехівського міського суду від 30 березня 2011 року (а.с.5-6).
Від цього шлюбу в них народилося троє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на даний час є повнолітнім, проживає окремо), дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з позивачем та мають задовільний стан здоров"я.(а.с.5;7; 9).
Відповідач, як вбачається з інформаційні довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею126,6 кв.м.; квартири, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 43,4 кв.м.; земельної ділянки, площею 0.0468га за адресою с.Снилів, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686200:01:002:0875; нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 40кв.м.; квартири в АДРЕСА_4 , загальною площею 36,2 кв.м.(а.с. 10-12).
Частина 3 ст. 181 СК України, передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Не маючи достовірної інформації про постійні доходи відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Виходячи із віку дітей сторін, такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць повинен бути не меншим за 2013 грн., відповідно, мінімальний розмір аліментів становить 1006,50 грн.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів в даному спорі суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, враховує загальний матеріальний стан відповідача, який немає постійного заробітку, наявність на праві власності нерухомого майна, що свідчить про величину його доходів, відсутність в нього інших осіб, яких зобов'язаний утримувати, стан здоров"я дітей, відповідача та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на її виховання та розвиток через проживання дітей з нею, в той час, як відповідач може і повинен знаходити діяльність, яка б дозволила йому забезпечити належний рівень існування дітей, які мають право на утримання за його рахунок.
А, відповідно, він повинен, і має можливість докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своїх дітей, які в силу свого віку не можуть забезпечити себе усім необхідним.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача у зменшеному розмірі по 4000,00 грн. на кожну дитину.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків в утриманні дітей, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
Окрім того, і сам відповідач визнав позовні вимоги у зменшеному розмірі позивача, подаючи заяву (а.с.61), про те, що він спроможний сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
При цьому суд зауважує, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (частина 1 статті 192 СК України).
Крім того, частиною 2 ст.184 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки позивач звернулася до суду з вимогами - 28 липня 2021року, то з 29 липня 2021року слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідач у відповідності до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК має сплатити судовий збір в сумі 908 грн. в дохід держави.
На підставі наведеного, ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов в уточненій редакції задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 :
- на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі по 4000,00 (чотири тисячі) гривеньна кожну дитину з подальшою індексацією відповідно до закону на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- судовий збір в дохід держави в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягнення аліментів розпочати з 29 липня 2021 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу на кожну дитину за один місяць в суміпо 4000,00 (чотири тисячі) гривеньпідлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Стрийським МВ УМВС України у Львівській області, 04 квітня 1996 року, місце проживання АДРЕСА_5 .
ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , паспорт ID картка № НОМЕР_4 , виданий 01 березня 2019 року, місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Головенко О.С.