Справа № 932/7593/21
Провадження № 2/932/4598/21
22 вересня 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення записів з реєстру, -
21.09.2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення записів з реєстру.
У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що набула у шлюбі із ОСОБА_2 нерухоме майно, яке, яка вона згодом дізналась при спробі зареєструвати за собою право власності на підставі ухвали суду від 10.02.2021 року, обтяжено арештом у виконавчому провадженні № 54704705, що відкрито Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Існуюче обтяження арешту її майна порушує її права власника, не дивлячись на те, що вона боржником у виконавчому провадженні не є, через що звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що єдиним способом відновлення її порушеного права власності є скасування арешту та визнання за нею права власності, скасування відомостей про обтяження майна у відповідних реєстрах. До позовної заяви долучила одну її копію з додатками для відповідача та квитанції про сплату судового збору на суму 1814 грн.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
-повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
-зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок
сум, що стягуються чи оспорюються;
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із вимогами ч.ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В силу вимог ст.ст. 12, 13, 175 ЦПК України, визначення відповідача є обов'язком позивача. Відповідачем по справі є особа, до якої звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.
Згідно із вимогами ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позовна заява ОСОБА_1 цим вимогам не відповідає, оскільки не містить ціни позову та ідентифікаційного коду третьої особи; судовий збір сплачено лише за дві вимоги немайнового характеру; позовна заява містить обґрунтування такого способу захисту права, як скасування арешту майна, тоді як такої позовної вимоги не пред'явлено, а пред'явлено вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію обтяження майна, що у позовній заяві не обґрунтована; позовна заява не містить обставин накладення арешту на майно, зокрема, відомостей про стан виконавчого провадження; найменування третьої особи не відповідає дійсності.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Оскільки позивачкою ціну позову не визначено та за вимоги майнового характеру судовий збір не сплачено, суд визначає розмір судового збору, що належить сплатити за вимоги майнового характеру, самостійно, керуючись при цьому відомостями, що містяться в ухвалі суду від 10.02.2021 року. Відтак, позивачці належить надати суду докази сплати судового збору за вимогами майнового характеру у сумі 4 079, 80 грн.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2 від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).
Позивачкою не залучено до участі у справі належного співвідповідача, яким є стягувач за виконавчим провадженням.
У зв'язку із цим, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження у справі та залишення позовної заяви без руху для подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 4 079, 80 грн. та позовної заяви у новій редакції у кількості учасників справи, з додатками до позовної заяви за переліком (за винятком одного примірника додатків, що надані раніше), у якій необхідно:
- викласти вірне найменування органу ДВС, зазначити його ідентифікаційний код, як юридичної особи;
- залучити до участі у справі належного співвідповідача - стягувача у виконавчому провадженні, вказавши його відповідні реквізити;
- обґрунтувати обраний спосіб захисту права у вигляді скасування рішення про державну реєстрацію обтяження майна або визначитись із способом захисту права відповідно до вже наведеного обґрунтування.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 83, 95, 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення записів з реєстру - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 4 079, 80 грн. та позовної заяви у новій редакції у кількості учасників справи, з додатками до позовної заяви за переліком (за винятком одного примірника додатків, що надані раніше).
Надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених недоліків, який обчислюється з моменту отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куцевол