справа № 166/637/21
провадження № 2/166/193/21
категорія: 67
іменем України
23 вересня 2021 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.,
за участю секретаря - Заєць Н.П.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заболоттівської селищної ради Ковельського району Волинської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
Заболоттівська селищна рада Ковельського району Волинської області як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що відповідачі є батьками ОСОБА_3 , а відповідачка ОСОБА_4 , крім цього, матір'ю ОСОБА_2 .
Відомостями про відповідача ОСОБА_5 селищна рада не володіє, на території місцевої ради він не проживає і не зареєстрований.
Відповідачі самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не дбають про фізичний та розумовий розвиток дітей, не цікавляться станом їх здоров'я, не цікавляться їх навчанням, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, не спілкуються із дітьми в обсязі, небхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі.
Жодної участі у вихованні та утриманні дітей відповідачі не беруть. Вихованням дітей займаються бабуся ОСОБА_2 ОСОБА_9. , батько ОСОБА_2 ОСОБА_7 , старша сестра дітей ОСОБА_8 та працівники селищної ради без участі та підтримки з боку відповідачів.
У будинку за місцем мешкання ОСОБА_4 умови проживання незадовільні, брудно, холодно, відсутні продукти харчування, засоби гігієни. Сім'я ОСОБА_4 перебуває на обліку як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, відповідачка негативно характеризується, як схильна до вживання спиртних напоїв, аморальної поведінки. За неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 притягувалася до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на постійно проведену профілактичну роботу комісією з питань захисту прав дитини виконкому Заболоттівської селищної ради ОСОБА_4 свого ставлення до виконання батьківських обов'язків не змінила.
Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_5 - щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, просить стягувати із ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_3 аліменти в розмірі по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до досягнення дітьми повноліття.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Так, ОСОБА_4 брала участь в підготовчому судовому засіданні, де було повідомлено до дату судового розгляду. Відповідач ОСОБА_5 , зважаючи на відсутність даних про місце його реєстрації, повідомлений про дату судового розгляду шляхом опублікування судового оголошення на офіційному сайті Ратнівського районного суду. Крім цього, останній повідомлений в телефонному режимі за наданим відповідачкою ОСОБА_4 номером телефону.
Відповідачі про причини неявки не повідомили, відзив на позов не подали.
Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у заяві. Просила позов задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського Суду з прав людини (далі-Європейський Суд) у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) § 47, рішення у справі «Хант проти України» (Hunt v.Ukraine), § 49).
Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, необхідно з однієї сторони розглянути правомірність втручання у право відповідачів на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а з іншого - дослідити питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками із врахуванням, при цьому, якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).
Разом із цим, відповідно до статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Судом установлено, документально підтверджено свідоцтвами про народження (а.с.13, 14), що матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідачка у справі, а батьком ОСОБА_3 - відповідач ОСОБА_5 . При цьому, із заяви Заболоттівської селищної ради (а.с.28), поданої на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, встановлено, що запис про батька до актового запису про народження ОСОБА_3 вчинено на підставі спільної заяви батьків, які не перебували у шлюбі між собою, про визнання батьківства відповідно до ст.126 СК України.
Свідок ОСОБА_8 , повнорідна сестра ОСОБА_2 та неповнорідна сестра ОСОБА_3 , показала, що відповідачка у справі, її та її сестер матір, не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як і не виконувала їх щодо неї. Матір не забезпечувала дітей ні харчуванням, ні одягом, не відвідувала у школі, не цікавилася їх здоров'ям та навчанням, не підтримувала ні матеріально, ні морально.
Показала, що вона в дитинстві та сестра ОСОБА_2 більше 10 років проживали із батьком та бабусею, окремо від матері, зважаючи на неможливість проживання із останньою. Матір досить часто вживала алкоголь, у будинок до неї навідувалися сторонні особи чоловічої статі, які з нею ж розпивали спиртне. Матір поводилася із ними агресивно, у нетверезому стані завдавала їм побоїв, бували випадки недопуску ОСОБА_3 до будинку після повернення її зі школи. Загалом тепла і материнської любові вона і її сестри не відчували. Їх вихованням та утриманням повністю займалися батько і бабуся - батькова матір, яка, крім них, дуже часто доглядала за нерідною внучкою - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 й надалі проживає із батьком і бабусею. Вона ж уже більше двох років проживає в окремому будинку з своїм чоловіком. Батько ОСОБА_3 залишив дочку і матір одразу ж після народження дитини, виїхав у невідомому їм напрямку, матеріально не допомагає, із дочкою не спілкується. Два роки тому вона забрала сестру ОСОБА_3 до себе на проживання, оскільки матір догляду за нею не здійснювала. Проте зважаючи на свій молодий вік, зайнятість на посаді вчителя початкових класів, та потребу ОСОБА_3 в постійній увазі й догляді, вона влаштувала сестру в Люблинецький ліцей для навчання та проживання. Проте витрати на утримання ОСОБА_3 у цьому навчальному закладі вона несе самостійно, відвідує сестру, на відміну від матері, яка жодного разу до дочки не приїхала. На канікули, вихідні дні ОСОБА_3 приїжджає до неї, а не до матері. Вважає, що матір свого ставлення до виконання нею батьківських обов'язків не змінить. Додала, що одного разу, перевіряючи домашні завдання ОСОБА_3 , знайшла в її зошиті аркуш із листом, де вона жалілася на те, що її не люблять, вона не хоче жити, вона змушена віддавати заощаджені нею гроші, а матір «проміняла рідну дочку на якогось алкаша».
Свідок ОСОБА_12 , практичний психолог НВК смт.Заболоття, показала, що пів року вона була класним керівником ОСОБА_3 , яку характеризує як агресивну, конфлікту, не здатну до співчуття дівчину, однак із лідерськими якостями, власною думкою та здібностями до навчання. Матір ОСОБА_3 навчанням дочки не цікавилася, на запрошення до школи не з'являлася. Дівчинка інколи жалілася на матір, однак відразу її виправдовувала, називала її доброю, висловлювала побажання, щоб матір не вживала алкоголь. Періодично вона у складі шкільної комісії із залученням працівників поліції навідувалися до місця проживання ОСОБА_3 , однак матір у будинку не заставали. Їй відомо, що останні роки ОСОБА_3 опікувалася її сестра ОСОБА_14 , з якою вона проживала і яка забезпечувала всім необхідним.
Свідок ОСОБА_15 , заступник директора з виховної роботи НВК смт.Заболоття, показала, що під час відвідування ОСОБА_4 за місцем проживання вона заставала її з ознаками алкогольного сп'яніння у присутності невідомих чоловіків. Батька ОСОБА_3 ОСОБА_5 вона ніколи не бачила, одного разу за повідомленим ОСОБА_4 номером телефону розмовляла із ним про стан виховання і навчання дочки, однак він зв'язок обірвав, потім на дзвінки не відповідав. Був випадок, коли за телефонним проханням ОСОБА_3 вона із дитиною знайшли ОСОБА_4 в нетверезому стані в іншому будинку, яка вилаялася щодо них нецензурними словами. Згодом почала помічати, що діти після школи до хати не доходили, а йшли до бабусі - ОСОБА_9 . У Люблинецькій школі ОСОБА_3 змогла себе реалізувати, намагається досягти успіхів у навчанні та вихованні. На батьківські збори матір ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не приходила, інколи з'являлася за вимогою директора.
Свідок ОСОБА_9 , бабуся ОСОБА_2 , показала, що починаючи із народження дівчат, ОСОБА_4 , її невістка, кидала дітей напризволяще і їздила з різними чоловіками. Тринадцять років тому вона забрала внучок ОСОБА_14 та ОСОБА_2 до себе на проживання, оскільки матір могла їх побити, лаялася, діти часто приходили від матері до неї голодні. Вихователі з дитячого садочка з питань перебування там ОСОБА_3 телефонували їй, а не матері, на батьківські збори в школу ходила вона. Усім необхідним для проживання і навчання забезпечували вона із сином - батьком ОСОБА_14 та ОСОБА_2 . Відповідачка ніде не працювала, проживала за кошти, отримувані на дітей, згодом за її допомогою їй була призначена допомога по догляду за її, свідка, престарілою матір'ю, якого вона фактично не здійснювала. ОСОБА_4 трохи працювала в місцевих мешканців, але за прогули була звільнена. Пам'ятає випадок, коли відповідачка, отримавши одноразово 16 тисяч гривень державних виплат, призначених за декілька місяців, на прохання дочки ОСОБА_14 не дала дітям жодної копійки. ОСОБА_3, перебуваючи у будинку із матір'ю, дуже часто приходила до неї, залишалася на проживання тривалий час. Згодом йшла до матері, але через короткий проміжок часу голодна, знервована знову поверталася до неї і сестер, жаліючись на те, що її ніхто там не чекає. Незважаючи на те, що ОСОБА_3 не є її рідною внучкою, вона її приймала, годувала, забезпечувала одягом. Близько двох років тому ОСОБА_3 до себе забрала внучка ОСОБА_14 , яка згодом влаштувала дитину в Люблинецький ліцей.
Неповнолітня свідок ОСОБА_2 показала, що вона хоче й надалі проживати із бабусею ОСОБА_9 , з якою вона живе вже більше 10 років. Зазначила, що проживати із матір'ю було нестерпно, остання вживала алкоголь, прикладаючи у такому стані до них руку, нецензурно лаючись. До хати постійно навідувалися сторонні чоловіки. Матеріально ні її, ні сестер матір не забезпечувала, були випадки відсутності в будинку продуктів харчування, тому бабуся, навідуючись до них, завжди приносила їжу, яку, коли матір не впускала бабусю до хати, остання передавала через вікно. Матір не цікавилася її успіхами в школі, не ходила на батьківські збори, які замість неї завжди відвідувала бабуся, не прийшла на випускний вечір, їй невідомо, що вона вступила в медичний коледж. Прийшовши до будинку матері аби взяти документи для виготовлення паспорта, мати прогнала її, обізвавши нецензурними словами. Матір, зустрівши її на вулиці, відвертає голову, не вітається. Жодного разу вона до неї не подзвонила, не поцікавилася її життям. Матеріально і морально їх підтримують батько і бабуся. Молодша сестра ОСОБА_3 теж дуже часто жила у ОСОБА_9 , бо матір на неї не звертала уваги. Бажає, аби її матір позбавили батьківських прав щодо неї.
Малолітня свідок ОСОБА_3 показала, що з батьком вона не знайома, ніколи його не бачила, по телефону із ним не спілкувалася. Матір часто вживала алкоголь, приводила до хати сторонніх людей. Через це вона систематично приходила до бабусі ОСОБА_9 і сестер. Потім її до себе забрала сестра ОСОБА_14 . Зараз вона вчиться у Люблинецькому ліцеї, де їй подобається. На канікули із ліцею їде до сестри ОСОБА_14 , де їй комфортніше, ніж у матері. Хотіла би жити із матір'ю, якби остання не вживала алкоголь. На даний час одяг і все необхідне для навчання купляє сестра ОСОБА_14 .
Згідно з довідкою-характеристикою №1149 від 04.06.2021 (а.с.12), виданою Заболоттівською селищною радою, сім'я ОСОБА_4 знаходиться на обліку селищної ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. ОСОБА_4 схильна до зловживання спиртними напоями, не працює.
Відповідно до акту відвідування сім'ї/особи від 23.03.2021 (а.с.16) за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено, що будинок складається із двох житлових кімнат, кухні й коридора, в будинку холодно, брудно, ліжка не застелені, одяг не складений. Від ОСОБА_4 відчувався різкий запах алкоголю, на столі на кухні виявлено залишки їжі та склянки.
Як вбачається із акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 у будинку сестри ОСОБА_8 від 11.12.2020 (а.с.15) у будинку чисто й тепло, для ОСОБА_3 створені необхідні умови для навчання і проведення дозвілля, дитина забезпечена шкільним приладдям, одягом і взуттям.
Згідно із довідкою про участь матері учениці 5-В класу ОСОБА_3 (з 01.09.2020 по 25.01.2021) у шкільному житті, виданою 02 квітня 2021 року НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня-дитячий садок» смт.Заболоття (а.с.21), мати ОСОБА_4 контакту із класним керівником не підтримувала, із вчителями не спілкувалася, не була присутня на батьківських зборах, не приділяла належної уваги вихованню дитини, не цікавилася її навчанням, не забезпечувала одягом та необхідним шкільним приладдям, не турбувалася про харчування ОСОБА_3 вдома та в школі. Через неналежне виконання батьківських обов'язків неодноразово була запрошена в телефонному режимі на індивідуальні бесіди з адміністрацією НВК смт.Заболоття, але ініційовані зустрічі ігнорувала.
ОСОБА_3 з 26 січня 2021 року навчається у Люблинецькому ліцеї Волинської обласної ради, на повному державному утриманні не перебуває, що стверджується довідкою цього навчального закладу від 26.04.2021 (а.с.22).
Із характеристик ОСОБА_3 за місцем її навчання в Люблинецькому ліцеї від 26.04.21, 22.09.21 вбачається, що батьки не приділяють уваги вихованню доньки, за весь період навчання дитини мати жодного разу не поцікавилася здоров'ям і успіхами ОСОБА_3 . Зв'язок із школою та класним керівником постійно підтримує сестра дитини, яка оплачує батьківську плату за харчування, купує дитині речі особистої гігієни та одяг.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків відповідачі не виконують.
Судом установлено, що відповідачі втратили інтерес до своїх дітей. Так, із досліджених документів та показань свідків, у тому числі дітей, в інтересах яких заявлено позов, установлено, що матір дітей та батько ОСОБА_3 участі у вихованні та утриманні дітей не беруть. Відповідачі в судове засідання у даній справі з метою висловлення своїх заперечень проти позову не з'явилися.
Таким чином, судом не встановлено наявності у відповідачів реальних і об'єктивних перешкод для утримання та виховання дітей, що свідчить про невиконання відповідачами своїх батьківських обов'язків із власної вини.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відповідачів.
З цих же підстав, будучи переконаним у відсутності можливості для виправлення ситуації з боку відповідачів щодо виконання своїх батьківських обов'язків, суд погоджується із висновком органу опіки та піклування Заболоттівської селищної ради від 02.04.2021 №3/7 про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1, 2 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 , будучи особою працездатного віку, суспільно-корисною працею з метою отримання доходу не займається. Жодних доказів на підтвердження непрацездатності чи наявності інших утриманців відповідачі не надали.
Згідно із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 2395 грн.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України, відповідно до яких під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_3 в користь особи, куди будуть влаштовані діти, необхідно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. з кожного щомісячно, з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду до досягнення дітьми повноліття.
За правилами ч.6 ст.141 ЦПК України, з урахуванням заявлення позивачем двох позовних вимог: майнового та немайнового характеру та звільнення його від сплати судового збору при подачі позову, з відповідачів в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі по 1816 грн з кожного (2270*0,4*2).
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76, 77, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280, п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 164, 165, 166, 180, 182, 184, 191 СК України, суд
ухвалив:
Позов Заболоттівської селищної ради Ковельського району Волинської області в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1, батьківських прав щодо дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь осіб, куди будуть влаштовані діти, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 червня 2021 року до досягнення дітьми повноліття.
Стягувати із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь особи, куди буде влаштована дитина, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно з індексацією суми відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 червня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користь держави судовий збір у розмірі по 1816 (одній тисячі вісімсот шістнадцять) гривень з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд шляхом подачі апеляційних скарг у 30 - денний строк із дня складення повного рішення.
Дані про учасників справи:
Позивач: Заболоттівська селищна рада Ковельського району Волинської області, вул.Незалежності, 6 смт.Заболоття Ковельського району Волинської області, ЄДРПОУ 04334672.
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
Відповідач: ОСОБА_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Повне рішення складено 24 вересня 2021 року.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун