Справа № 157/738/21
Провадження №2-а/157/33/21
23 вересня 2021 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Парія Дмитра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області, поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Парія Д.Ю., в якому просить визнати дії поліцейського щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДОП18 № 742518 від 23 травня 2021 року, а провадження у справі закрити, вирішити питання щодо направлення матеріалів до органу ДБР щодо протиправної діяльності. В обґрунтування вимог зазначає, що 27 травня 2021 року отримав поштовим зв'язком постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №742518 від 23 травня 2021 року, складену поліцейським роти з обслуговування м. Ковель Парієм Д.Ю., з накладеним стягненням у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Йому поставлено у вину те, що він 19 травня 2021 року о 04 год. 10 хв. на перехресті вулиць Михайла Драй-Хмари - вул. Брестська не подав сигнал світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, а саме, «ліворуч», чим порушив п. п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, а при розгляді цієї справи порушено цілий ряд його прав та дії поліцейського Парія Д.Ю. при її винесенні були протиправними. У період часу із 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. 19 травня 2021 року по вул. Брестській у м. Ковель, орієнтовно за 1 (один) кілометр від перехрестя, яке ставиться йому у вину, він був зупинений працівниками поліції. На його запитання вказати законну підставу зупинки керованого ним транспортного засобу поліцейський вказав, що ще значно раніше він не увімкнув покажчик повороту. Тоді він попрохав надати відеозапис із реєстратора, оскільки правил дорожнього руху не порушував. Через кілька намагань поліцейського розпочати розгляд справи із надуманих підстав, він змусив останнього надати йому відео порушення ним Правил дорожнього руху. Із цього відео вбачається рух невідомого транспортного засоба на вказаному перехресті, хоча силуету легкового автомобіля не проглядається, та й покажчика стопу лише ледве видно. Окрім того, відео, яке не містить жодної доказової бази, було відзняте на особистий телефон поліцейського, який не опломбований, не пройшов калібрування та відсутній сертифікат повірки, тощо. Під час так званого намагання протиправного проведення розгляду справи він подавав поліцейському ряд клопотань, зокрема, про перенесення розгляду справи за місцем його проживання, про надання аркушу паперу для надання пояснення, про забезпечення його правом скористатися юридичною допомогою. Особа, яка здійснює правопорядок, задовольнила лише одне його клопотання про забезпечення правом скористатися правовою допомогою, а всі інші безпідставно були відхиленими. В подальшому інспектор поліції склав запрошення до відділку поліції на 23 травня 2021 року, яке йому відмовився вручити. 20 травня 2021 року він звернувся за правовою допомогою до адвоката, який беззастережно повідомив, що даному правоохоронцю необхідно пройти медобстеження, оскільки у вихідні дні будь-які запрошення до відділку поліції є недоречними та неприйнятними, адже відповідно до ст. 277-2 КпАП України документом, яким підтверджується виклик особи на розгляд справи, є повістка. Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС № 1376 від 6 листопада 2015 року, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 256 КпАП України, крім випадків притягнення особи до адміністративно відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КпАП України. Тобто, поліцейський зухвало ігнорує норми чинного законодавства України, зокрема ст. 19 Конституції України та ще й не несе жодної дисциплінарної відповідальності тощо. Складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов'язковою умовою оформлення матеріалів про притягненню до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді від 24 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
У відзиві на позов представник відповідача Гапонюк І.М. просить у задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що позов не підлягає до задоволення, оскільки постанова є законною та обґрунтованою. Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Завданнями і функціями патрульної поліції Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. На підставі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події. Згідно із ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху. 19 травня 2021 року поліцейським при здійснені патрулювання території міста Ковель о 04 год. 11 хв. було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: водій транспортного засобу марки «SKODA SUPERB», н.з НОМЕР_1 , як було встановлено пізніше ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не ввімкнув відповідний світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КпАП України. Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Поліцейський дійшов до правильного висновку про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, оскільки п. 9.2 зобов'язує водіїв подавати сигнали світловими покажчиками повроту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою, перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу. Таким чином, оскільки було виявлено правопорушення вчинене ОСОБА_1 , а тому було застосовано превентивні заходи такі як зупинення транспортного засобу та перевірка документів водія згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху, з чітким інформуванням водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу (порушення п. 9.2 Правил дорожнього руху). Встановивши особу порушника, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення та роз'яснено порушнику його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КпАП України та ст. 63 Конституції України. Вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджує відеозапис з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, що був здійснений на відеореєстратор. Позивачем не надано до матеріалів позову жодних доказів на спростування вчинення ним адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.
Відповідач - поліцейський Парій Д.Ю. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що позивач ОСОБА_1 на перехресті здійснив поворот ліворуч не увімкнувши покажчика повороту, розгляд справи було відкладено на інший день за клопотанням позивача, і надано можливість останньому скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача і відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №742518 від 23 травня 2021 року, прийнятою поліцейським роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області Парієм Д.Ю., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 19 травня 2021 року о 04 год. 11 хв. в м. Ковель на перехресті вулиць Михайлова Драй-Хмари - Брестська, керуючи автомобілем марки «Skoda», моделі «Super B», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Михайлова Драй-Хмари виконуючи поворот на вул. Брестську, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, а саме ліворуч, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні відеозаписів поліцейський відклав розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 з метою надання останньому можливості скористатися правовою допомогою. При цьому розгляд справи було відкладено на 23 травня 2021 року, і зазначена дати припала на вихідний день, тобто на неділю.
З оскаржуваної постанови від 23 травня 2021 року вбачається, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто у відсутності ОСОБА_1 та винесено поліцейським відповідну постанову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення на вихідний день фактично позбавляло можливості ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою у встановленому законом порядку, тобто позбавило його права на ефективний захист.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищезазначене, оскаржувану постанову належить скасувати і надіслати справу на новий розгляд до посадової особи.
Щодо вимог позивача про надіслання матеріалів до органу ДБР, суд дійшов висновку, що підстави для вчинення таких дій відсутні.
Окрім того, позивач не позбавлений можливості і сам звернутися з відповідною заявою до зазначеного органу, якщо вважає, що відносно нього було вчинено кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача до суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Волинській області задоволені частково, тому на користь позивача належить стягнути 50% понесених ним судових витрат, а саме у розмірі 227 грн., що підлягають стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 132, 139, 244 - 246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Парія Дмитра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.
Скасувати постанову поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Парія Дмитра Юрійовича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 742518 від 23 травня 2021 року, і надіслати справу на новий розгляд до поліцейського роти з обслуговування м. Ковель Парія Дмитра Юрійовича.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:О. В. Антонюк