22 вересня 2021 р.Справа № 440/7355/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 07.07.21 року по справі № 440/7355/21
за позовом ОСОБА_1
до Виконуючої обов'язки Директора Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міськради" Карпової Юлії Миколаївни , Лікарсько-консультативної комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міськради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконуючого обов'язки Директора комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни, Лікарсько-консультативної Комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня" Полтавської міськради, в якій просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Виконуючого обов'язки Директора комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни, яка виразилась у відмові в направленні заяви від 08 квітня 2021 року щодо надання письмового висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що син позивача - ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення 6-річного віку;
- зобов'язати Лікарсько-консультативну Комісію Комунального підприємства "Дитяча Міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" розглянути заяву від 08 квітня 2021 року по суті на засіданні комісії.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що зверталася із заявами до головного лікаря комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" з проханням надати письмовий висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що її син ОСОБА_2 мав медичні показники для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення 6-річного віку. Однак, на такі звернення позивач отримала відповіді, згідно яких дане питання не підлягає розгляду ЛКК лікувального закладу за давністю випадку та відсутністю необхідної медичної документації.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суд від 07.07.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки Директора комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни , Лікарсько-консультативноїа Комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснено позивачу, що даний спір має вирішуватися місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що письмовий висновок лікарсько-консультативної комісії є актом індивідуальної дії, у розумінні вимог КАС України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку. що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи для продовження до суду першої інстанції, з урахуванням наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічних правових спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та іншіх подібних органів, рішення яких є обов'язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
За приписами абзацу 3 частини першої статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" заклад охорони здоров'я - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до пункту 3 Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, лікарсько-консультативні комісії функціонують у закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Міські, районні, міжрайонні, районні у містах комісії утворюються за рішенням керівника відповідного закладу охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я місцевих держадміністрацій.
До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.
За порядком функціонування й ухвалення рішень, комісія є колегіальним органом.
У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).
Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
Організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць. (п. 4 Положення № 917).
Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти (пункти 5,6 Положення № 917).
Основною формою роботи комісії є засідання. Рішення комісії приймається більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Відомості щодо результатів проведення медико-соціальної експертизи і прийнятих рішень вносяться до медичного висновку на дитину з інвалідністю та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою закладу охорони здоров'я. (п. 10 Положення № 917).
Колегія суддів зазначає, що результатом засідання комісії є її висновок, зокрема про те, що дитина мала або не мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. Такий висновок за своює суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у спірних правовідносинах відповідач, якому спрямовано заяву, повинен прийняти рішення, відповідно до Положення про лікарсько-консультативну комісію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, що Лікарсько-консультативною комісією КП "Дитяча міська клінічна лікарня" Полтавської міськради не зроблено.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на реалізацію публічно-владних управлінських функцій відповідачів, які в подальшому можуть бути обов'язковим для органів державної влади.
Отже,системний аналіз зазначених норм та фактичних обставин справи, дає підстави для висновку, що спір в зазначеній справі повинен розглядатися в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали про відмову у відкриті провадження у справі неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим необхідно апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 по справі № 440/7355/21 скасувати.
Справу № 440/7355/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 24.09.2021 року