16 вересня 2021 р.Справа № 480/8412/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Осіпова О.О., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.05.21 по справі № 480/8412/20
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 858 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, зобов'язавши відповідача вчинити дії по відновленню порушених прав, свобод, інтересів позивачки, та виплатити грошову премію за жовтень 2020 року;
- стягнути з відповідача моральну шкоду, яка завдана позивачу неправомірними діями відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного наказу Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює на ДП « Спецоборонмаш» з 08.05.2015, де за останньою зберігається заробітна плата.
30.04.2016 позивач підписала контракт з начальником 179 об'єднаного навчально-тренувального центру військ зв'язку Збройних Сил України до закінчення особливого періоду.
28.06.2016 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) № 199 від 28.06.2016 позивач прибула для подальшого проходження військової служби з військової частини - польова пошта НОМЕР_3 до військової частини - польова пошта НОМЕР_2 .
В листопаді 2019 року позивач усиновила дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтво про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
З рапорту чергового частини військової частини НОМЕР_1 капітана Крюкова А від 27.10.2020 встановлено, що під час шикування добового наряду на розвід о 17.00 годині 27.10.2020 днювальний казарми №3 старший солдат ОСОБА_1 не з'явилась.
По вказаному вище факту командиром військової частини НОМЕР_1 , керуючись статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №608 (зі змінами), призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов відсутності на шикуванні добового наряду на розвід 27.10.2020 позивача.
Під час службового розслідування встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2020 № 351-НР радіо телефоніст радіовідділення радіовзводу роти зв'язку командного пункту польового вузла зв'язку військової часини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 повинна була заступати в наряд по казармі поліпшеного типу № 3. У зв'язку з переміщенням військової частини НОМЕР_1 на військовий полігон с. Старичі Львівської обл. та гострою службовою необхідністю: не хваткою військовослужбовців які б могли заступати в наряд, враховуючи той факт, що дитина позивача на постійній основі знаходиться в школі-інтернат, позивача разово було призначено до наряду днювальним казарми №3.
Згідно з розпорядком дня військової частини НОМЕР_1 на період перебування в пункті постійної дислокації для військовослужбовців контрактної служби на 2020 рік о 17.00 відбувається розвід добового наряду.
27.10.2020 при розводі добового наряду військової частини НОМЕР_1 о 17.00 черговим частини капітаном ОСОБА_3 виявлено відсутність днювального казарми поліпшеного типу старшого солдата ОСОБА_1 .
З пояснення начальника польового вузла зв'язку старшого лейтенанта ОСОБА_4 стало відомо, що 26.10.2020 він телефонував ст. солдату ОСОБА_1 щоб попередньо довести до неї інформацію, що вона заступає в добовий наряд з 27.10.2020 по 28.10.2020 по казармі поліпшеного типу №3. Однак позивач не брала від нього трубку. 27.10.2020 на ранковому шикуванні він довів, що ст. солдат ОСОБА_1 заступає в добовий наряд та викликав зі строю старшину ОСОБА_5 , який зачитав з Книги добору добового наряду весь список, хто заступає в наряд з 27.10.2020 по 28.10.2020. Старшина ОСОБА_6 також зачитав наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 351.
Старший солдат ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення по факту не заступання в наряд 27.10.2020, про що складено відповідний акт.
З пояснення головного сержанта польового вузла зв'язку старшини ОСОБА_5 стало відомо, що 26.10.2020 він кілька разів телефонував старшому солдату ОСОБА_1 до 17.00 (включно) з метою проінформувати її в тому, що 27.10.2020 вона заступає в добовий наряд по казармі. На його дзвінки вона не відповідала. 27.10.2020 о 08.00 на ранковому шикуванні польового вузла зв'язку ОСОБА_6 довів ст. солдату ОСОБА_1 , що вона заступає в добовий наряд 27.10.2020. На інструктажі добового наряду об 11.00 27.10.2020 ст. солдат ОСОБА_1 була відсутня, свою відсутність обґрунтувала тим, що не давала своєї згоди на несення служби в добовому наряді. Пояснення в письмовій формі надавати відмовилась.
З пояснення заступника начальника польового вузла зв'язку молодшого лейтенанта ОСОБА_7 стало відомо, що 27.10.2020 року на ранковому шикуванні польового вузла зв'язку ст. солдату ОСОБА_1 доведено старшиною ОСОБА_8 наказ командира в/ч НОМЕР_1 №351, відповідно до якого ст. солдат ОСОБА_1 заступає до несення добового наряду по казармі №3. На інструктажі о 11.00 27.10.2020 ОСОБА_1 не пішла та аргументувала свої дії тим, що ст. солдат ОСОБА_1 не дає своєї згоди на несення наряду. Пояснення в письмовій формі надавати відмовилася.
На вечірньому шикуванні ПВЗ 27.10.2020 ст. лейтенант ОСОБА_9 запитав про причини та обставини, згідно з якими ст. солдат ОСОБА_1 не може заступати в наряд, однак причини вона не вказала та в наряд не заступила.
З пояснення начальника ремонтної майстерні роти тилового пункту управління старшого сержанта ОСОБА_10 стало відомо, що 27.10.2020 на ранковому шикуванні ПВЗ ст. солдату ОСОБА_1 , старшиною ОСОБА_11 доведено наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 351, відповідно до якого ст. солдат ОСОБА_1 заступає в добовий наряд по казармі поліпшеного типу. На інструктажі об 11.00 27.10.2020 ст. солдат ОСОБА_1 була відсутня, пояснюючи свої дії тим, що не давала згоди на цей наряд.
З пояснення оператора ЗАЗ польового вузла зв'язку солдата ОСОБА_12 та оператора ЗАЗ польового вузла зв'язку старшого солдата ОСОБА_13 стало відомо, що 27.10.2020 на ранковому шикуванні ПВЗ 27.10.2020 старшому солдату ОСОБА_1 старшиною ОСОБА_11 було доведено наказ командира в/ч НОМЕР_1 , відповідно до якого старший солдат ОСОБА_1 заступає в добовий наряд по казармі, на інструктаж добового наряду об 11.00 вона не пішла та відмовилася заступати в наряд, також відмовилася від надання пояснень.
З актом службового розслідування позивач відмовилася ознайомлюватися, про що було складено відповідний акт відмови.
З наказом командира військової частини НОМЕР_1 №858 від 02.11.2020 позивач також відмовилась ознайомлюватися, про що складено відповідний акт відмови.
Наказом №858 від 02.11.2020 на позивача накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність та згідно з Порядком №260 здійснено відповідні відрахування.
В п. 3 наказу №858 від 02.11.2020 допущено описку, а саме написано «жовтень» замість «листопада», внаслідок чого наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 897 від 01.12.2020 внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №858 від 02.11.2020 з метою виправлення описки та «жовтень» замінено на «листопад».
Не погодившись з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 858 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.
Згідно з ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Згідно з абз. 2-5, 10, 11 ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - СВСЗСУ), необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.ст. 16, 17 СВСЗСУ, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно з ст. 128 СВСЗСУ, солдат зобов'язаний, зокрема: сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири, та бути готовим до виконання завдань за призначенням; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Відповідно до ст.ст. 129, 130 СВСЗСУ, внутрішній порядок - це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.
Внутрішній порядок досягається: глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України; чіткою організацією бойової підготовки; зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом; неухильним виконанням розпорядку дня; додержанням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам статутів Збройних Сил України; цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров'я; додержанням вимог пожежної безпеки, а також проведенням заходів щодо охорони довкілля в районі діяльності військової частини.
Згідно з ст. ст. 267, 269 СВСЗСУ, добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складує озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.
Військовослужбовці до складу добового наряду призначаються з додержанням законодавства з питань охорони материнства та дитинства. Військовослужбовців-жінок залежно від військового звання та посади дозволяється призначати помічником чергового військової частини, черговим або помічником чергового контрольно-пропускного пункту, черговим чи днювальним медичного пункту (з числа медичних працівників (фахівців), черговим штабу, їдальні, посильним, черговим чи днювальним гуртожитку.
Відповідно до ст.ст. 199, 201 СВСЗСУ, розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування відпочинку й харчування.
Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби у добовому наряді здійснюються у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.
У розпорядку дня має бути передбачений час для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету; для навчальних занять і підготовки до них; для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу, взуття, миття рук перед їжею, харчування, обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки; для національно-патріотичної, культурологічної та спортивно-масової роботи, підбиття підсумків стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки, слухання радіо й перегляду телепередач; для приймання хворих у медичному пункті, приймання військовослужбовців командуванням з особистих питань, відвідування військовослужбовців; для особистих потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, вечірньої повірки та восьмигодинного сну.
Згідно з ст. 294 СВСЗСУ, військовослужбовці, яких змінили з добового наряду, звільняються від занять і робіт у день зміни.
Офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом, за час несення служби в добовому наряді у вихідні, святкові та неробочі дні день відпочинку надається протягом тижня, а військовослужбовцям строкової військової служби час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).
Тобто, на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється, тому до спірних правовідносин положення КЗпП України, в тому числі стаття 177, яка забороняє залучати до надурочних робіт жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, застосуванню не підлягає.
Крім того, факт нез'явлення позивача для несення добового наряду 27.10.2020 підтверджується матеріалами справи та не заперечується ОСОБА_1 .
На підставі вказаного вище, колегія суддів зазначає, що КЗпП України та інші акти законодавства України, прийняті відповідно до нього, не регулюють правовідносини, що виникають при проходженні громадянами України військової служби, які відносяться до категорії осіб рядового і начальницького складу. Такі особи є спеціальними суб'єктами права, оскільки не перебувають у трудових відносинах з військовими частинами, а проходять саме службу в таких частинах, відтак посилання позивача на ст.177 КЗпП України не може бути підставою для звільнення останньої від проходження служби у добовому наряді у визначений час, в тому числі і у вихідні, святкові та неробочі дні за наявності потреби залучити її як військовослужбовця до виконання своїх службових обов'язків.
Відповідно до ст. 26 СВСЗСУ, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з ст. 28 СВСЗСУ, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Збройних сил України (надалі - ДСЗСУ), військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених вами Збройних Сил України та іншим законодавством України;
Згідно з ст. 4 ДСЗСУ, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ст.5).
Відповідно до ст.ст. 45, 48 ДСЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно з ст. 83 ДСЗСУ, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст.ст. 84, 86 ДСЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Враховуючи допущене позивачем порушення службової дисципліни, яке полягає у відмові від несення служби в добовому наряді, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наказ №858 від 02.11.2020, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність, винесений відповідачем правомірно, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідно до положень Дисциплінарного статуту, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення, та ст. 45 Статуту не визначено конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, а лише визначає види дисциплінарних стягнень.
Вказані обставини наділяють уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Тобто, у даному випадку до позивача могло б бути застосовано будь-яке з перелічених в ст. 45 Дисциплінарного статуту дисциплінарних стягнень, більш того, з матеріалів справи вбачається, що до ОСОБА_1 були раніше застосовані й інші види дисциплінарних стягнень у вигляді доган та суворих доган за порушення військової дисципліни, які не були зняті відповідно до ст.106 ДСЗСУ, що підтверджується записами в розділі «Стягнення» у службовій картці військовослужбовця.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі №480/8412/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 24.09.2021 року