Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-з/824/668/2021
додаткова
м. Київ Справа № 757/2552/19-ц
23 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Верес Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Максима Васильовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чаплієвої Кристіни Володимирівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ільєвої Т.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 02 січня 2017 року, о 18:20 годині, в місті Києві по бульвару Дружби Народів, 42 за участю транспортного засобу «Субару» з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «БМВ» з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, порушенні п.п.2,3.б),п.10.3 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Зазначала, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй, як власнику автомобіля марки «БМВ» з номерним знаком НОМЕР_2 , заподіяно матеріальну шкоду.
Відповідно до звіту № 01/17/ОФ від 19 січня 2017 року, виконаного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «БМВ Х3», номерний знак НОМЕР_2 , становить 133 666,16 грн.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Страховий капітал» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2576884 з лімітом відповідальності 100 000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого, то вона звернулась до вказаної страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.
12 грудня 2018 року та 17 грудня 2018 року ПрАТ «СК «Страховий капітал» здійснило страхове відшкодування на користь власника автомобіля марки «БМВ», н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 99 500 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, за вирахуванням франшизи у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок, що підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.12.2018 за № 13028/13-12.
Посилаючись на те, що страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди, позивачка просила суд на підставі статті 1194 ЦК України стягнути з відповідача, як винної у дорожньої-транспортній пригоді особи, на її користь різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 34 166,16 грн., а також понесені нею витрати з експертних послуг по визначенню розміру матеріальної шкоди у розмірі 2 015,00 грн., з перегляду запису відео дорожньо-транспортної пригоди - 792,00 грн., з розбирання транспортного засобу для встановлення внутрішніх пошкоджень, що згідно з актом виконаних робіт № 362300 від 12 січня 2017 року становить 936,00 грн., та 5 000,00 грн. на проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, а всього 42 909,16 грн.
На відшкодування моральної шкоди, розмір якої обґрунтовувала тим, що через пошкодження майна вона зазнала душевних страждань, вимушених змін у її житті, порушення стосунків з близькими людьми, а саме: з чоловіком ОСОБА_3 та дітьми, один з яких є інвалідом дитинства, просила суд стягнути з відповідача на її користь 15 000,00 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 42 909,16 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 16 копійок, з яких: 34 166 (Тридцять чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 16 копійок - вартість відновлювального ремонту, 2 015 (Дві тисячі п'ятнадцять) гривень 00 копійок - вартість експертних послуг по визначенню розміру матеріальної шкоди, 792 (Сімсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок - вартість перегляду та запису відео ДТП, 936 (Дев'ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок - вартість омивання кузова та розбирання, 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на проведення автотехічного дослідження обставин та механізму ДТП.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10 615 (десять тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 56 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування відмовити у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чаплієвої Кристіни Володимирівни задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року змінено в частині розподілу судових витрат, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат з 10 615,56 грн. до 768,40 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
15 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кучерук Максим Васильович поштою направив на адресу Київського апеляційного суду заяву про ухвалення у зазначеній справі додаткового судового рішення про стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого за подання позову та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суду апеляційної інстанції.
Заяву обґрунтовує тим, що відповідно до договору про надання правничої допомоги №27/2020 від 20.02.2020 року він надавав правову допомогу позивачці ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді при розгляді справи за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чаплієвої Кристіни Володимирівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Ільєвої Т.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування. Заяву про те, що докази понесених позивачкою витрат на правову допомогу будуть подані до суду відповідно до положень частини 8 статті 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, він, як представник позивачки зробив в судовому засіданні 10 червня 2021 року. Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт ( наданих послуг ) від 10 червня 2021 року, фактичний розмір понесених позивачкою ОСОБА_1 судових витрат по оплаті послуг адвоката у зв'язку із розглядом справи апеляційним судом становить 6000,00 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім того, зазначає в заяві, що змінивши рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, апеляційний суд стягнув не всі витрати по сплаті позивачкою судового збору в суді першої інстанції з огляду на те, що позивачкою було сплачено судовий збір за одну майнову вимогу та за одну немайнову вимогу в сумі 1536 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією . Однак, апеляційний суд, залишивши рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди без змін , стягнув з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору лише в сумі 768 грн.40 коп., а тому стягненню підлягають ще витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 768 грн. 40 коп.
22 вересня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чаплієва Кристіна Володимирівна подала до апеляційного суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат. Посилається на безпідставність доводів заяви щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції в сумі 768,40 грн., так як вказане питання вирішено судом. 15.062021 року рішення суду повністю виконано відповідачем, заборгованості по виконавчому провадженню немає, що підтверджується квитанцією від 15.06.2021 року, копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.06.2021 року. Щодо відшкодування позивачці судових витрат на правову допомогу в Київському апеляційному суді, зазначає, що в судовому засіданні 10.06.2021 року позивачка та її представник в судових дебатах до виходу суду в нарадчу кімнату не заявляли про стягнення витрат по оплаті правової допомоги, наданої позивачці в суді апеляційної інстанції та відповідну заяву протягом встановленого законом п'ятиденного строку з дня ухвалення судового рішення, не подавали. Така заява була подана представником позивачки до Київського апеляційного суду лише 18.06.2021 року, а тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення вказаних витрат.
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кучерук Максим Васильович не з'явився, про день та час розгляду заяви судом повідомлений, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд заяв у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чаплієва Кристіна Володимирівна в судове засідання також не з'явилась, про день та час розгляду заяви судом повідомлена, подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення та просила розглядати заяву у її відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 15 липня 2021 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені позивачкою на оплату вартості професійної правничої допомоги, наданої їй в суді апеляційної інстанції. Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кучерук Максим Васильович в судовому засіданні 10 червня 2021 року заявив про те, що докази понесених позивачкою витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть подані до суду відповідно до положень частини 8 статті 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
15 червня 2021 року така заява була поштою направлена представником позивачки до Київського апеляційного суду.
Копія заяви надісланазаявником відповідачу та його представнику, про що зазначено в заяві та докази вчинення вказаних дій додано до цієї заяви.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Питання щодо розподілу судових витрат за наданння правової допомоги в суді апеляційної інстанції апеляційним судом не вирішувалось.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Судом установлено, щорішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 42 909,16 (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'ять) гривень 16 копійок, з яких: 34 166 (Тридцять чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 16 копійок - вартість відновлювального ремонту, 2 015 (Дві тисячі п'ятнадцять) гривень 00 копійок - вартість експертних послуг по визначенню розміру матеріальної шкоди, 792 (Сімсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок - вартість перегляду та запису відео ДТП, 936 (Дев'ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок - вартість омивання кузова та розбирання, 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на проведення автотехічного дослідження обставин та механізму ДТП. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10 615 (десять тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 56 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Чаплієвої Кристіни Володимирівни задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року змінити в частині розподілу судових витрат, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат з 10 615,56 грн. до 768,40 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 10 червня 2021 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені позивачкою на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кучерук Максим Васильович в судовому засіданні 10 червня 2021 року заявив про те, що докази понесених позивачкою витрат на правову допомогу будуть подані до суду відповідно до положень частини 8 статті 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
15 червня 2021 року така заява була подана представником позивачки до Київського апеляційного суду. У вказаній заяві представник позивачки просив апеляційний суд стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6000,00 грн.
З наданих до заяви доказів вбачається, що 20.02.2020 року між ОСОБА_1 ( далі клієнт) та Адвокатським бюро " Максима Кучерука" ( далі виконавець) був укладений договір № 27/2020 про надання правничої допомоги.
В Київському апеляційному суді представник позивачки адвокат Кучерук Максим Васильович на підтвердження своїх повноважень надав ордер від 08 вересня 2020 року, виданий на підставі договору № 27/2020 про надання правничої допомоги від 20 лютого 2020 року ( а.с. 183 т.2).
Відповідно до умов п.3.1 вказаного договору, вартість послуг наданих виконавцем за даним договором визначається за домовленістю сторін. Оплата послуг здійснюється згідно з рахунками, виставленими виконавцем клієнту у строк 3 банківських днів з дня виставлення рахунку, Оплата може бути здійснена шляхом готівкового чи безготівкового розрахунку. ( п.3.2)
10 червня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро " Максима Кучерука" було підписано акт № /27/2020 приймання-передачі виконаних робіт ( наданих послуг) відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи ( надані послуги) : вивчення апеляційної скарги та складення відзиву - одна година- вартість 4000,00 грн.; правнича допомога в судовому засіданні 10.06.2021 року- 1 година - вартість 2000,00 грн., загальна вартість послуг адвоката- 6000,00 грн.
З метою оплати позивачкою вказаних витрат на правову допомогу Адвокатським бюро " Максима Кучерука" було видано рахунок на оплату № 1/27/2020 від 09.06.2021 року на суму 6000,00 грн.
Відповідно до квитанції АТ КБ " ПриватБанк" від 09.06.2021 року № 0.0.2155103261.1 ОСОБА_1 було сплачено Адвокатському бюро " Максима Кучерука" гонорар адвоката за надання правничої допомоги у Київському апеляційному суді в сумі 6000,00 грн.
Доводи представника відповідача, які викладені у запереченнях на заяву, про те, що представник позивачки в судових дебатах 10.06.2021 року не заявляв про свій намір подати докази понесених позивачкою витрат на правову допомогу, не є підставою для відмови у стягненні таких витрат, так як відповідно до звукозапису судового засідання Київського апеляційного суду від 10.06.2021 року така заява представником позивачки була зроблена в доповненнях до пояснень, перед судовими дебатами. Безпідставними є доводи заперечень про те, що заява про відшкодування судових витрат була подана представником позивачки з пропуском п'ятиденного строку з моменту ухвалення постанови Київського апеляційного суду, так як зазначена заява була поштою відправлена представником позивачки на адресу апеляційного суду 15.06.2021 року і надійшла на адресу апеляційного суду 18.06.2021 року. Будь-яких доводів щодо розміру судових витрат позивачки на правову допомогу в суді апеляційної інстанції представник відповідача у запереченнях не зазначив.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналізуючи надані заявником докази на підтвердження понесених позивачкою витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачкою понесених нею витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000 грн та їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, часу, виплаченого гонорару.
Враховуючи, що постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року рішення суду змінено лише в частині розподілу судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, в іншій частині рішення суду залишено без змін, питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, не вирішено, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Максима Васильовича в цій частині та ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6000,00 грн.
Що стосується доводів заяви про наявність підстав для вирішення судом апеляційної інстанції питання про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 768,40 грн., колегія суддів вважає, що підстави для ухвалення додаткової постанови в цій частині відсутні, так як питання відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу було вирішено Печерським районним судом м.Києва в рішенні від 08 грудня 2020 року, яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 10615,56 грн. Позивачкою рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, апеляційна скарга відповідача містила доводи щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди та витрат на правову допомогу. Саме в межах доводів апеляційної скарги апеляційним судом перевірялись висновки суду першої інстанції та колегія суддів прийшла до висновку про недоведеність позивачкою належними та допустимими доказами понесених нею витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 12 000,00 грн. та змінила рішення суду першої інстанції в частині судових витрат, зменшивши їх на стягнуту судом першої інстанції суму судових витрат на правову допомогу і залишивши лише стягнуті судом першої інстанції витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
Аналізуючи зазначене в сукупності, принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Максима Васильовича про відшкодування витрат на правову допомогу та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,-
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Максима Васильовича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) понесені судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6000,00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст додаткової постанови складено 24 вересня 2021 року.
Головуючий: Судді: