24 вересня 2021 року м. Київ
Унікальний номер справи № 754/16930/18
Головуючий у першій інстанції - Саламон О.Б.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13929/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2014 року № 841658748 в розмірі 25 124,5 грн., та за кредитним договором від 22 вересня 2014 року № 445612694 в розмірі 9 956,75 грн., та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. (а.с. 54-56).
Не погодившись із заочним рішенням суду, 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою (а.с. 109-124).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року матеріали апеляційної скарги направлено до суду першої інстанції для усунення недоліків (а.с. 126).
21 вересня 2021 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 22 вересня 2021 року передана судді-доповідачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов'язковим.
Тобто виходячи з системного аналізу вищевказаних норм ЦПК України, відповідач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку лише після перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року (а.с. 63-68).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року відмовлено, і таке судове рішення не оскаржувалось (а.с. 105-106).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не просила поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року оскільки вважала, що апеляційну скаргу подано в строк, рахуючи з для постановлення ухвали від 02 серпня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на перегляд заочного рішення.
Однак враховуючи те, що заяву про перегляд заочного рішення не було розглянуто по суті, а відмовлено відповідачу у поновленні пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дня проголошення (складення повного тексту) судового рішення, тобто від 08 лютого 2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Згідно з ч. 3 цієї ж статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, апеляційну скаргу на заочне рішення районного суду від 08 лютого 2019 року відповідач подала 30 серпня 2021 року, тобто після спливу більше року. При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 з відміткою про отримання 19 грудня 2018 року (а.с. 53).
Отже, правових підстав вважати, що відповідач не була повідомлена про розгляд справи немає, а тому виключні випадки, передбачені ч. 2 ст. 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також відсутні.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та №35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст.ст. 354, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2019 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова