Головуючий у суді першої інстанції:Вовк С.В.
23 вересня 2021 року місто Київ
справа № 752/5755/20-ц
провадження№22-ц/824/12410/2021
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка діє самостійно та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Ванджурак Романом Васильовичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє самостійно та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада, Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення шкоди, у зв'язку із знищенням майна, -
Рішенням Печерського районного суду м Києва від 02 червня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє самостійно та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ПАТ«Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Київська міська рада, Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення шкоди, у зв'язку із знищенням майна.
Не погоджуючись з рішенням суду, 02 липня 2021 року, засобами поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Ванджурак Р.В., подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року залишено без руху. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвокату Ванджураку Р.В. про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху, а особі, яка її подала надано строк для усунення недоліків - сплати судового збору за апеляційну скаргу на рішення суду в розмірі 31530 грн.
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 02 серпня2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ванджурак Р.В 08 вересня 2021 року подав через засоби поштового зв'язку клопотання про звільнення від сплати судового збору, до якої долучив відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про сума виплачених доходів та утримання податків, апелянт ОСОБА_1 за попередній календарний рік отримала річний дохід в загальній сумі 48 544 грн.
5 відсотків від вказаного річного доходу позивача становить 2 427,20 грн. Відтак , сума належного до сплати су4двого збору перевищує вказані у ст.. 8 Закону України «Про судовий збір» 5 відсотків розміру річного доходу позивачки-фізичної особи.
Тому на переконання сторони позивача, враховуючи майновий стан позивачки, багатодітної матері, дохід якої здебільшого формується з соціальної допомоги, позивачку слід звільнити від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст.. 136 ЦПК України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України , суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для звільнення особи від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.
Разом з тим, довідка про доходи ОСОБА_1 , отримані за період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 рок в розмірі 2020 року в розмірі 48 544 грн., не є достатніми доказами вкрай скрутного матеріального стану апелянта. Інших доказів на підтвердження зазначених ОСОБА_1 обставин щодо майнового стану, серед яких можуть бути довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази що підтверджують розмір пенсії, або документи, що особа є безробітною та не отримує інших доходів тощо, суду у встановленому законом порядку не надано.
Таким чином, з наданих суду документів суд позбавлений можливості встановити наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Оскільки апелянтом не наведено умов та не надано належних доказів на їх підтвердження, а судом не встановлено підстав, визначених у статті 8 вказаного Закону, для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - продовжити строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 02 серпня 2020 року, попередити, що вразі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України
Керуючись ст. ст. 127.185, 356, 357 ЦПК України, -
Продовжити представнику ОСОБА_1 , яка діє самостійно та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокату Ванджураку Роману Васильовичу строк для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподана та повернута особі яка її подала.
Суддя: