ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 вересня 2021 року м. Київ № 640/15093/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявька, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.12.2020 № 930050821218 щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи із розрахунку середнього заробітку на рівні 60% замість 88% та обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.10.2020 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Київської міської прокуратури від 02.11.2020 №21/491 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
З процедурних питань, позивач також просить допустити негайне виконання в частині виплати різниці між фактично отриманою сумою та перерахованою сумою пенсії, а також встановити судовий контроль та стягнути судовий збір.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що з жовтня 2004 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у розмірі 88% середньомісячної зарплати на посаді начальника відділу прокуратури міста Києва, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач зазначає, що після призначення пенсії вона неодноразово перераховувалась.
Підставами для такого перерахунку було зокрема, підвищення розміру заробітної плати працюючим працівникам, і перерахування відбувалось після вступу в силу Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
При цьому, як зазначає позивач, перерахунок пенсії здійснювався органами пенсійного фонду в розмірі 88% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимальним (граничним) розміром.
Враховуючи чергове підвищення грошового забезпечення, 29 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру». До заяви мною додано довідку Київської міської прокуратури від 02.11.2020 №21/491 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Згідно рішення Відповідача від 07.12.2020 №930050821218 розмір пенсії був перерахований.
Однак, як зазначає позивач, перерахунок був здійснений у розмірі 60% від заробітку, а її максимальний розмір обмежено 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з цим, як зазначено у позові, 03.02.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо можливих причин обмеження максимального розміру пенсії та зменшення відсоткового розміру раніше призначеної мені пенсії з 88% до 60%.
Листом від 18.02.2021 за № 3809-3857/Н-02/8-2600/21 Відповідач повідомив, що обмеження максимального розміру пенсії та зменшення її відсоткового розміру здійснено ним на підставі частини 2 та 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697.
Позивач вважає рішення Відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії та зменшення відсоткового розміру раніше призначеної мені пенсії з 88% до 60% незаконним.
Зазначає у зв'язку з цим, що на час призначення пенсії пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих було врегульовано статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру», які визначали розмір пенсії у розмірі 80% відповідних сум забезпечення із збільшенням у відповідних відсотках за кожен повний рік роботи понад 10 років.
На даний час, як зазначає позивач, засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури визначено статтею 86 Закон України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), зокрема: пенсія призначається в розмірі 60 % відповідних сум забезпечення.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону України №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, згідно з пунктом 1 Рішення Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України.
У пункті цього Рішення установлено, що частина двадцята статті 86 Закону України № 1697-VIIпідлягає застосуванню в первинній редакції.
Між тим, як йдеться у позові, згідно п/п. 1 п. 3 розділу XII Прикінцеві положення Закону №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набрання чинності цим Законом Закон України Закон від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789- XII), крім певних положень.
З вищевикладених правових норм випливає, як зазначає позивач, що на час призначення йому пенсії за вислугу років, ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ було визначено, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати та збільшується на 2 відсотки за кожен повний рік роботи понад 10 років на таких посадах, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Надалі позивач зазначає, що відповідачем, у 2004 році, при призначенні пенсії за вислугу років за статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, здійснено розрахунок стажу, з огляду на який визначено розмір пенсії на рівні 88 відсотків від суми місячної заробітної плати.
Зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, відбулась після набрання чинності Законом №1697-VII, тобто з 15 липня 2015 року.
Відтак, як зазначає позивач, з огляду на ретроактивну дію в часі законів, випливає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії, її розмір має обчислюватися, виходячи із відсоткового значення пенсії, право на яке він набув при призначенні пенсії та яке не може зменшуватися внаслідок подальших змін в законодавстві.
Отже, як вважає позивач, застосування відповідачем відсоткового розміру пенсії, передбаченого частиною другою статті 86 Закону №1697-VII, до перерахунку його пенсії, призначеної у 2004 році за статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, є протиправним, оскільки, такий показник є застосовним при призначенні пенсії після набрання чинності Законом №1697-VII (15 липня 2015 року), а не при перерахунку розміру раніше призначеної.
Також позивач звертає увагу на те, що при перерахунку пенсії за вислугу років, змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні та є незмінним.
Позивач вважає, що виходячи із розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів та, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Що стосується обмеження виплати пенсії максимальним розміром, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам, встановленим для осіб, які втратили працездатність, позивач звертає увагу на те, що відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач звертає увагу на те, що пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (тобто до 01 жовтня 2011 року).
Окрім того, така ж позиція викладена в пункті 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії та у пункті 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згідно якого, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Тобто законодавцем визначено ретроспективну дію в часі цих Законів (незалежно від часу призначення пенсії) виключно в частині, що стосується порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам.
Таким чином, ураховуючи, що пенсія призначена у 2004 році, тобто до набрання чинності як Законом України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» так і Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», позивач вважає, що при перерахунку пенсії її розмір не повинен обмежуватися максимальним розміром.
Такий висновок, як зазначає позивач, підтверджується численними рішеннями судів України з вирішення спірних правовідносин, що пов'язані з перерахунком пенсій пенсіонерам органів прокуратури.
Водночас позивач наголошує, що правовий спір позивачем та органами пенсійного фонду, щодо перерахування та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру вже був предметом судового розгляду.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26.05.2016 у справі №756/5255/16-а, яка набрала законної сили 06 червня 2016 року, зобов'язано ЦОУ ПФУ в м. Києві здійснити позивачу з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 88% від суми місячного заробітку, відповідно до довідки прокуратури України від 04 березня 2016 року №18-135. Позивач звертає увагу на те, що Пенсійний фонд прийняв рішення до виконання без жодних обмежень.
Позиція відповідача.
Відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Щодо вимоги зобов'язати ГУ ПФУ з 01.10.2020 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Київської міської прокуратури від 02.11.2020 №21/491, відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно Закону України "Про прокуратуру".
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із заявою (від 10.02.2021 № 3857/Р-2600-21) щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» в зв'язку із збільшенням заробітку.
Про результати розгляду заяви управління повідомило гр. ОСОБА_1 листом № 3809-3857/Н-02/8-2600/21 від 18.02.2021.
Відповідач наголошує, що на сьогоднішній день діє редакція Закону України «Про прокуратуру» № 1697-18 від 28.02.2016 року.
В частині 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної редакції) визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, на думку ГУ ПФУ, чинним Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення здійснюється з розрахунку 60% від заробітної плати і тому відсутні підстави для здійснення перерахунку у розмірі 88 % від заробітної плати.
Звертає увагу на те, що ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 від 14.10.2014 року передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Додає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено на рівні 1638,00 грн. з 01.01.2020 року, 1712,00 грн. з 01.07.2020 року, 1769,00 грн. з 01.12.2020 року.
З урахуванням вище викладеного, як зазначає ГУ ПФУ, рішенням від 07.12.2020 № 930050821218 Позивачу з 01.10.2020 проведено перерахунок пенсії по заяві від 29.11.2020 № 11671 та доданій до заяви довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 02.11.2020 №21/491, виданої Київською міською прокуратурою.
Розмір пенсії з 01.10.2020 складає 17120,00 грн., з 01.12.2020 -17690,00 грн.
Зазначає також відповідач, що пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Крім того, відповідач заперечує щодо негайного виконання рішення суду та щодо встановлення судового контролю.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 01.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справ в порядку спрощеного (письмового) провадження на підставі ст. 263 КАС України.
Встановлені судом обставини.
Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини перебування позивача на пенсійному обліку, призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», факт звернення до відповідача із вищезгаданою заявою та надання відповіді, сутність якої полягає у відмові провести перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям рішення Другого сенату Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.
Так, пенсія позивачу призначена 19.10.2004, яка призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001 року)
На підставі рішення Конституційного Суду України та ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» Київською міською прокуратурою позивачу видана довідка від 02.11.2020 № 21/491зп, відповідно до якої станом на 11.09.2020:
посадовий оклад - 46160,00 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 13848,00 грн., матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 5000,067 грн. матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 5000,67 грн. Усього 70009,34 грн.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою від 29.11.2020 з проханням на підставі довідки від 02.11.2020 здійснити перерахунок пенсії із розрахунку початково визначеного розміру пенсії у розмірі 88% від заробітної плати, без обмеження її максимального (граничного) розміру з урахуванням раніше сплачених сум.
З рішення ГУ ПФУ від 07.12.2020 вбачається проведення перерахунку пенсії із розміром пенсії - 60% сум грошового забезпечення.
Також вбачається обмеження з 01.10.2020 максимального розміру пенсії сумою 17120 грн.
При цьому, без обмеження сума пенсії складає 42005,60 грн.
У заяві від 03.02.2021 на адресу ГУ ПФУ позивач знову звернув увагу на те, що сума пенсії розрахована виходячи з 60% сум грошового забезпечення, а не із розміру 88% початково визначених у 2004 році при виході на пенсію. Звернута також увага на те, що пенсію обмежено максимальним (граничним) рівнем, що на думку позивача не узгоджується з вимогами профільного законодавства, яке не поширює існуючі обмеження на раніше призначені пенсії.
Позивач у заяві просив усунути наведені вище порушення та перерахувати пенсію відповідно до викладених вище зауважень
У листі від 18.02.2021 ГУ ПФУ проінформувало, що в силу ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (2014) пенсія призначається у розмірі 60% сум грошового забезпечення. Зазначено, що ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 (2014) передбачено обмеження максимального розміру пенсії.
Відтак зазначено, що пенсія у розмірі 17690,00 грн. розрахована вірно.
Водночас, під час розгляду справи встановлено, що відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 26.05.2016 у справі № 756/5255/16-а, яке набрало законної сили 06.06.2016, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Так, визнано протиправними дії органу пенсійного фонду щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії).
Зобов'язано орган пенсійного фонду здійснити з 01.12.2015 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 88 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури України № 18-135 від 04.03.2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.
Судом, крім іншого, зазначено, що внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Суд також дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. Суд також констатував, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію згідно довідки прокуратури України №18/135 04.03.2016, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 88% від суми місячного (чинного) заробітку.
Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
1. Перш за все слід зазначити, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
У даному ж випадку, ГУ ПФУ фактично вдалося до переоцінки та власного трактування рішення суду, яке набрало законної сили, шляхом прийняття вищезгаданого власного рішення про встановлення, крім іншого, загального розміру пенсії у відсотках у розмірі 60% від сум грошового забезпечення, замість початково визначених 88% грошового забезпечення. Рішенням суду було встановлено для ГУ ПФУ, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. Суд також встановив для ГУ ПФУ, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 88% від суми місячного (чинного) заробітку.
Між тим, як вже зазначалося, ГУ ПФУ прийняло власне рішення, яким, крім іншого, зменшило загальний розмір пенсії з 88% до 60% та встановило граничний рівень пенсії, тобто протиправно та всупереч рішенню суду..
Наведене вже само по собі є самостійною та достатньою підставою для визнання дій та рішень відповідача у цьому аспекті протиправними.
2. Між тим, слід зазначити, що на час призначення позивачу пенсії (19.10.2004) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91 № 1789-XII (далі- Закон N 1789-XII), зокрема:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону N 1789-XII вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI (далі - Закон N 3668-VI), унаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 Закону N 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" N 1697-VII (далі - Закон N 1697-VII).
Первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону N 1697-VII та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону N 1789-XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону N 1697-VII щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т. ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон N 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" N 1789-XII (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" N1697-VII (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначав умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи N 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 N 7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення N 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У даній справі відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з урахуванням рішення КСУ та ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" (№ 1697-VII), однак, з 07.12.2020 рішенням № 930050821218 зменшив основний розмір пенсії до 60% та обмежив пенсію граничним рівнем - як зазначено вище, що однак, суперечить як вищенаведеному рішенню суду та ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», ч.2 ст.14 КАС України та ч. 1 ст. 1 Першому протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки приписи профільного законодавства відносно основного розміру пенсії у відсотках стосуються призначення, а не перерахунку пенсії. При перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Наведене відповідає усталеній судовій практиці.
Що ж стосується обмеження пенсії максимальним розміром, слід зазначити, що обов'язок нарахування пенсії без такого обмеження встановлений вищезгаданим рішенням суду та суд у даній справі не має правових підстав для переоцінки цього висновку та відступу від цього припису.
Відтак, позов підлягає задоволенню в цій частині.
Враховуючи викладене та положення ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір.
Що стосується процедурних питань, а саме: допустити негайне виконання в частині виплати різниці між фактично отриманою сумою та перерахованою сумою пенсії, а також встановити судовий контроль, слід зазначити наступне.
Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті. До таких випадків належить присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів. Відтак, враховуючи обставини справи, беручи до уваги те, що питання стосується виплати пенсії, а також сталу практику ухилення органів Пенсійного фонду від виконання рішень судів у подібних спорах, суд вважає за можливе допустити до негайного виконання рішення суду у розмірі всієї суми заборгованості, що виникає у зв'язку з проведенням перерахунку пенсії на підставі даного рішення суду, що дозволить якнайшвидше поновити порушені права позивача.
Що стосується судового контролю, то, враховуючи усталену практику ГУ ПФУ невиконання судових рішень в частині виплати нарахованої за рішенням суду суми, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для встановлення судового контролю.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 371 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.12.2020 № 930050821218 відносно перерахунку пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) в частині зменшення основного розміру пенсії до 60% від середньомісячного заробітку (за довідкою від 02.11.2020 № 21/491) замість початково визначеного розміру пенсії у 88% та в частині обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДР: 42098368) здійснити з 01.10.2020 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 88% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Київської міської прокуратури від 02.11.2020 №21/491 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, без обмеження максимального розміру пенсії, з виплатою різниці між отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368) 908,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією від 01.06.2021 № 54469.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) всієї суми заборгованості, яка виникає у зв'язку з перерахунком пенсії відповідно до даного рішення суду.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368) подати звіт про виконання рішення суду протягом 30 календарних днів після дати набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін